Бюджет-2010: уряд не дає грошей

Бюджет-2010: уряд не дає грошей

Понеділок, 6 грудня 2010, 11:12 -
Розподіл видатків за фактом не відповідає плану, затвердженому законами. Також уряд намагається суттєво впливати на видатки, штучно обмежуючи їх, хоча він має на те причини - дефіцит бюджету та надто великі запозичення змушують робити прихований секвестр.

Валентин Симоненко, голова Рахункової палати, дійсно проявив сміливість, підписуючи звіт свого відомства про хід виконання держбюджету України в січні-жовтні 2010 року.

"Економічна правда" тепер вирішила розібратися, чому не виконується видаткова частина бюджету.

Багатосторінковий документ практично повністю позбавлений слів, які позитивно характеризують підсумки діяльності уряду в бюджетній сфері.

Втім, депутати парламенту пояснюють це тим, що Симоненко завершує свою кар'єру голови Рахункової палати, а тому на прощання він вирішив назвати речі своїми іменами.

Депутат від "Партії регіонів" Володимир Лук'янов в коментарі "Економічній правді" заявив, що він в своєму розпорядженні має дані про виконання бюджету станом на листопад, і, за його словами, тут картина вже набагато краще, ніж та, яку намалював Симоненко.

Але Лук'янову можна не ображатися на критику, яку Рахункова палата вилила на уряд і коаліцію, бо Симоненко малював картину цифрами, які все ж таки не дають ефекту цілковитого колапсу.

А ті моменти з бюджету, які в документі описуються у формі епістолярного жанру і навіть з неприхованим сарказмом, стосуються не настільки значних важливих сторін життя в країні.

Зокрема, на горіхи дісталося лише декільком міністерствам. Але в документі повністю відсутні дані про діяльність держмонополій. Тобто, критикуючи бюджетну політику уряду, Рахункова палата віддала перевагу критиці "дрібних сошок". "Священні корови" залишилися пастися на соковитих бюджетних полях без уваги РП.

Тим не менш, виконання бюджету знаходиться в катастрофічному стані. Фраза прем'єр-міністра Миколи Азарова, який процитував Йосипа Сталіна, - "Жити стало краще, жити стало веселіше" - викликає особливе обурення на тлі того, як виконується видаткова частина.

Простіше кажучи, кому держава платить?

Загальні витрати

Як писала "Економічна правда", в середньому дохідна частина бюджету недовиконана на 30%. І це при тому, що уряд позичає гроші у МВФ і всередині країни (за рахунок випуску облігацій), емітував облігації для погашення боргів з повернення ПДВ, а також авансом збирає податки.

"Видатки державного бюджету за січень-вересень поточного року в цілому проведені на суму 215,2 мільярди гривень, або 68,7% річних призначень", - йдеться у звіті РП. Тобто поки все йде майже за планом.

Видатки загального фонду становили 173,9 мільярди гривень, або 97,3% планових обсягів звітного періоду та 72,2% річного плану.

Цікавою виглядає узагальнююча структура видатків.

Отже, кошти державного бюджету в основному спрямовувалися на:

- соціальний захист та соціальне забезпечення - 56,4 мільярди гривень або, 26% загального обсягу

- трансферти місцевим бюджетам - 56,8 мільярди гривень, або 26,4%

- економічну діяльність - 24 мільярди гривень, або 11,1%

- виконання загальнодержавних функцій - 21,8 мільярди гривень, або 10,1%

- освіту - 19,7 мільярди гривень, або 9,2%

- громадський порядок, безпеку та судову владу - 19,1 мільярди гривень, або 8,9%.

Видатки на соціальний захист зросли порівняно з відповідним періодом минулого року на 49,2%, а їх частка у загальному обсязі видатків - на 4,1%, що пояснюється збільшенням обсягів дотацій Пенсійному фонду та коштів на покриття його дефіциту 51,1%.

Також збільшилися видатки на освіту, духовний і фізичний розвиток майже вдвічі, і пояснює це прискоренням виконання заходів Державної програми Євро-2012.

В той самий час видатки на економічну діяльність скоротилися на 7,3%.

"При цьому внаслідок збільшення видатків на будівництво, реконструкцію, ремонт та проектування аеропортів в рамках підготовки до Євро-2012, видатки на повітряний транспорт зросли на 2,3 мільярди гривень, або у 9 (!) разів", - пише відомство Симоненка.

І зауважує, що водночас зменшилися видатки на дорожнє господарство на 2,6 мільярди гривень, або 28,6%.

Іншими словами, країна будує аеропорти (до речі, із залученням приватних коштів), але нехтує будівництвом доріг, повертаючи борги. Крім того, очевидно, що ріст витрат на соціальний захист та одночасне скорочення видатків на економічну діяльність майже розвінчує міф про те, що держава переймається стабілізацією економіки більше, ніж заграваннями з виборцями.

Подальший аналіз бюджету демонструє, що багато заяв урядовців взагалі міфологічні, бо, як виявляється, економія грошей - це суто ручна справа, бо багато хто і що не отримує передбачених законом коштів.

На що уряд не дає грошей

"Експертно-аналітичні та аудиторські заходи, проведені Рахунковою палатою, засвідчили, що окремі головні розпорядники не забезпечували ефективне управління та використання бюджетних коштів, а також управління державним майном", - сказано у звіті.

Як відомо, Уряд ініціював зміни до закону про держбюджет, аби вилучити у головних розпорядників 3,4 мільярда гривень капітальних видатків і закріпити їх лише за Міністерством фінансів.

Мета цих змін полягала в тому, щоб здійснювати розподіл державних капітальних видатків окремими урядовими рішеннями. За даними рахункової палати, в такий спосіб використано 621,2 мільйона гривень, або лише 26,1% їх загального обсягу.

Аби керувати видатками у ручному режимі, зміною до закону про держбюджет, прийнятий в липні, було зменшено 96 головним розпорядникам.

"Натомість, Міністерству фінансів за загальнодержавними видатками передбачено бюджетні призначення за новою бюджетною програмою "Державні капітальні видатки" у сумі 2,4 мільярди гривень. Видатки за вказаною програмою затверджені без розподілу між об'єктами та розпорядниками коштів, а у текстовій частині закону відсутня стаття, що передбачала б принципи їх розподілу та використання", - так Рахункова палата роз'яснює, як можна управляти грошима поза законом.

За даними аудиту держбюджету, головними розпорядниками не розподілено 670,9 мільйонів гривень відкритих Державним казначейством асигнувань. Також не забезпечено своєчасного використання 3,51 мільярди гривень розподілених обсягів.

На додачу РП повідомляє про те, що із 720 запланованих бюджетних програм загального фонду державного бюджету в повних обсягах проведено видатки за 38(!) програмами на суму 52,1 мільярди гривень, або 45,5%. Недовиконано 625 програм на суму 58,4 мільярди гривень, або 50,9%, не розпочато використання коштів за 57 програмами на суму 338,8 мільйонів гривень.

В цьому місці великого документу, підготовленому Рахунковою палатою, складається враження, що Уряд або включив режим жорсткої економії, або все це є наслідком недбалого виконання закону про держбюджет. За текстом стає зрозумілим, що мова йде і про перше, і про друге припущення.

Але є в списку тих відомств, які розпоряджаються грошима платників податків, й такі, які витрачають гроші досить активно. Серед них Міністерство культури і туризму використало 94,8% плану звітного періоду.

Міністерство оборони - 96,7%, при цьому із 19 бюджетних програм, передбачених до виконання у звітному періоді, цим відомством проведено видатки у повному обсязі лише за двома бюджетними програмами.

Законом про державний бюджет передбачено проведення видатків та надання кредитів за рахунок позик, які залучаються державою від міжнародних фінансових організацій, за 24 бюджетними програмами на загальну суму 3,7 мільярди гривень.

"Визначені Урядом відповідальні виконавці спільних проектів не забезпечували їх якісної підготовки і впровадження, тому в січні-вересні поточного року до спеціального фонду за вказаним джерелом надійшло лише 1,4 мільярди гривень., або 39,2% планових річних призначень", - повідомляє РП.

В документі чітко прослідковується думка про те, що розпорядники бюджетних коштів віддають перевагу не стільки ефективному використанню фінансів, а витратам на оплату консультацій, як витратити гроші бюджету. В якості яскравого прикладу було наведено діяльність Міністерства житлово-комунального господарства.

Це відомство використало на реалізацію проекту "Розвиток міської інфраструктури в Україні" за двома бюджетним програмами 8,2 мільйони гривень, або 8% планових річних обсягів.

"Результати аудиту стану реалізації проекту, проведеного Рахунковою палатою у червні-липні поточного року, засвідчили, що внаслідок незадовільної організаційної підготовки та виконання затримується реалізація  заходів щодо забезпечення населення якісною питною водою, належного очищення каналізаційних стоків та переробки твердих побутових відходів, а виконання енергозберігаючої частини не розпочиналося", - пишуть аудитори Симоненка.

Цікаво також, що Міністерство ЖКГ на ці запозичені гроші уклало 5 договорів з фізичними особами щодо надання консультаційних послуг на загальну суму 3,6 мільйонів  гривень.

"Однак контроль за діяльністю консультантів не здійснювався, їх відбір проводився з порушенням встановленої процедури, а умови оплати праці визначалися довільно", - дійшла висновку РП.

Ще один приклад витрат на консультаціі - Одеське комунальне підприємство. Воно не завершило виконання жодного заходу з відновлення систем міського водопостачання та водовідведення. При цьому витрати на оплату послуг консультантів регіональної групи управління проектом перевищили 1 мільйон гривень.

Не те стабілізуємо

Як відомо у держбюджеті існує Стабілізаційний фонд, який поповнюється за рахунок розміщення державних цінних паперів.

В цьому році план з випуску цих паперів був перевищений. Але використання коштів здійснюється не за призначенням - забезпечення макроекономічної стабільності.

До Стабілізаційного фонду надійшло 13,8 мільярди гривень, або на 2,9% більше плану. Загалом Стабфон сформований на 102,6% плану на січень-вересень.

Але в уряді, якщо так трактувати звіт РП, по-своєму розуміють поняття "макроекономічна стабільність": Рахункова палата свідчить, що гроші з цього фонду витрачаються на виконання заходів з підготовки та проведення Євро-2012.

"Результати аудитів використання коштів Стабілізаційного фонду на виконання заходів з підготовки і проведення чемпіонату Європи 2012 року з футболу, проведені Рахунковою палатою засвідчили, що заходи вказаної програми не обґрунтовані в частині вартісних та кількісних показників, а головними розпорядниками допускалося неефективне управління та використання зазначених коштів", - пише РП.

Але слід відзначити, що гроші зі Стабфонду можуть витрачатися на будь які цілі, якщо вони тісно пов'язані з загальною економічною ситуацією в країні. Євро 2012 - дійсно важливий проект.

Проте на тлі загального невиконання планів по зборах і витратах фінансування такого роду проектів зі Стабфонду виглядає дивним, нібито Україна втрачає контроль над підготовкою до Євро. Можливо, так і є.

Таким чином виходить, що уряд дійсно не в змозі контролювати доходи та видатки бюджету, говорячи при цьому про стабілізацію економічної ситуації в країни. М'яко кажучи, це неправда.

На жаль, розподіл видатків за фактом не відповідає плану, затвердженому законами. Також уряд намагається суттєво впливати на видатки, штучно обмежуючи їх, хоча він має на те причини - дефіцит бюджету та надто великі запозичення змушують робити прихований секвестр.