"Нафтогаз" часів Дубини: коні не винні?

"Нафтогаз" часів Дубини: коні не винні?

Четвер, 4 березня 2010, 17:30 -
"Зловживання у нафтогазовій сфері були завжди, у неї постійне почесне друге місце після сільського господарства. І останній період не є винятком. Зрештою, ми ніколи не отримаємо точної інформації щодо зловживань, і ніхто покараний не буде. Так уже побудована наша держава".

Звільнення Олега Дубини з посади голови НАК "Нафтогаз України" відбулося на вечірньому засіданні уряду 2 березня, якраз напередодні прогнозованої відставки прем'єрки Юлії Тимошенко. Це було одне з останніх рішень її Кабінету міністрів.

За словами джерел "Економічної правди", Дубина поспішав отримати звільнення за власним бажанням від старого уряду, щоб його не довелося звільняти новому коаліційному Кабмінові.

Водночас, представники Партії регіонів не схильні до різкої критики діяльності Дубини на цій посаді, вважаючи, що цьому менеджеру не дав працювати тотальний контроль з боку уряду.

Близько до провалу

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін зазначає, що до позитивних показників роботи "Нафтогазу" 2009 року порівняно з 2008 роком слід віднести незначне збільшення видобутку газу, яке склало менше 1%.

"Стабільним було забезпечення усіх споживачів газом, незважаючи навіть на коротку "газову війну". З іншого боку, ця "війна" завершилася підписанням вкрай невигідних для України довгострокових контрактів", - констатує експерт.

Однак, за його словами, негатив у НАК тотально переважав позитив. Обсяги видобутку нафти та газового конденсату на підприємствах державної компанії зменшилися протягом 2009 року на 6,5% порівняно з показником 2008 року.

Компанія освоїла на 18% менше капітальних вкладень. Заборгованість НАК вимірюється десятками мільярдів гривень і точні цифри ще будуть оприлюднені.

Особливе занепокоєння в експерта викликають негативні тенденції 2010 року. Підприємства "Нафтогазу" у січні знизили видобуток газу на 8,1% порівняно з відповідним періодом 2009 року.

В "Укргазвидобуванні" цей показник зменшився на 5,7%, в "Укрнафті" - на 22,5%, у "Чорноморнафтогазі" - на 9,4%. Крім того, підприємства НАК у січні 2010 року скоротили видобуток нафти на 13%.

Ці показники ледь чи не найгірші з 1991 року. Причини - недостатні обсяги пошукового та розвідувального буріння внаслідок величезного дефіциту капітальних вкладень.

Окрім того, наголошує експерт, загальний фінансовий стан НАК свідчить: підприємство на межі банкрутства. "Отже, голова правління найбільшої української компанії зазнав фіаско як її керівник", - стверджує Саприкін.

Дубина всьому голова

Політики різних таборів виправдовують Дубину. Мовляв, він не мав важелів впливу на ситуацію у "Нафтогазі", тому не міг задіяти свій менеджерський талант.

Справді, протягом періоду керівництва компанією Дубина залишався непублічним. Заяви робили перші керівники держави та заступники голови його компанії.

"Якби Дубина був самостійним, можна було б його дії оцінювати. Я поважаю його як менеджера. За психологічним складом він скоріше керівник підприємства, ніж політик. Якби йому дали працювати, він би міг зробити з "Нафтогазу" працюючу компанію", - припускає заступник голови парламентського комітету з питань палива та енергетики, представник Партії регіонів Сергій Тітенко.

Депутат зазначив, що перед підписанням газових контрактів 19 січня 2009 року керівник НАК був абсолютно незгодним з їх проектом.

"Його змусили це підписати. Інша людина у таких умовах уже давно написала б заяву про відставку, тому ми можемо бути йому лише вдячні, що він ці два роки тримався на такій проблемній посаді", - зазначає Тітенко.

Член того ж парламентського комітету від блоку Юлії Тимошенко Олександр Гудима також не вважає, що Дубина був самостійним менеджером, проте вбачає у тому лише позитивні наслідки.

"Всі здобутки НАК у нафтогазовій сфері слід вважати перш, за все, здобутками уряду. Чи знав хтось у часи Бойка ім'я глави "Нафтогазу"? Це була абсолютно непублічна особа. Так само і тут: коли призначали Дубину, я радив, щоб він був непублічним менеджером. Так і вийшло", - зазначає політик.

За його оцінками, глава НАК виконував усі доручення Кабміну: і щодо співпраці з "Газпромом", і стосовно цінової політики.

"Не виконав тільки одне розпорядження, останнє: стосовно перебирання контролю над розподільчими мережами для "Нафтогазмереж". Тут не його провина, тут йому завадила судова гілка влади", - коментує Гудима.

Однак експерти не схильні знімати з Дубини відповідальність за прорахунки держави у нафтогазовому секторі.

Володимир Саприкін визнає, що тарифи на газ встановлює не НАК, а НКРЕ. Так само базові рішення щодо контрактів приймають прем'єр та президент. Однак підпис під невигідними договорами від НАК належить Дубині, нагадує він.

"Саме керівник компанії несе повну відповідальність за укладені угоди та загальну вкрай негативну ситуацію у компанії, попри те, що він не є фахівцем галузі та, можливо, виконував накази інших", - констатує експерт.

Дружба з олігархами

Протягом терміну, коли Дубина очолював НАК, преса подейкувала, що його, вихідця з металургійної галузі, призначено на посаду не для реального управління "Нафтогазом", а для гарантій співпраці НАК з фінансово-промисловими групами.

Зокрема, з'являлися дані про лояльне ставлення НАК до затримок у сплаті за газ з боку металургійних підприємств корпорації "Індустріальний союз Донбасу". Окрім того, Дубина буцімто був гарантом закупівель труб для модернізації газових мереж у підконтрольного ІСД Дніпровського трубного заводу.

Останні ж тижні "правління" чиновника відзначилися скандалом довкола зборів акціонерів на ПАТ "Укртатнафта". На них представники "Нафтогазу" значно зміцнили позиції групи "Приват" на цьому підприємстві.

Гудима і тут виправдовує Дубину.

"У нього було безліч посад після того, як він перестав керувати комбінатом, близьким до ІСД. І тому некоректно щоразу прив'язувати його до цієї фінансово-промислової групи. Так, він був рекомендований на цю посаду Гайдуком, але потім він провадив абсолютно самостійну політику", - стверджує депутат.

За його оцінками, Дубині було складно балансувати між президентом Віктором Ющенком і прем'єркою Юлією Тимошенко, які очікували від нього абсолютно протилежних дій. Проте йому зазвичай вдавалося збалансовувати ці впливи.

Саприкін взагалі ставиться до розмов про корупцію у НАК по-філософськи.

"Зловживання у нафтогазовій сфері були завжди, у неї постійне почесне друге місце після сільського господарства. І останній період не є винятком. Зрештою, ми ніколи не отримаємо точної інформації щодо зловживань, і ніхто покараний не буде. Так уже побудована наша держава", - стверджує аналітик.

Паї реформаторів

Зрештою, всі опитані експерти сходяться на думці, що наступникові Дубини на посаді голови "Нафтогазу України" доведеться вирішити багато складних питань. Не кажучи вже про майбутніх прем'єр-міністра та парламентську коаліцію, яким доведеться терміново реформувати нафтогазовий сектор держави.

Так, за словами Саприкіна, майбутній керівник НАК має, перш за все, провести аудит компанії та її дочірніх підрозділів. Окрім того, йому доведеться вивчити зовнішні зобов'язання України у газовій сфері, а також газові директиви Євросоюзу з так званого третього енергетичного пакета.

Подальша стратегія розвитку компанії, на думку експерта, має будуватися з урахуванням цих документів. Знати їх повинні також президент, прем'єр та народні депутати, аби терміново переглянути нинішні "споживацькі" підходи до галузі.

"Слід вдосконалити законодавство у сфері надрокористування, прийняти закон про лібералізацію ринку газу, провести цінову та тарифну реформи, скасувати преференції для окремих компаній під час проведення аукціонів з продажу нафти, покращити якість державного управління сектором", - радить Саприкін.

Звернутися до європейського досвіду пропонує і Сергій Тітенко, чия політична сила останнім часом активно "піариться" на законопроекті про модернізацію ринку газу. Зараз цей документ знаходиться на розгляді у Верховній раді.

Закон передбачає, зокрема, розділення за європейським зразком функцій продажу і транспортування, а також запровадження спотового ринку газу.

"Цей акт, разом з європейськими директивами про лібералізацію ринку газу, повинен стати Біблією будь-якого керівника НАК. Спершу компанії дадуть час на реформу, але потім треба буде змінювати структуру державної монополії, щоби вона не збанкрутувала на ринку з новими правилами", - переконує Тітенко.

Так чи інакше, "правління" Дубини у "Нафтогазі" припало на час складної політичної боротьби і масштабного економічного занепаду усієї економіки України.

Про його справжню роль у балансуванні інтересів олігархів і різних гілок влади можна лише робити припущення. Але у підсумку компанія під керівництвом Дубини вийшла з усіх цих випробувань у жалюгідному стані.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!