Що може зробити уряд, щоб втримати бюджет

Що може зробити уряд, щоб втримати бюджет

Вівторок, 10 вересня 2013, 10:26 -
Фото mair-in.ua
У фінансуванні дефіциту Мінфін може розраховувати лише на НБУ, тобто на масштабну емісію гривні. Звичайно, весь процес буде проходити під прикриттям випуску ОВДП та векселів, але від цього сама суть друку нічим не підкріплених грошей не зміниться. Не знайшовши застосування у реальному секторі, ця додаткова гривня може у будь-який момент хлинути на валютний ринок, підірвавши й без того крихку стабільність української валюти.

Послаблення внутрішнього попиту є основною причиною проблем з бюджетом.

З підприємств держава збирає податок на прибуток наперед, і тут, можна сказати, "все під контролем". Однак основна частина доходів бюджету (2/3) – це податки на споживання (ПДВ, акцизи, імпортне мито). Якщо українці не витрачають гроші так активно, як це запланував уряд, то стягнути більше цих податків Міндоходів просто не може.

Зокрема, у червні-липні роздрібний товарообіг зріс менше ніж на 4% р/р, а це рекордно низькі темпи зростання. Гірші результати були лише у 2009 році після валютного шоку.

У поточній ситуації Кабмін не може не враховувати міжнародну кон’юнктуру. Так, потенційна війна в Сирії, очевидно, боляче вдарить і по нашій економіці, і по держфінансам. Хоча президент Обама сподівається на короткострокову акцію, оскільки Асад ослаблений затяжною громадянською війною. Однак дуже ймовірно, що в конфлікт будуть втягнуті багато інших країн регіону, що може спровокувати нову масштабну нафтову кризу.

Реклама:

Якщо цей ризик справдиться, Україна відчує значні обмеження для експорту своїх товарів (в основному, агропродукції) у регіон, а також значне збільшення своїх енергетичних витрат. 15% здорожчання нафти після заяв про можливу військову операцію вже буде коштувати Україні додатково 350 млн дол у 4 кварталі для закупівлі газу.

Якщо ж почнеться військова операція, то навіть при збереженні цін на нафту на поточному рівні Україна змушена буде викласти за імпортний газ додаткові 1,4 млрд дол у 2014 році.

Ми очікуємо, що в середньому за наступні 4 місяці доходи центрального бюджету будуть на 2% нижчі, ніж минулого року. Таким чином, загальні доходи цього року будуть на 1,6% менші, ніж у 2012 році. Це означає, що недобір по доходній частині становитиме близько 30 млрд грн, або 2% ВВП.

Фіскальний розрив за таких умов буде становити 80 млрд грн, або близько 5.4% ВВП. Живими грошима буде покрито близько 65%-75% цього розриву. Решта буде або покриватись векселями, або перейде як заборгованість на 2014 рік.

Для вирішення бюджетної проблеми потрібно зробити масштабну ревізію державних витрат і, з одного боку, підвищити ефективність, а з іншого - зменшити видатки до прийнятного рівня. Однак, це в наших умовах більше мрія, ніж реальна можливість. Тому пошук джерел фінансування є єдиним варіантом для уряду.

У фінансуванні дефіциту Мінфін може розраховувати лише на НБУ, тобто на масштабну емісію гривні. Звичайно, весь процес буде проходити під прикриттям випуску ОВДП та векселів (якщо НБУ буде приймати їх до рефінансування), але від цього сама суть друку нічим не підкріплених грошей не зміниться.

Не знайшовши застосування у реальному секторі, ця додаткова гривня може у будь-який момент хлинути на валютний ринок, підірвавши й без того крихку стабільність української валюти.

Міністр фінансів Юрій Колобов та перший віце-прем'єр Сергій Арбузов. Фото day.kiev.ua

Фінансування бюджетного розриву було би більш безпечним і більш масштабним, якби в України була можливість виходу на зовнішні ринки, але в умовах планів згортання програми кількісного пом’якшення у США, такі можливості для України дуже обмежені.

Логічно було б очікувати в таких умовах підписання договору з МВФ, але оскільки президентська кампанія в Україні вже почалась, то виконувати умови МФВ(підвищувати тарифи на послуги ЖКГ, лібералізувати валютний ринок) політично небезпечно.

В умовах фіскальної кризи Кабмін, скоріш за все, буде намагатись дуже активно використовувати квазі-гроші – наприклад, векселі. Але такі інструменти тільки відтермінують необхідність вирішення проблем.

Так, якщо Нацбанк погодиться на рефінансування векселів, то це буде та ж сама емісія гривні, як і через викуп ОВДП НБУ (але дещо відстрочена). Якщо ж такі папери не будуть прийматися для рефінансування Нацбанком та ними неможливо буде розраховуватися з бюджетом, то вони не стануть популярними серед підприємств. Адміністративний тиск стане єдиним аргументом для того, щоб підприємства погоджувалися на їх отримання.

Цілком можливо, саме тиск залишиться основним джерелом для вирішення проблем наповнення бюджету: тиск при впровадженні векселів, збільшення податкового тиску на підприємства, збільшення податків на споживання.

Але у такому випадку, уряд може ще більше себе загнати у глухий кут, адже навіть із підручників відомо, що збільшення податкового тиску не завжди спричиняє збільшення доходів бюджету.

Тим не менше, оскільки такий інструмент непогано працює у дуже короткостроковій перспективі (місяць-два), а наразі політики не заглядають далі цих коротких термінів, цілком імовірно, що ми побачимо нові ініціативи від уряду, що матимуть на меті зростання надходжень у бюджет.

 

ПРО АВТОРА:

Олександр Паращій,

Керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital

Реклама: