Другий президент України Леонід Кучма хоча в цілому і позитивно оцінив підсумки першого року президентства Віктора Януковича в економічній сфері, проте не втримався від деяких дуже конкретних "цінних вказівок" на адресу нової влади.

Зокрема, він порекомендував вдатися вже найближчим часом до заходів, які напевно не дуже припадуть до душі власникам металургійних підприємств.

Кучма пригадав ситуацію в Україні в 2008 році, коли світові ціни на метал різко пішли вгору, через що металургійні компанії заробили надприбутки. Однак ці гроші не пускалися на модернізацію виробництва, а ховалися по офшорах.

Зараз, вважає екс-президент, сценарій повторюється. "Ціни на метал знову пішли вгору і вже вийшли на рівень 2007 року. До кінця 2011 року вони можуть перевищити рівень 2008 року. У металургів знову з'являться надприбутки", - прогнозує він.

У таких умовах Кучма рекомендує владі піти на радикальний крок - створити державний стабілізаційний фонд шляхом введення мита на експорт металопродукції.

"Джерелом такого фонду могло би стати експортне мито в розмірі 10% від вартості експортованого металу, або 50-100 доларів за тонну залежно від виду продукції. Відомо, що такий стабілізаційний фонд у багатьох країнах світу створено з експорту енергоносіїв, зокрема, в Росії, Казахстані, Кувейті", - розповів він.

Також Кучма навів приклад Китаю, в якому 2006 року було запроваджено експортне мито в розмірі 10% на 30 видів продукції з низькою доданою вартістю. Зокрема, на сляби, чавун, феросплави, катанку і заготовки. На початку 2008 року на окремі види продукції це мито було навіть підняте до 15-25%, розповів другий президент.

Слід відзначити, що ця ідея Кучми видається цілком розумною. Справді, у багатьох країнах уже давно використовують механізм експортних мит у періоди сприятливої зовнішньої кон'юнктури на ті чи інші товари.

Наприклад, у Росії за рахунок надприбутків від нафтогазового експорту був створений спочатку стабілізаційний фонд, а в лютому 2008 року він був перетворений на резервний фонд і фонд національного добробуту Росії.

Резервний фонд надав велику допомогу російському уряду, коли почалася світова економічна криза. Так, 1 вересня 2008 року він мав 143 мільярди доларів, а до 1 січня 2011 року його обсяг зменшився до 25 мільярдів доларів.

Китай під час сприятливої зовнішньої кон'юнктури на ринку чорних металів теж поповнював державні резерви шляхом введення експортного мита на сталь, а також за допомогою скорочення або скасування відшкодування ПДВ за таким експортом.

Правий Кучма і з приводу сприятливої для вітчизняних експортерів ситуації на ринку металів. Світові ціни значно зросли ще 2010 року порівняно з 2009 роком, завдяки чому український експорт чорних металів у доларовому обчисленні підвищився на 43%. А за два місяці 2011 року світові ціни на сталь виросли в середньому на 20%.

Проте у чомусь  Леонід Данилович відверто лукавить. І про це варто сказати докладніше, щоб оцінити, наскільки реально втілити його пораду нинішній владі.

Вводити мито на експорт металопродукції в Україну було потрібно не в 2008 році, як каже зараз Кучма, а ще в 2003-2004 роках. Саме тоді відбувся перший в нинішньому столітті наймогутніший стрибок світових цін на сталь. Про це можна судити, в тому числі, за деякими офіційними показниками Держкомстату.

У 2003 році, переважно за рахунок зростання світових цін, експорт металу у грошовому вираженні зріс щодо 2002 року на 25%, а експорт виробів з металів - в 1,9 разу. У 2004 році експорт металу зріс ще на 60%, а експорт виробів з нього - на 35%.

Хіба тоді не слід було терміново вводити мита на експорт металу? Звичайно ж, варто було, але цього не зробили. Навряд чи уряд і парламент цього не розуміли.

Так, тодішній перший віце-прем'єр Микола Азаров навіть якось висловив жаль з приводу того, що Україна не скористалася рекордними цінами на метал на світовому ринку і не перерозподілила високі доходи металургів. "З точки зору бюджету, ми упустили сприятливу кон'юнктуру", - чесно зізнався він у жовтні 2004 року.

Чому ж тоді не були запроваджені мита? Хто міг перешкодити цьому, якщо той же перший віце-прем'єр Азаров бачив доцільність такого кроку?

Перешкодити введенню експортного мита на метали міг, звичайно, тодішній безпосередній шеф Азарова - прем'єр-міністр Віктор Янукович. Однак зрозуміло, що першою особою в Україні у 2003-2004 роках був не Янукович, а саме президент Кучма. І тільки від волі Кучми залежало, вводити експортне мито чи ні.

Очевидні і причини, через які Леонід Данилович тоді не міркував так розсудливо, як зараз. Одна з вагомих причин, безсумнівно, пов'язана з тим, що його зять Віктор Пінчук у 2004 році був власником або співвласником багатьох металургійних підприємств - "Криворіжсталі", Нікопольського заводу феросплавів та інших.

Мало того, тоді не тільки не були введені мита на експорт металів, а й підприємства нахабним чином ухилялися від сплати податків - не дивлячись на колосальні надприбутки через стрімке зростання світових цін на сталь.

Ось що писали, наприклад, російські експерти з даного приводу: "Незважаючи на різну кон'юнктуру ринку, середня рентабельність металургійних підприємств України в останні роки стабільна - 16-17%. Більш ніж вдалий 2004 рік низка заводів "примудрилася" навіть закінчити з негативною рентабельністю".

"Ще більше вражають результати роботи трьох провідних феросплавних заводів України. Їх чистий дохід за рік виріс на 53,6% до 4,276 мільярда гривень - близько 800 мільйонів доларів, а експортна виручка збільшилася на 74,9% при падінні рентабельності до негативних показників!".

Аналітики логічно резюмували, що "нинішня практика "втечі" від оподаткування на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України безпрецедентна".

До речі, є підозра, що практика значного ухилення від сплати податків існує і зараз.

Так, генеральний директор об'єднання метпідприємств "Металургпром" Василь Харахулах недавно заявив, що металургійні підприємства України завершили 2010 рік з негативним фінансовим результатом до оподаткування у розмірі 3-3,5 мільярда гривень. Це не дивлячись на істотне зростання цін на сталь і збільшення експорту.

Як би там не було, а зазначені вище поради Кучми про необхідність - у разі подальшого зростання світових цін на сталь - введення експортного мита абсолютно справедливі. Але чи дослухається до них теперішня влада?

Давайте поміркуємо. Експорт чорних металів і виробів з них у 2010 році становив 16,6 мільярда доларів. У разі подальшого зростання цін на сталь цей експорт у 2011 році може перевищити 20 мільярдів доларів.

Отже, якщо призначити десятивідсоткове мито, як пропонує Кучма, тоді власникам металургійних компаній доведеться поділитися з державою щонайменше 2 мільярдами доларів або 16 мільярдами гривень.

Безумовно, така величезна сума додаткових доходів була б дуже доречною для державної скарбниці. Однак є великі сумніви у тому, що нинішня влада піде на таку експропріацію коштів в олігархів від металургії. Причини зрозумілі.