Пенсійний збір з валюти залишається

Пенсійний збір з валюти залишається

Середа, 12 січня 2011, 12:30 -
"Провал законопроекту може підтверджувати припущення, що зараз уряд і Нацбанк набагато менше мотивовані щось робити, тому що подальші транші не дуже потрібні. Може бути, що і наступного разу за нього не проголосують. Повернуться до цього питання лише тоді, коли знадобляться гроші фонду".

У вівторок депутати "провалили" законопроект Нацбанку про скасування обов'язкового пенсійного збору на купівлю безготівкової валюти.

Дивним чином не спрацював головний аргумент: Україна пообіцяла зробити це Міжнародному валютному фонду. Відтак, упродовж наступних двох-трьох місяців, якщо Нацбанк не зробить дипломатичний подвиг, пенсійний збір буде діяти.

З 1 липня 2010 року банки зітхнули з полегшенням: закон про бюджет-2010 скасував пенсійний збір, який клієнти повинні були платити за валюту, куплену на міжбанківському ринку. Проте бюджет-2011 такої норми не містить, і з 1 січня банки знову мусять додатково стягувати з клієнтів 0,5% від куплених ними сум.

"Перестав діяти закон про бюджет на 2010 рік, який призупиняв дію базової норми, і вона "оголилася". З 1 січня пенсійний збір діє в розмірі 0,5%. Думаю, з клієнтів його справно беруть. НБУ формально висловився проти норми релізом від 31 грудня, але побічно регулятор визнав, що збір діє", - розповів директор департаменту аналітики компанії Astrum Investment Management Олексій Блінов.

Особливі види пенсійних зборів з'явилися у 1998 році для боротьби з міжнародною фінансовою кризою. Тоді парламент вирішив, що для поповнення ПФ потрібно стягувати невеликі суми з операцій купівлі автомобілів, нерухомості, коштовностей і валюти, а також під час поповнення рахунків мобільних операторів.

Для валюти упродовж перших восьми років збір становив 1,5%. Банкіри при цьому заявляли, що наявність збору гальмує розвиток цивілізованого валютного ринку, у тому числі - сегмента спекулятивних операцій.

Вони нагадували, що збір був введений тимчасово для наповнення Пенсійного фонду. До 2003 року це завдання загалом було виконане.

Тим не менш, після приходу до влади президента Віктора Ющенка пенсії були підвищені, і дефіцит ПФ виник знову. Відтак від збору не стали відмовлятися. У 2006 році його знизили до 1,3%, у 2007 році - до 1%, у 2008 році - до 0,5%, а в 2009 році - до 0,2% від купленої суми.

У 2010 році почалася нова програма співробітництва України з МВФ. Фонд відразу ж назвав скасування збору однією з умов надання грошей. Ця вимога була внесена до меморандуму у рамках виконання програми "Стенд-бай".

"Україна зобов'язалася внести поправки до закону про відрахування на обов'язкове пенсійне страхування, щоб на постійній основі скасувати нарахування на купівлю-продаж іноземної валюти", - говориться у пояснювальній записці до законопроекту №7534, який Нацбанк подав до парламенту 4 січня 2011 року.

За домовленістю з МВФ, регулятор повинен був внести законопроект до 31 грудня 2010 року. Часу було більш ніж достатньо, але Нацбанк запізнився.

"Один з критеріїв меморандуму, за якими МВФ оцінює Україну, - скасування збору. Причому там чітко написано: це слід зробити до 31 грудня 2010 року шляхом зміни закону від 1997 року. Тобто ми порушили умови меморандуму", - каже Блінов.

Можливо, екс-глава НБУ Володимир Стельмах просто не хотів боротися за скасування збору. Наявність "пенсійного податку" хоч ненабагато, але здорожувала валюту, і теоретично могла зменшити число бажаючих купити її просто так.

Наміри нового керівника НБУ Сергія Арбузова щодо збору поки незрозумілі. На перший погляд, він налаштований рішуче. 31 грудня 2010 року на сайті НБУ з'явилася покаянна заява, у якій Нацбанк вітав усунення збору.

Після цього до парламенту було подано вже згаданий законопроект №7534. Однак, незважаючи на застосування магічних заклинань на кшталт "МВФ" і "меморандум", парламент не підтримав документ.

З хроніки голосування видно, що голова Верховної ради Володимир Литвин з усіх сил "тягнув" документ і навіть запропонував розглянути його за скороченою процедурою, тобто негайно. Однак для затвердження документа не вистачило кількох голосів.

Такі результати, мабуть, виявилися несподіванкою для регулятора. "Ми поки не готові коментувати. Скоро буде ще одне засідання, за підсумками якого Нацбанк озвучить свою думку", - повідомило джерело "Економічної правди" в НБУ.

Зусиллями спікера законопроект не зняли з розгляду, а тільки відклали до четверга 13 січня. Про що свідчить провал голосування, поки не зрозуміло.

"Провал законопроекту може підтверджувати припущення, що зараз уряд і Нацбанк набагато менше мотивовані щось робити, тому що подальші транші не дуже потрібні. Може бути, що і наступного разу за нього не проголосують. Повернуться до цього питання лише тоді, коли знадобляться гроші фонду", - припускає Блінов.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!