Що має зробити влада аби підприємці не виходили на вулиці?

Заступник голови НФПУ Григорій Кабанченко наголосив, що прийняття Податкового кодексу у нинішній його версії потягне за собою насамперед такі наслідки: 1. Збільшення додаткового податкового навантаження та виплат на платників податків порівняно із початком 2010 року у 3-5 разів. 2. Згортання в Україні малого і середнього бізнесу. Вже протягом першого півріччя після вступу Податкового кодексу в силу від 200 тис. до 1 млн. (33-67%) підприємств дрібного і середнього бізнесу та приватних підприємців втратять від 15 до 45 відсотків прибутків, а 500-700 тис. з них взагалі збанкрутують і припинять свою діяльність. 3. Зростання безробіття. Приховане безробіття, яке й без того становить в Україні 8-10% зросте приблизно до 30-40%. Це означає що вже найближчим часом роботу і пристойні заробітки втратять більшість українських підприємців та працівників, які працюють за спрощеною системою оподаткування. 4. Посилення відтоку робочої сили (людського капіталу) за кордон. 5. Нищівний удар по місцевих бюджетах. До 25% з них, наразі, наповнюється за рахунок діяльності середнього і малого бізнесу та дрібного підприємництва (наприклад, за рахунок ринкового бору, який для багатьох населених пунктів є місто утворюючим чинником. За оцінками експертів, у випадку прийняття нинішньої редакції Податкового кодексу, доходи місцевих бюджетів, які не компенсуються міжбюджетними трансфертами, можуть зменшитися на 2,258 млрд грн. Національний форум профспілок України заявляє, що необхідно якнайшвидше розглянути поправки до Податкового кодексу,і, зокрема, вимагає: 1. Від Президента України: • Ветувати Податковий кодекс 2. Від Верховної Ради України: • Розробити і прийняти, але після масштабного всенародного обговорення зовсім інший Податковий кодекс, який би на основі принципу паритетності враховував інтереси насамперед всього суспільства, а також інтереси великого, середнього і малого бізнесу та приватних підприємців. • Залишити спрощену систему оподаткування, розширити, а не звужувати, сферу її застосування на період до повного відродження економіки і виходу країни із стану стагнації. • Дозволити спрощенцям сумарний залишок товарів на складі або торговій точці у розмірі 3-х обсягів їхнього річного доходу. • Дозволити усім категоріям підприємців віднесення їхніх витрат на собівартість товару або послуги. • Усунути збільшення розміру соціальних внесків для платників єдиного податку. • Уникати положень, які призводять до подвійного оподаткування суб’єктів підприємництва. • У новому варіанті Податкового кодексу перевагу надати принципам, які визначають і регулюють ставлення податківця до підприємця як партнерсько-обслуговуюче, а не карально-контролююче. • Зробити єдиний податок справді єдиним. Не доповнювати його безліччю додаткових платежів. • Кардинально посилити гласність і публічність розробки Податкового кодексу. Він має стати певним суспільним договором у економічній сфері, а не директивою фіскальних органів. • Посилити інформованість суспільства про необхідність, проблеми, перебіг підготовки, обговорення і прийняття Податкового кодексу. Адже, згідно із соціологічними даними, наразі про Податковий кодекс знає лише кожний 10-й українець. Секретар Координаційної Ради працівників ринків України Володимир Мартиненко заявив, що у випадку відмови від внесення змін до ухваленої редакції Податкового кодексу підприємці готові до наступних кроків громадського протесту і непокори: по-перше, всеукраїнські акції протесту та податкові страйки; по-друге, збір підписів з метою ініціювання референдуму про відставку Верховної Ради і Президента; по-третє, звернення до Президента з вимогою накласти вето на прийнятий Податковий кодекс; по-четверте, якщо Президент підпише Податковий кодекс - ініціювання референдуму щодо висловлення недовіри Верховній Раді і Президентові, тобто ініціювання дострокових парламентських і президентських виборів. Нагадаємо, що розгляд Верховною Радою у другому читанні Податкового кодексу викликав в Україні найбільшу з 2004 року хвилю протестів. Якщо з 7 жовтня по 16 листопада поточного року у 39 найбільш активних містах відбулося понад 60 акцій протесту, у яких взяли участь понад 70 тис. осіб, то лише протягом трьох днів (15, 16 та 17 листопада) по всій Україні свій протест відкрито демонстрували вже від 230 до 250 тис. підприємців, в тому числі 30-40 тис. у Києві, під стінами Верховної Ради. Найбільш активними були підприємці Хмельницького (10 тис.), Дніпропетровськ (5 тис.), Харків (3 тис.), Луганськ (2-3 тис.), Донецьк (2-3 тис.). У ці дні не вийшли на роботу також підприємці найбільших ринків і торговельних центрів Бахмача, білої Церкви, Бердянська. Білогорська, Вінниці, Золочева, Конотопа. Львова, Мелітополя. Миколаєва, Рівного, рубіжного сум, Тернополя, Херсону, Черкас, Чугуєва, Чернівців, Чернігова та багатьох інших міст.