Запрошуємо на перший за час великої війни Банківський форум

Фінансова реструктуризація в умовах війни — інструмент відновлення бізнесу

Фінансова реструктуризація в умовах війни — інструмент відновлення бізнесу

Як війна вплинула на рівень проблемних кредитів в Україні та чи збільшилась кількість процедур фінансової реструктуризації?
Вівторок, 23 травня 2023, 17:48
співзасновник, партнер практики конкурентного та антимонопольного права АО Arzinger, адвокат, доктор юридичних наук, заслужений юрист України

За даними Національного банку України, станом на 1 січня 2023 року частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі зросла до 38%, а обсяг непрацюючих кредитів за березень-грудень 2022 року збільшився на 127 млрд грн – до 432 млрд грн.

Близько 75% NPL сектору сконцентровано в державних банках, зокрема понад 40% припадає на "Приватбанк".

При цьому, до початку повномасштабного вторгнення в Україні навпаки існувала тенденція до скорочення частки NPL, наприклад, з 2018 року до 1 березня 2022 року – з 55% до 27%, однак початок військової агресії рф звів нанівець цю позитивну тенденцію. 

Кожна галузь економіки України відчула на собі ті чи інші негативні наслідки війни, і це також прямо впливає на сферу кредитування бізнесу в Україні.

Реклама:

Якщо виробничі потужності вашого бізнесу, які зазвичай є заставним майном, були суттєво пошкоджені або повністю знищені внаслідок активних бойових дій, трудовий колектив був змушений евакуюватися, логістичні ланцюги перервані або працюють вкрай незадовільно тощо – є значний ризик втрату бізнесу та неможливість подальшого обслуговування кредитів.

Якщо ж ваш бізнес продовжує працювати та може генерувати певний дохід, проте кредитні платежі з’їдають весь прибуток та не дають можливості бізнесу не тільки розвиватися, а і просто утримуватися на плаву, а ви бачите перспективу такого бізнесу, то саме для таких випадків законодавець передбачив інструмент фінансової реструктуризації ("Фінреструктуризація"). 

Що таке фінансова реструктуризація?

У 2016 році парламент ухвалив закон "Про фінансову реструктуризацію" для подолання негативних наслідків у фінансовому секторі, спричинених системними фінансовими кризовими процесами в економіці України.

Проте складно уявити більш негативні наслідки, ніж ті, до яких призводить війна. Саме тому в липні 2022 року Верховна Рада продовжила дію цього закону до 1 січня 2028 року.

Відповідно до закону, боржник має право скористатися процедурою фінреструктуризації: (1) коли він перебуває у критичному фінансовому стані, (2) його господарська діяльність може бути визнана перспективною.

Отже, інструмент фінреструктуризації може бути однаково корисним як для банків (фінансових компаній/організацій), які не хочуть збільшувати власний портфель проблемних кредитів, так і для бізнесу, який зможе зберегти свою господарську діяльність та пришвидшити темпи відновлення і розвитку.

Динаміка застосування процедури фінансової реструктуризації

Як часто кредитори та боржники погоджувалися на проведення процедури фінреструктуризації, і як змінилися цифри з початком війни – можна проілюструвати такими показниками:

  1. 2017 рік - 9 процедур на суму 8 млрд грн,
  2. 2018 рік - 12 процедур на суму 19,5 млрд грн,
  3. 2019 рік - 13 процедур на суму 17,3 млрд грн,
  4. 2020 рік - 7 процедур на суму 20,3 млрд грн,
  5. 2021 рік - 12 процедур на суму 13,2 млрд грн,
  6. 2022 рік - 9 процедур на суму 2,58 млрд грн,
  7. 2023 рік – 1 процедура на суму 83,87 млн грн.

Протягом 2022-2023 років було відкрито 10 процедур на загальну суму 2,67 млрд грн, а закрито – 12 процедур на загальну суму 6,82 млрд грн (із урахуванням процедур, які були започатковані до війни).

За ініціативою державних "Укрексімбанку" та "Ощадбанку" було відкрито 4 процедури загальним розміром у 2,28 млрд грн, всі інші процедури – за ініціативою фінансових компаній чи інших кредиторів. 

Як бачимо, війна особливо не вплинула на збільшення випадків проведення фінреструктуризації у 2022-2023 рр. у порівнянні з попередніми періодами.

Причини цього можуть бути різними, починаючи з відсутності згоди кредиторів (банків) на проведення процедури фінреструктуризації, та, завершуючи, певно, відсутністю знань у бізнесу щодо існування такого інструменту.

Чи можуть бути реструктуризовані іноземні боргові зобов’язання українського бізнесу?

Так, чинний закон передбачає таку можливість. З урахуванням того, що серед основних драйверів розробки і реалізації закону виступали великі міжнародні фінансові інституції – застосування такого інструменту може бути прийнятною альтернативою зберегти good standing та подальшу перспективу отримання зовнішнього фінансування.

Яка практична користь від проведення фінреструктуризації?

Визначальною при введенні законодавчого регулювання фінреструктуризації була концепція win-win, тобто участь у такій процедурі має бути корисною всім її учасникам:

  1. Кредитори мають змогу зменшити частку своїх проблемних кредитів та вивільнити кошти з резерву сумнівних боргів, отримуючи стабільне поточне надходження від реструктуризованих кредитних зобов’язань,
  2. Боржники – уникнути процедури банкрутства, зберегти репутацію та робочі місця, а також бачити перспективу на майбутнє, що, в умовах війни – є найважливішим здобутком.

Мораторій як важливий елемент передбачуваності процедури фінреструктуризації

Важливим елементом проведення процедури фінреструктуризації є запровадження процедури мораторію – зупинення виконання боржником вимог всіх залучених до процедури кредиторів. 

Мораторій діє не більше ніж 90 днів, але в окремих випадках може бути подовжений до 180 днів. 

Під час мораторію не нараховуються будь-які фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання боржником кредитних зобов’язань перед кредиторами, які залучені до фінансової реструктуризації.

Фінреструктуризація – це інструмент, а не самоціль

Крім цього, закон передбачає в межах процедури фінреструктуризації й інші інструменти задля відновлення рентабельної господарської діяльності боржника, зокрема: 

  • зміну строків погашення заборгованості та розміру процентних ставок,
  • надання нового фінансування боржнику,
  • прощення частини боргу,
  • переведення зобов’язань боржника в капітал або залучення нових інвестицій,
  • зворотній лізинг,
  • зміну керівника та/або членів органів управління і контролю боржника (реорганізацію або зміну структури корпоративного управління боржника),
  • тощо (наведений перелік заходів реструктуризації не є вичерпний).

Завершується процедура фінреструктуризації шляхом підписання Плану реструктуризації, в якому боржник та кредитори погоджують всі етапи та умови відновлення платоспроможності боржника, а також передбачають відповідальних залучених у фінреструктуризацію учасників.

Загалом, процедура добровільної фінреструктуризації є доволі ефективним та дієвим інструментом для подолання негативних економічних наслідків, спричинених воєнними діями на території України. 

А тому боржникам та кредиторам не варто забувати про нього, поступово розуміючи важливість довготермінових і взаємовигідних відносин. 

Перспектива фінреструктуризації та підтримка регулятора

На останньому засіданні Ради з фінансової стабільності, серед іншого, було обговорено питання системних ризиків, що загрожують фінансовій стабільності України, а також заходи з їх протидії. 

Наведена і підтримана Радою теза щодо своєчасної оцінки банками кредитних ризиків та проведення виважених реструктуризацій за потреби – є певною підставою для того, щоби бізнес бодай зацікавився фінреструктуризацією і спробував реалізувати її на практиці.

Співавтор: Євген Дядюк, радник Arzinger, к.ю.н., адвокат

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: