Що не так із податком на виведений капітал в Україні?

Що не так із податком на виведений капітал в Україні?

Що заважало запровадити податок на виведений капітал за останні 5 років і чому уряд Зеленського зайняв кардинально протилежну позицію?
Вівторок, 30 листопада 2021, 08:40
член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

Україна не буде запроваджувати податок на виведений капітал. Минулого тижня після опублікування Меморандуму з Міжнародним валютним фондом ця новина шокувала багатьох прихильників реформи корпоративного податку. 

Якщо раніше з представниками МВФ ми мали дискусії з цього приводу і навіть у дечому вдалося їх переконати, то тепер, на жаль, бачимо в Листі про наміри категоричне "не будемо" (навіть не більш м’яке формулювання "ми будемо утримуватися"). 

Зізнаюся: неприємно вразила ця звістка і мене. Саме тому вважаю за необхідне відверто написати про довгий шлях до запровадження ПнВК замість податку на прибуток, чому цього не вдалося зробити колишній владі і що передувало "остаточному прощавай" від нинішньої. 

З чого все починалося

У 2015 році, коли стало очевидно, що без докорінних змін українська економіка не виживе, спільно з експертами на базі Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, який я очолювала в минулому скликанні, ми почали розробляти ліберальну податкову реформу. 

Вона полягала не лише у зниженні ставок податків і зборів (і точно не в їх збільшенні, як робить нинішня влада), а й у наданні бізнесу інструментів для більшої свободи дій. 

26 жовтня 2015 р. у Верховній Раді за підписами більш ніж 120 народних депутатів було зареєстровано законопроєкт №3357 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації", який, зокрема, передбачав заміну податку на прибуток податком на розподілений прибуток.

У чому його суть? Якщо просто, податок має сплачуватися лише при виведенні коштів із підприємства, а якщо зароблені кошти реінвестуються, спрямовуються на розвиток підприємства, його виробничих потужностей тощо — податок не сплачується.

Не всі були в захваті від потенційного нововведення – ні деякі великі компанії, ні, на жаль, наші партнери по коаліції, ні в Міністерстві фінансів. 

Єдиний компроміс, якого вдалося досягнути у 2015 році, — зниження вдвічі ставки єдиного соціального внеску з одночасним скасування утримання цього внеску з найманих працівників. 

Зміни ж в оподаткуванні прибутку підприємств залишилися не реалізованими.

Законотворчий бумеранг

На початку червня 2016 року текст законопроєкту №3357 доопрацьовано і фіналізовано за результатами поїздки парламентської групи до Естонії та обговорень на робочих групах при Кабміні, завдяки невтомним авторам-ентузіастам Тетяні Шевцовій та Олександру Шемяткіну. Змінилася назва податку – податок на виведений капітал (ПнВК). 

Також ми відвідали Велику Британію, де зустрілися зі знаним економістом Артуром Лаффером, який схвалив наші дії на шляху до реформи корпоративного податку.

25 жовтня 2016 року Національна рада реформ рекомендувала запровадити ПнВК з 1 січня 2018 року.

Проте в прикінцевих та перехідних положеннях Закону України від 21 грудня 2016 року №1797 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" було надано доручення Кабінету Міністрів до 1 липня 2017 року розробити і внести до Верховної Ради України проєкт закону щодо запровадження податку на виведений капітал.

Але у відведені строки не відбулося нічого. Від слова взагалі.

16 серпня 2017 року після низки обговорень і круглих столів у Мінфіні законопроєкт про ПнВК було передано до уряду.

І тільки 5 жовтня 2017 року уряд схвалив законопроєкт про податок на виведений капітал і передав його для подальшого обговорення в Нацраду реформ. Зверніть увагу: не до Верховної Ради, а назад, до Нацради реформ. Такий собі бумеранг, від якого бізнесу жодної користі.

Дещо про "драйверів" і "гальма" реформи

Неабияку роль у гальмуванні просування ПнВК відіграв один із колишніх міністрів фінансів Олександр Данилюк. Публічно він заявляв про палку підтримку цієї ініціативи і позиціонував себе як "драйвер" реформ, а водночас, коли йшлося про конкретні кроки — реформаторський дух із міністра безслідно вивітрювався, натомість з’являлися заяви про ризики втрат бюджету.

Чому ця персона є важливою у даному контексті? Тому, що замість того, щоб працювати над конкретними розрахунками й відповідями на питання, який вплив на розвиток економіки та наповнення бюджету України матиме запровадження ПнВК замість податку на прибуток, він займався листуванням з МВФ, не переконуючи Фонд, що ПнВК Україні потрібен, як ніколи, як повітря, а навпаки.

Як результат, 12 березня 2018 року відбулася зустріч Президента Петра Порошенка з бізнесом, на якій законопроєкт про ПнВК мав би бути поданий на реєстрацію в парламенті, але, зважаючи на чергове "МВФ проти", що напередодні такої зустрічі "прилетіло" з подачі Данилюка, Президент оголосив про повторне винесення законопроєкту про ПнВК на широке обговорення.

Що тоді говорив пан Данилюк: "Я – прихильник цієї моделі оподаткування при правильних компенсаторах, тому не хотів би, аби нею маніпулювали. Ми будемо шукати компенсатори разом з усіма задіяними в бюджетний процес установами. Якщо їх буде знайдено...". Тут ключове "якщо". Далі – зміна міністра фінансів.

Наступниця Данилюка на посаді міністра Оксана Маркарова не змінила "ризикової" риторики: "Податок на виведений капітал, якщо впроваджувати його повністю, зараз призведе до втрат державного бюджету".

Але треба віддати належне очільниці Мінфіну – доведення необхідності запровадження ПнВК нашим міжнародним фінансовим партнерам нею не виключалося з порядку денного. 

Очікуваний законопроєкт

5 липня 2018 року за №8557 у Верховній Раді було зареєстровано проєкт Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал". Його було визначено Президентом України як невідкладний, але через відсутність єдиної позиції в парламентській коаліції це питання не виносилося на розгляд Верховної Ради.

На засіданні 6 листопада 2018 року Комітет під моїм головуванням змушений був відстрочити прийняття рішення щодо законопроєкту №8557. Причиною стало те, що погоджений Міністерством фінансів України з МВФ варіант нібито нейтрального для бюджету запровадження ПнВК виявився неприйнятним для бізнесу. 

Поширити дію ПнВК в уряді запропонували лише на суб’єктів господарювання з річним оборотом до 200 млн грн, а юридичним особам мали намір заборонити використовувати спрощену систему оподаткування взагалі. 

Звісно, представники бізнесу не погодилися з таким дуже умовним покращенням і рішуче висловилися проти експериментів із ПнВК, наполягаючи на прийнятті його для всього бізнесу незалежно від його розмірів.

Домашнім завданням Мінфіну було доопрацювати модель ПнВК. Але оскільки протягом тривалого часу Мінфін так нічого нового й не винайшов, 23 квітня 2019 року Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді ухвалити законопроєкт за основу.

А далі — всім відома історія. Законопроєкт №8557 було включено до порядку денного Верховної Ради на 16 травня 2019 року, але тоді до нього черга не дійшла, а вже 20 травня 2019 року новообраний Президент під час своєї інавгурації заявив про розпуск Верховної Ради VIII скликання (після цього питання економічних реформ були зняті з порядку денного парламенту). 

Брехня від Зеленського

Основним передвиборчим економічним гаслом Президента Зеленського і партії "Слуга народу" було якнайшвидше запровадження ПнВК, проте за два з половиною роки правління цієї влади стало зрозуміло: це був лише піар-хід. Насправді вони не хотіли, не збиралися і навіть не планували таких змін.

До того ж, ще в лютому 2021 року міністр фінансів Сергій Марченко озвучив: "Радикальних пропозицій не планується. Щодо податку на виведений капітал — ні, тому що компенсаторів я на даному етапі не бачу". 

Щоправда, спочатку видимість цієї реформи була, новій владі хотілося й надалі подобатися виборцям. Спочатку. "Мені здається, що, якщо ми вводимо податок на виведений капітал, то запроваджуйте. Запроваджуйте – і все. Якщо він покращує життя людей – треба вводити. Без цих "вправо", "вліво", "трохи", "спробуємо". Мені так здається", – сказав Президент Зеленський на засіданні Нацради реформ влітку 2020 року.

А 20 жовтня 2020 року, виступаючи перед парламентарями, Зеленський здавався навіть більш рішучим: "Податок на виведений капітал та нульова декларація — досить вже безкінечних дискусій на цю тему, час поставити крапку в цьому питанні, і я готовий це зробити. Доручаю уряду врахувати ці та інші важливі напрямки". 

У коментарях на фейсбуці голова профільного комітету Данило Гетманцев навіть уточнював дедлайн: законопроєкт чи то від Президента, чи то від його "слуг" мав з’явитися за два тижні. Але, вже за традицією, нічого не відбулося.

Ініціативи "Європейської Солідарності"

Щодо "Європейської Солідарності", то в парламенті цього скликання ми неодноразово подавали законопроєкти про запровадження ПнВК.

У перший день роботи нового скликання, 29 серпня 2019 р., ми зареєстрували за №1185 законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку на виведений капітал та імплементації стандартів протидії розмиванню податкової бази та виведення прибутку за кордон".

16 червня 2020 року подали інший законопроєкт — №3665 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження податку на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств", в якому було враховано зміни, пов’язані з набранням чинності законом №466 (він же – законопроєкт №1210).

І поки що останній — це законопроєкт від 18 червня 2021 р. №5600-6 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо забезпечення стабільності бюджетних надходжень", в якому ми запропонували замінити податок на прибуток підприємств оподаткуванням виведеного капіталу і який міг би бути чудовою і якраз стимулюючою альтернативою урядовому "антиолігархічному" №5600.

Міг би, але був відхилений, тоді як два інших законопроєкти взагалі в парламенті не розглядалися. Лише №1185 був схвалений Комітетом з питань інтеграції України до Європейського Союзу (не профільним).

Вчитися на чужому досвіді

Класична модель оподаткування прибутку підприємств в Україні є неефективною. Але ми вперто продовжуємо борсатися на місці.

В Естонії, яку часто наводять як країну – яка стала першою в запровадженні ПнВК, оподаткування податком на виведений капітал працює з 2000 року. 

І, до речі, у Плані дій ОЕСР щодо боротьби з розмиванням бази оподаткування та виведенням прибутку з-під оподаткування про Естонію міститься окрема згадка як про країну, законодавство якої не суперечить європейським правилам можливості існування такої форми корпоративного податку.

У Грузії ПнВК запроваджений з 2017 року, у Латвії — з 2018 року.

У Польщі з початку 2021 року запроваджено податок на виведений капітал для малого бізнесу, який отримав абревіатуру Estoński CIT. Він не став предметом активного попиту в обмеженому колі бізнес-спільноти країни, і тепер влада планує розширити критерії його застосування.

То, може, Україні варто повчитися на чужих досвіді і помилках і запровадити ПнВК відразу й у повному обсязі, а не ухвалювати половинчасті рішення у вигляді ПнВК для маленьких?

Чи справді МВФ проти ПнВК?

Відповідь: ні. МВФ за те, щоб Україна була платоспроможною і могла розраховуватися за боргами. Давайте поглянемо в меморандуми з МВФ.

З Листів про наміри України до МВФ:

2 березня 2017 р.: "Ми будемо утримуватися від будь-яких істотних урізань податків та не будемо пропонувати нових звільнень від оподаткування та схем амністування".

9 січня 2019 р.: "Протягом програмного періоду ми будемо утримуватися від запровадження змін до оподаткування прибутку підприємств (ОПП), наслідком чого була б пряма чи опосередкована заміна режиму ОПП".

11 червня 2020 р.: "Протягом програмного періоду ми будемо утримуватися від запровадження нових звільнень від сплати податків або податкових пільг (за винятком вже прийнятих звільнень, що застосовуються для видатків на охорону здоров'я, пов'язаних з COVID), включаючи вільні економічні зони, пільгові ставки та мита". 

І от, 25 листопада 2021 р.: "Після детального технічного вивчення, ми не будемо здійснювати кроки щодо заміни чинного податку на прибуток підприємств (CPT) податком на розподілений прибуток (DPT) або податком на виведений капітал (ECT)".

Тобто вперше чорним по білому, прямим текстом нинішня влада поставила жирну крапку в питанні ПнВК. "Зеленський відмовився від обіцянки ввести податок на виведений капітал", — саме такими заголовками замайоріли інтернет-видання 25 листопада 2021 р. після оприлюднення тексту меморандуму. Адже це — сувора правда.

Що заважає запровадити ПнВК в Україні? 

Висновок, який, наприклад, зробила я:

- супротив компаній, які вже не збираються вкладати в розвиток в Україні, і вони мають вирішальний вплив на позицію МВФ;

- боягузтво урядів, перед якими може постати непросте завдання — пройти перехідний період, докладаючи максимум розуму і вміння керувати системною реформою;

- небажання/неспроможність влади відстоювати інтереси українського бізнесу.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua