На етапі розвитку фінсектору України простіше знайти кризи і негативні періоди, ніж періоди стабільності і зростання.

Однак наслідки тривалої воєнної агресії рф проти України можуть все це перевершити.

Намагаючись діяти на випередження, Верховна Рада ухвалила закон, який подовжує строк дії закону "Про фінансову реструктуризацію".

Ефективність закону

Процедурою реструктуризації користувалися досить активно як представники бізнесу (комерційні банки та фінансові компанії), так і державний фінансовий сектор. 

З 2016 року, коли був ухвалений цей закон, провели 58 процедур на суму 80,65 мільярдів гривень. Станом на 1 травня 2022 року ця сума складає 30% від загального обсягу NPL (non-performing loans – непрацюючі кредити) корпоративного сектору. Це досить вагомий показник.

У той же час, сьогодні 70% всього обсягу NPL – це частка державних банків. І ситуація, на жаль, не стає кращою – у прогнозі НБУ, у базовому сценарії скорочення реального ВВП становитиме понад 30%, а інфляція залишатиметься вище інфляційної цілі на всьому прогнозному горизонті (до 2025 року).

За таких умов рівень платоспроможності бізнесу буде зменшуватись, а обсяг NPL буде зростати, і кредиторам будуть необхідні різні інструменти для швидкого і доступного врегулювання заборгованостей.

Отже, зважаючи на такі прогнози, бізнес і фінансовий сектор потребуватиме нових реструктуризацій заборгованості.

Динаміка використання закону досить жвава. Із початку його дії маємо такі дані:

У 2017 році - 9 процедур на суму 8 млрд грн 

2018 році - 12 процедур на суму 19,5 млрд грн

2019 році - 23 процедур на суму 17,3 млрд грн

2020 році - 7 процедур на суму 20,3 млрд грн

2021 році - 12 процедур на суму 13,2 млрд грн

2022 році - 5 процедур на суму 2,3 млрд грн. 

Серед найбільших кредиторів – найактивніше використовували процедури реструктуризації Ощадбанк – 56%, Укрексімбанк – 32%, Укргазбанк – 2%, комерційні банки – 6,5%, фінансові компанії – 3,5%.

Динаміка непрацюючих кредитів на сьогодні

За даними НБУ, частка непрацюючих кредитів у банківському секторі станом на 1 червня 2022 становила 27,6% порівняно з 27,4% на 1 травня. Обсяг непрацюючих кредитів у травні цього року зріс на 7,8 млрд грн.

Загалом же з початку року обсяг непрацюючих кредитів зменшився на 27,7 млрд грн, частка NPL скоротилася на 2,4 в.п. із 30%. Через формування резервів збиток банківського сектору у I кварталі 2022 року становив 160 млн грн.

При цьому, за даними НБУ, частка непрацюючих кредитів поступово скорочується з 2018 року. У 2021 році в результаті списання банками зарезервованих непрацюючих кредитів та активізації кредитування відбулося найсуттєвіше за останні роки зниження частки NPL — на 11 в.п. з 41% на 1 січня 2021 року – до 30% на 1 січня 2022 року. 

Такий показник є найкращим результатом із початку 2017 року, відколи обсяг NPL визначається за оновленою методологією.

Державні банки за 2021 рік скоротили обсяг непрацюючих кредитів найбільше – майже на дві третини від загального скорочення по банківському сектору. 

В результаті частка проблемних кредитів у державних банках за рік знизилась з 57,4% до 47,1%. Проте вона все ще є тягарем для держбанків, у яких досі сконцентровано понад 70% NPL сектору (понад 50% припадає на Приватбанк).

Звісно, що частка непрацюючих активів за період військових агресії, скоріше за все, зростатиме. 

Чим може бути привабливий закон для учасників реструктуризації?

Щоб зрозуміти, чим може бути привабливий цей закон, хочемо навести основні аргументи на користь його використання:

• Сторони можуть закріпити свої домовленості щодо реструктуризації в плані реструктуризації (тобто все в єдиному документі). Закон передбачає санкції за невиконання умов плану реструктуризації. 
• Сторони можуть використовувати процентну ставку нижче ринкової.
• Боржник може (звісно, за згодою кредитора) отримувати в рамках плану реструктуризації додаткове фінансування без порушення банком нормативу ліквідності.
• Кредитор може не отримувати дозвіл від АМКУ у випадку набуття права власності на майно у вигляді цілісного комплексу та утримувати без такого дозволу це майно на балансі до двох років.
• Кредитор не втрачає права вимоги на залишок боргу при задоволенні вимоги майном. 
• Реалізація плану реструктуризації та зміна умов кредитного договору не є новацією і не веде до припинення чинних договорів.
• Боржник звільняється від сплати ПДВ у випадку погашення боргу майном. 
• Кредитор звільняється від сплати ПДВ при подальшій реалізації майна, отриманого в погашення заборгованості (ПДВ виникає при реалізації та (або) передачі у зворотній лізинг такого майна на суму, яка перевищує вартість майна при погашенні боргу). 
• Боржник не визнає в податковому обліку податок на прибуток від анулювання та (або) розстрочення податкового боргу згідно з планом реструктуризації.
• Кредитор отримує розстрочку у сплаті податку на прибуток від розформування резервів унаслідок реструктуризації. 
• Новий кредитор набуває всі права первісного кредитора (у випадку продажу активу).
• Кредитор отримує пільги (розстрочку) по сплаті податку на прибуток при розформуванні резервів за реструктуризованими операціями.
• Кредитор-банк звільняється від заходів впливу при порушенні окремих нормативів (короткострокової ліквідності, максимального розміру кредитного ризику, інвестування та порушення лімітів валютної позиції).
• Під час дії процедури до боржника застосовується мораторій (на вимоги кредиторів - на стягнення майна, на укладання договорів застави (іпотеки), на зарахування зустрічних вимог, на примусове стягнення необоротних активів боржника). Під час дії мораторію не нараховуються штрафи та пені та зупиняється перебіг позовної давності.
• План реструктуризації можливо також використовувати в якості плану санації, якщо його не було підписано в процедурі.

Це все додатково збільшує привабливість закону для використання. 

Крім цього, зберігається можливість застосування інших інструментів врегулювання боргів.

Наприклад, судове стягнення, процедура санації боржника, продаж активу на ринку тощо. Інструменти для врегулювання заборгованості кредитор обирає в залежності від стратегії роботи з боржником. 

Але за умови діалогу обох сторін у фінансовій реструктуризації – для боржника є можливість зберегти свою репутацію, покращити ситуацію в бізнесі та зберегти стосунки з кредитором, що має неабияке значення для можливої майбутньої співпраці.

Особливості процедури реструктуризації

На боржнака лягають витрати на залучення експертів, які необхідні для оцінки плану реструктуризації, фінансового стану боржника та всіх інших суттєвих аспектів, які необхідні для реалізації плану реструктуризації. 

Залучивши якісного та неупередженого експерта, сторони отримують незалежного арбітра в перемовинах та фахового експерта для визначення чинного стану бізнесу боржника і визначення всіх деталей, які можуть вплинути на хід реструктуризації. 

План реструктуризації можна змінювати після закриття процедури, і закон це передбачає. 

Крім того, можна відкрити повторно процедуру після того, як із дати відкриття пройшло 18 місяців, що також актуально сьогодні, враховуючи прогнози щодо тривалих негативних змін в економіці країни.

Як підсумок, можна зазначити, що закон залишається актуальним, дієвим і привабливим як для кредитора, так і для боржника, фінансовим інструментом вирішення питання добровільного врегулювання проблемної заборгованості. 

Сергій Шкляр, Голова спостережної ради за виконанням вимог Закону України "Про фінансову реструктуризацію"

Юлія Костецька, Голова Секретаріату спостережної ради

Дядюк Євген, к.ю.н., адвокат, Arzinger