Експерт АФП: законопроект «Про систему депозитарного обліку цінних паперів» передбачає наймасштабнішу реформу фондового ринку України за час його існування

Експерт АФП: законопроект «Про систему депозитарного обліку цінних паперів» передбачає наймасштабнішу реформу фондового ринку України за час його існування 8 листопада 2011 року, у Верховній Раді України зареєстровано законопроект N9428 «Про систему депозитарного обліку цінних паперів», внесений Кабінетом Міністрів України. Законопроектом, серед іншого, передбачено, що в Україні може бути тільки один центральний депозитарій корпоративних цінних паперів. Що стосується державних цінних паперів, то все залишається без змін – для них депозитарієм є Національний банк. Центральний депозитарій отримає 12 виняткових функцій, серед яких: зарахування цінних паперів у систему депозитарного обліку, їх облік та зберігання; складення реєстрів власників іменних цінних паперів та реєстрів осіб, які мають права за іменними цінними паперами; здійснення нумерації (кодифікації) цінних паперів відповідно до міжнародних норм тощо. Кожен з акціонерів Центрального депозитарію буде володіти до 5% акцій, за винятком держави, яка буде мати не менше 25% +1 акції. Але, як відзначає Сергій Москвін, Директор з регулювання ринків Асоціації «Фондове Партнерство», законопроект не передбачає алгоритму створення центрального депозитарію, і якщо такий алгоритм не буде знайдений, то це може зробити закон «мертвонародженим». Законопроектом також передбачається заміна реєстраторів власників іменних цінних паперів і зберігачів депозитарними установами як єдиним інститутом нижчого рівня депозитарної системи України. Крім цього, відзначає експерт, законопроектом запроваджується новий вид професійної діяльності на ринку цінних паперів – клірингова діяльність. Вказаним видом профдіяльності зможуть займатись центральний депозитарій, фондові біржі та нові інститути ринку – клірингові установи. «Звичайно, ця норма є інноваційною, оскільки крім депозитаріїв дозволяє займатися кліринговою діяльністю щодо цінних паперів також біржам. Хоча, питання «мультикліриговості» залишається дискусійним, проте, заради досягнення компромісу між учасниками ринку, напевно доцільно залишити саме такий підхід», - відзначає С.Москвін. Крім того, додає С.Москвін, немає сьогодні єдиної моделі щодо поєднання клірингової діяльності з депозитарними функціями й у європейській практиці, де ці ринки набагато розвиненіші. «Більшість країн ЄС (12 країн) дотримується моделі, за якої депозитарії виконують функції клірингу, у 9 країнах існує окрема клірингова установа (центральний контрагент), і лише у 6 країнах ЄС існує мультиклірингова система, коли клірингом займаються і депозитарій, і біржі, і окремі клірингові установи», додає експерт. «Починаючи з 2004 року, коли на світ з’явилась перша версія проекту Закону «Про систему депозитарного обліку цінних паперів», було декілька спроб внести до ВР України і прийняти цей законопроект. З певних причин всі вони завершились невдачею. Якщо нову версію закону буде прийнято, то фондовий ринок України чекає найбільш масштабна реформа за весь час його існування, що надасть йому певного імпульсу для подальшого розвитку», відзначає С.Москвін.