Псевдосеквестр бюджету: уряд робить ставку на кредити

Псевдосеквестр бюджету: уряд робить ставку на кредити

Вівторок, 13 липня 2010, 11:19 -
Кабмін пішов шляхом механічного скорочення видатків за окремими статтями, фінансування яких і так мінімальне. Урізання освіти та медицини є асоціальним. Уряд має інші резерви для оптимізації видатків - СБУ, прокуратура і МВС, які разом витрачають 15,8 мільярда гривень.

Український уряд заради відновлення та розширення співробітництва з МВФ таки провів секвестр державного бюджету.

Проте здійснено це таким чином, щоб максимально розширити доступні фінансові ресурси та уникнути відчутного скорочення фактичних видатків. Насправді, продуктивного скорочення бюджетних видатків так і не відбулося.

Коаліція прийняла зміни до законів "Про державний бюджет на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Документ зменшує дохідну частину казни на 13,4 мільярда гривень, видатки - на 18,4 мільярда гривень.

Таким чином, дефіцит бюджету зменшиться до 4,99% ВВП з 5,33%, що передбачалося законом про державний фінансовий план. Проте якщо динаміка економічного зростання збережеться на нинішньому рівні до кінця 2010 року та за умови виконання бюджету, дефіцит взагалі може знизитися до 4,5% ВВП.

[B]

У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що зменшення дефіциту продиктовано необхідністю "виконати домовленості між Україною та Міжнародним валютним фондом щодо економічної програми, підтримку якій буде надано у рамках угоди "стенд-бай" на загальну суму, еквівалентну 14,9 мільярда доларів".

Скоріш за все, уряд і без тиску МВФ вимушений був би 2010 року урізати видатки і доходи, бо вже зараз зрозуміло: план за доходами бюджету не буде виконаний.

За перші п'ять місяців дохідна частина державного бюджету виконана лише на 35,3%, а обсяг податкових надходжень - на 33,5%, і це без урахування колосальних сум заборгованості з ПДВ та переплат з інших податків.

При цьому макроекономічні показники травня-червня дають підстави прогнозувати, що відновлення економіки у другому півріччі буде повільнішим, ніж на початку року. Отже, на позитивну динамку бюджетних надходжень розраховувати не варто.

Подавши рішення про скорочення дефіциту як виконання ключової умови МВФ, уряд отримав можливість відновити програму кредитування України з боку Фонду.

Пропорція, з якою будуть розподілені кошти між Державним казначейством та Національним банком у разі схвалення угоди про позику МВФ, наразі не відома, проте, очевидно, більшу частину, як того вимагає інститут кредитів "стенд-бай", зарахують у золотовалютні резерви НБУ.

За словами урядовців, 2010 року бюджет може отримати від Фонду 2 мільярди доларів. Виходить, Кабмін має намір зменшити доходи на 13,4 мільярда гривень, щоб отримати у 2010 році 16 мільярдів гривень кредитних грошей Фонду.

З економічної точки зору, таке рішення навряд чи можна назвати раціональним, проте, очевидно, уряд мав вагомі підстави для його прийняття.

Мотиви уряду полягають не лише у тому, щоб отримати гроші МВФ, які наразі є найдешевшим доступним кредитним ресурсом для України, а й щоб сформувати сприятливе підґрунтя для активної боргової політики на фінансових ринках.

Сам факт співробітництва з МВФ уже підняв суверенні кредитні рейтинги України, що є доволі позитивним сигналом для розміщення українських євробондів на 2 мільярди доларів, яке заплановане на середину липня 2010 року.

В міру збільшення золотовалютних запасів НБУ довіра до України з боку інвесторів має зростати, що створить гарні умови для подальшої кредитної політики уряду.

Очевидно, що Кабмін розраховує на боргові ресурси з інших джерел, окрім МВФ. Така політика свідчить про невпевненість уряду. Він сумнівається у виконанні дохідної частини державного бюджету 2010 року, тому кредитні ресурси залишаться одним із ключових джерел фінансування видатків фінплану.

Сам факт відновлення співробітництва з МВФ не є настільки критичним для економічної безпеки України, як це подається окремими політичними силами.

По-перше, уряд може використати позику для створення "кредитного буфера" на випадок другої хвилі кризи. У такому випадку він міг би обмежитися психологічним ефектом відновлення співробітництва з МВФ, не вичерпуючи всю кредитну лінію.

По-друге, навіть у разі отримання кредиту, ключовим питанням є не його розмір, а те, куди він буде спрямований.

За умови вкладення частини коштів - наскільки це дозволить МВФ - в інвестиційні проекти, які б дозволили отримати уряду прибуток для покриття обслуговування боргового ресурсу, такий кредит мав би позитивний ефект для України.

Однак структура скорочених доходів і видатків свідчить, що уряд переслідує інші цілі. Він намагається розширити свої ресурси за рахунок частини кредиту МВФ, щоб уникнути скорочення фактичних видатків.

Зокрема, уряд пропонує зменшити видатки на утримання та ремонт доріг загального користування за рахунок спрямування частини коштів спеціального фонду - тих джерел, з яких фінансуються дані програми, до загального фонду.

При цьому одним з аргументів необхідності відновлення співпраці з МВФ називається "залучення іноземних кредитів для проведення ремонту автошляхів".

На перший погляд, намір зменшити видатки бюджету на фінансування дорожнього господарства, щоб потім профінансувати ці заходи за рахунок кредиту, є дивним. Насправді, у такий спосіб уряд намагається профінансувати всі видатки одночасно.

Кабмін передає кошти спеціального фонду казни в розмірі 1,8 мільярда гривень до загального, з якого фінансуються переважно соціальні програми.

Натомість згодом, скоріш за все, уряд надасть додаткові державні гарантії під кредити "Укравтодору" на виконання проектів в обсязі, передбаченому початковим варіантом фінансового плану цієї структури.

Таким же чином із спеціального до загального фонду переводяться гроші, призначені для компенсації "Нафтогазу" збиткового продажу блакитного палива бюджетним установам і ЖКГ. НАКу також обіцяють підвищення тарифів на газ.

Щоправда, деяким розпорядникам бюджетних коштів пощастило менше: у Міноборони 2 мільярди гривень із спеціального фонду забрали без будь-якої компенсації, а селянам просто зменшили фінансування.

Всього уряд має намір вилучити із спеціального та передати до загального фонду 4,75 мільярда гривень. Таким чином, він просто змінив механізми фінансування окремих видатків. Для подолання дефіциту Кабмін також спробував оптимізувати видатки основного фонду за рахунок економії коштів.

Зроблено це шляхом механічного скорочення видатків за окремими статтями, фінансування яких і так мінімальне. Урізання освіти та медицини є асоціальним. Уряд має інші резерви для оптимізації видатків - СБУ, прокуратура і МВС, які разом витрачають 15,8 мільярда гривень, або ДПА і митниця - 6,5 мільярда гривень.

До слова, рентабельність збирання податків в Україні складає 100 гривень на 3,2 затрачених гривні на ці цілі, що значно гірше, ніж в європейських країнах.

Загалом, оптимізація видатків могла б стати ключовим інструментом подолання дефіциту бюджету, проте уряд, схоже, не планує скорочувати фактичні видатки.

У запропонованому вигляді секвестр бюджету разом з активною кредитною політикою, спрямованою на покриття поточних видатків, матиме вкрай обмежений позитивний ефект на подолання дисбалансів сектора публічних фінансів.

Олексій Молдован, Центр антикризових досліджень


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!