"Промінвестом" по президенту?

"Промінвестом" по президенту?

"Промінвест", навіть після отриманих "травм", залишається системоутворюючим банком. Отже, атака на нього - це удар по банківській системі в цілому.
Понеділок, 30 березня 2009, 15:10
Леонід Щукін, МА Seemus-media

Уже кілька тижнів поспіль з медійних майданчиків не сходить Національний банк України і все, що з ним пов'язане.

Для нас, "маленьких українців", завдяки політикам та засобам масової інформації, Нацбанк став "чудовиськом з рогами", метою якого є обдирання народних мас та знешкодження середнього класу.

Чи є у цьому здоровий глузд? Навряд. Яке Нацбанку діло до народу, коли головна турбота його керівників - це банки, а точніше їх діяльність?

Звичайно, бездарний прорахунок чиновників регулятора зі спекулятивним доларовим капіталом, який призвів до бездумного росту банківського кредитування у валюті, панічні кроки стосовно боротьби з кризою, уперте небажання "розмовляти з народом" про проблеми, змушують, м'яко кажучи, сумніватися у професіоналізмі керівництва НБУ.

Втім, це не привід знищувати Нацбанк як державний інститут, сенс існування якого полягає в управлінні "кровоносною системою" держави - банками.

Про атаки на Промінвестбанк вже і говорили, і писали, і показували так багато, що у пересічного українця, напевно, ця тема викликає нудоту.

Як відомо, цей банк зазнав нападу з допомогою засобів масової інформації, що призвело до його розбалансування. Але виникає наступна думка: це була атака винятково на "Промінвест" чи на президента країни? Багато хто може сказати, що це передвиборна нісенітниця, але...

Проблеми у Промінвестбанку, що почалися після лобових інформаційних атак, викликали "ефект доміно" у банківській системі.

Для професіоналів у галузі PR, які працювали на боці агресора, не було секретом, що поширення такої інформації на тлі загального нагнітання кризових настроїв у пресі, а як наслідок - у суспільстві, призведе до зупинки не лише цієї фінансової установи.

"Промінвест", навіть після отриманих "травм", залишається системоутворюючим банком. Отже, атака на нього - це удар по банківській системі в цілому.

Досить легко було прорахувати: керівництво НБУ займеться "латанням дірок", тобто, відповідно до своїх повноважень, вводитиме в банки тимчасові адміністрації.

Один-два випадки недобросовісного ведення бізнесу під час росту економіки - це завдання посильне для регулятора. А спробуй впоратися, коли починає стрімко тонути корабель під назвою "українська економіка"!

Чи можна було це прорахувати? Звичайно можна! Хоча б на примітивному рівні: якщо все почне руйнуватися, де взяти Національному банку стільки кризових менеджерів і грошей?

Тепер найцікавіше. Коли стало зрозуміло, що НБУ не зможе утримати на плаву банки, в бій пішла важка артилерія у вигляді політиків та експертів.

Здавалося б: навіщо знищувати орган державної влади в умовах, коли найменші випади в його бік можуть призвести до розвалу не лише економіки, а й самої держави?

Проте ми стали свідками тотального знищення НБУ в пресі. Невже хто-небудь думає, що зміна Стельмаха на Тігіпка, Яценюка чи Порошенка докорінно змінить ситуацію?

Звісно, ні, і публічна відмова Арсенія Петровича від цієї посади зайвий раз це доводить. Річ у тім, що "демонізація" НБУ - чудовий засіб для знищення опонентів і прокладання колії до найвищої державної посади.

Виходить, що атака на "Промінвест" була зроблена не з метою заволодіння ним, а для глобальної дискредитації президента України - як фінансиста і прямого патрона Стельмаха.

Навряд чи варто нині ставати на чийсь політичний бік. Більш доцільною виглядає ідея абсолютної люстрації - відправки "на пенсію" всіх сьогоднішніх політичних гравців тієї горезвісної колоди, яка ось уже два десятиліття тасується без утоми.

Але якщо логіка тут все ж присутня, то автори цієї багатоходової гри - злі генії, яким абсолютно начхати на простий народ, який так стрімко зубожів за лічені місяці.

Можна дуже довго говорити про наслідки цих кроків, але зрозуміло одне: вихід з даної ситуації лежить у природі її виникнення. А ґрунтується вона переважно на умілому поводженні з пресою та механізмах маніпуляції свідомістю.

Починайте думати, панове!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!