Інвестування у житло: особливо чесна крадіжка

Інвестування у житло: особливо чесна крадіжка

Вівторок, 23 лютого 2010, 18:58 -
Сьогоднішній менеджмент "Житловика" стверджує, що будівництво вже не відновиться. "У Шевченківському райвідділі міліції завжди відповідали, що тут криміналу немає, що це наш ризик, і ми програли", - розповідає інвестор.

Фінансова криза - це час для нових можливостей, однак окремі учасники столичного будівельного ринку скористалися нею доволі своєрідно. Економічну нестабільність вони використали для списання усіх своїх промахів або приховування махінацій.

Будинок за адресою проспект Науки, 66-70 у столиці повинен був прийняти мешканців ще у третьому кварталі 2007 року, але роботи зупинилися на 40-50-відсотковій позначці. Проте замовник будівництва компанія "Житловик" не розгубилася і зарахувала об'єкт до списку жертв кризи.

Кошти фірма почала залучати ще 2005 року. З пошуком інвесторів проблем не було. Ціни на нерухомість тоді впевнено зростали, тому дещо занижена вартість квадратного метра стала визначальним чинником для майбутніх новоселів.

"У мене було тільки близько 30 тисяч доларів. Їх цілком вистачало на придбання однокімнатної квартири", - розповів "Економічній правді" один з інвесторів будівництва.

За його словами, у невеликому оголошенні, надрукованому у газеті Aviso, була вказана ціна - 700 доларів за квадратний метр. У той же час, за інформацією консалтингової компанії SV Development, середня ринкова ціна на той час складала 930 доларів.

Не викликали підозри в інвесторів й особливості угоди. На відміну від традиційних на ринку нерухомості форм залучення коштів через фонди спільного інвестування, до цього проекту була залучена кредитна спілка.

Люди як пайовики вносили кошти у касу Київської аграрно-кредитної спілки "Сенатек", яка, зобов'язувалася перевести гроші протягом 90 діб на рахунки замовників будівництва - ПП "Київбудсервіс".

Одні інвестори уклали угоди із замовником, а інші - з його правонаступником ТОВ "Житловик". Саме ця компанія і контролювала будівництво об'єкту.

Проте кошти упродовж зазначеного часу до будівельників не потрапили. Керівники "Житловика" радили вкладникам розбиратися з кредитною спілкою. Хоча керівники "Сенатеку" запевняють, що не мали права розпоряджатися грошима.

"Кошти членів КС є їх власністю і розпоряджатися ними може тільки сам член. Свої цільові кошти вони своєчасно не перераховували через невиконання графіку будівництва та відсутності у забудовників фонду фінансування", - підкреслює голова "Сенатеку" Орест Лов'як.

При цьому, за дивним збігом обставин, офіси замовника будівництва і спілки знаходилися в одному і тому ж приміщенні, а керівники однієї організації іноді входили до складу управління іншої.

"У спілці нам повідомили, що пайові внески покладуть на депозитний договір. Куди пішли кошти насправді, ми не знаємо", - кажуть інвестори.

Утім, незважаючи на недоотримані кошти, після збору дозвільної документації у 2006 році "Житловик" таки розпочав роботи. Проте динаміка будівництва була нестабільною.

 

"Роботи тривали з перервами через фінансову неспроможність замовника. Іноді вчасно не підвозили будівельні матеріали, а іноді взагалі не розраховувалися за виконані роботи з підрядниками", - повідомили "Економічній правді" члени ініціативної групи інвесторів.

За їхніми словами, тільки протягом 2007-2008 років на майданчику змінилося чотири компанії підрядників. А в розпал кризи, у грудні 2008 року, будівництво взагалі зупинили.

Зараз на об'єкті мертва тиша. Відсутні представники замовника, підрядники, робітники і навіть охорона. Доступу до об'єкта нема. Іноді на вихідних на майданчику можна побачити лише інвесторів, які пробираються туди через дірку в паркані.

 

Сьогоднішній менеджмент "Житловика" стверджує, що будівництво вже не відновиться. "Це нереально. Рахунки заблоковані, документів немає, печатки теж", - заявив директор компанії Михайло Коваль, який ще зовсім недавно відповідав за кредитний портфель "Сенатека".

Взагалі за час будівництва на посаді керівника "Житловика" встигли побувати дві людини. І при одному з них нібито викрали печатку компанії. Порозмовляти з колишніми директорами "Економічній правді" не вдалося.

Члени ініціативної групи теж розуміють, що будівництво не відновиться, але вони хочуть повернути свої кошти. Проте управлінці кредитної спілки не збираються цього робити - мовляв, кошти використанні для видачі кредитів своїм членам та іншим особам.

Аудиторська перевірка спілки компанією "Альфарт" у 2007 році підтвердила, що грошей на її рахунках немає і вони у довготривалій дебіторській заборгованості.

Хоча, за розрахунками представника юридичного бюро "Правовий щит" Володимира Ломачевського, "Сенатек" у 2005 році могла зібрати близько 3 мільярдів гривень з 200 інвесторів.

У той же час, за словами співробітників спілки, на вересень 2009 року у "Сенатека" є тільки заборгованість його кредиторів, яка складає приблизно 20 мільйонів гривень.

Інвестори стверджують, що їм як членам спілки взагалі не надавали інформації про діяльність фірми. "Вони завжди приховували від нас справжні цілі залучення коштів і відмовляли у наданні загального списку членів", - зазначив один з інвесторів.

До того ж, керівництво без проведення загальних зборів почало процедуру реорганізації спілки, але в підсумку, була порушена справа про банкрутство фірми.

"Ми, в першу чергу, захищаємо інтереси своїх членів і не зацікавлені в ліквідації. Ініціатором банкрутства був один член КС і на сьогодні є домовленість з ним про укладання мирової угоди та припинення процедури банкрутства", - стверджує керівник спілки Лов'як.

Однак, на думку юристів, сама процедура банкрутства навряд чи допоможе інвесторам повернути вкладені кошти, адже на рахунках спілки зараз "нулі".

Втім, арбітражний управляючий майном "Сенатека" Наталія Уманець, яку призначив суд у рамках процедури банкрутства, вважає, що цей процес може допомогти зібрати нові важливі подробиці у справі.

За її словами, нових фактів цілком може вистачити для притягнення до карної відповідальності керівництва спілки, і це найбільш реальний спосіб повернути гроші.

"Досі звернення до правоохоронних органів щодо притягнення керівництва спілки "Сенатек" до відповідальності жодних результатів не дали", - зазначила Уманець.

Один з пайовиків Дмитро Лісовський каже, що після звернення до Генпрокуратури, МВС, СБУ та до прокурора Києва усі відповіді опинялися у Шевченківському райвідділі міліції.

"А у Шевченківському управлінні завжди відповідали, що тут криміналу немає, що це наш ризик, і ми програли", - розповідає інвестор.

 

 
 
 

Випадок з будинком на проспекті Науки не є поодиноким. За прогнозами експертів, фінансові прорахунки деяких будівельних компаній й використання ними коштів не за призначенням призведе у 2010 році до виникнення більше десяти подібних справ лише у Києві.

Також найближчим часом читайте на "Економічній правді" історії з іншими гучними недобудовами міста Києва.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!