Вплив світової кризи ліквідності на Україну: робота над помилками

Вплив світової кризи ліквідності на Україну: робота над помилками

Четвер, 29 жовтня 2009, 16:05 -
46-мільйонне населення України є привабливим ринком для іноземних інвесторів, тоді як рівень зарплат у державі становить лише третину від середнього показника у Східній Європі.

П'ятнадцятого жовтня 2009 року у Вашингтоні відбувся перший міжнародний щорічний форум з питань економічного розвитку України "Вплив світової фінансової кризи на Україну і шлях до її економічного відродження".

Понад двісті міжнародних експертів намагалися оцінити прогрес, досягнутий Україною у подоланні недавньої глобальної кризи ліквідності.

Учасники зібрання дійшли до висновку, що, незважаючи на появу перших ознак економічного оздоровлення, у найближчому майбутньому ситуація в Україні залишиться складною.

На форумі, зокрема, виступив доктор Едільберто Сєгура - партнер та економіст компанії "СігмаБлейзер", голова наглядової ради Міжнародного фонду Блейзера.

[B]

Доктор Сєгура народився в Перу, отримав ступінь MBA у Стенфордському університеті, а також ступінь доктора економічних наук і філософії за спеціалізацією фінанси та економічний розвиток в Університеті Колумбії.

Він працював у Світовому банку у 1973-1998 роках, в тому числі обіймав посаду голови місії Світового банку в Україні. Під час перебування Сєгури на посаді голови представництва у Києві Світовий банк схвалив кредити Україні на суму 1,6 мільярда доларів.

До цього Сєгура відповідав за всі операції Світового банку у Мексиці, Центральній Америці, Венесуелі, Гаїті та Домініканській республіці.

У 1998 році Сєгура почав роботу у SigmaBleyzer на посаді головного економіста та директора київського офісу компанії, де він працює з портфельними компаніями SigmaBleyzer "для поліпшення їх ефективності та залучення зовнішніх інвестицій".

"Економічна правда" пропонує ознайомитися з основними тезами його доповіді на форумі.

 Виступ доктора Сєгура на нью-йоркському форумі

Вплив світової кризи ліквідності на Україну і шляхи до відновлення економіки 

З 2000 року по вересень 2008 року економіка України перебувала на підйомі.

Макроекономічні показники

2000-2007, середнє

2008

2009 (прогноз)

2010 (прогноз)

ВВП, % зміни

7,5

2,1

-14

3,0

Дефіцит бюджету, % ВВП

-0,8

-1,5

-6,0

-4,0

Рівень інфляції, %, на кінець року

11,3

22,3

15,0

10,0-13,0

Обмінний курс, грн./дол., на кінець року

5,2

7,7

8,0-9,0

8,0-10,0

Рахунок поточних операцій, % ВВП

5,7 (2000-2005)
-2,6 (2006-2007)

-7,1

-1,0

0,5

Валові міжнародні резерви, млрд. дол.

1,5 (2000)
32,5 (2007)

31,5

29,0

28,0

Зовнішній борг уряду, % ВВП

21,3 (2003)
8,7 (2007)

9,2

24,0

24,0

Світова криза ліквідності мала сильний негативний вплив на Україну.

1. Індекс фондового ринку ПФТС у 2008 році впав на 74%.

2. В останньому кварталі 2008 року девальвація гривні відносно долара склала 58%.

3. ВВП у першому півріччі 2009 року впав на 19%.

4. У січні-липні 2009 року обсяги експорту українських товарів скоротилися на 49% у річному численні.

5. У січні-липні 2009 року обсяг промислового виробництва зменшився на 30% у річному численні.

6. На кінець першого півріччя 2009 року рівень безробіття склав 9% порівняно з 6% у 2008 році.

7. У першому півріччі 2009 року реальні доходи громадян знизилися на 10%.

Криза вплинула на Україну сильніше, ніж на інші держави

Країна

ВВП, % до попереднього року, 1 квартал 2009 року

Девальвація місцевої валюти до долара, %

Україна

-20,3

58, 4 квартал 2008 року

Латвія

-18,0

7,5, 1 квартал 2009 року

Естонія

-15,1

3,4, 1 квартал 2009 року

Литва

-13,6

6,8, 1 квартал 2009 року

Тайвань

-10,2

3,2, 1 квартал 2009 року

Сінгапур

-10,1

5,6, 1 квартал 2009 року

Росія

-9,5

35,0 жовтень 2008 року - березень 2009 року

Мексика

-8,2

26,0 4 квартал 2008 року

Угорщина

-6,7

23,0 жовтень 2008 року - березень 2009 року

Румунія

-6,2

38,0 жовтень 2008 року - березень 2009 року

Показники реального сектора економіки у 2009 році

1. Падіння ВВП у першому півріччі 2009 року склало 19%.

2. Було зафіксовано суттєве зниження економічної активності у секторах, орієнтованих на експорт, і у секторах, що залежать від кредитних ресурсів.

Показники експорту та промисловості

1. Протягом серпня-вересня 2008 року ціни на товари на світових ринках різко впали.

2. У січні-липні 2009 року обсяги експорту українських товарів скоротилися на 49% у річному численні.

3. У січні-липні 2009 року обсяг промислового виробництва скоротився на 30% у річному численні.

Чому вплив кризи на Україну був сильнішим

1. Відкрита, але недиверсифікована економіка:

- частка експорту у ВВП становить близько 50%,

- продукція металургійної та хімічної промисловості займає 60% загального обсягу експорту товарів з України,

- вузька географія експорту.

2. Висока залежність від притоку іноземного капіталу.

3. Комбінація трьох чинників вразливості, описаних нижче.

Перший фактор вразливості - великий дефіцит рахунку поточних операцій

1. Протягом 2003-2008 років експорт ріс в середньому на 25% на рік, однак імпорт збільшувався на 30%. У підсумку дефіцит рахунку поточних операцій у 2008 році підвищився до 7% ВВП. До початку кризи дефіцит рахунку поточних операцій у 2009 році оцінювався на рівні 24 мільярдів доларів, або 13% ВВП.

2. Високий рівень невизначеності щодо джерел фінансування цього дефіциту послабив курс національної валюти.

Другий фактор - суттєві виплати за зовнішніми боргами приватного сектора

1. Зовнішній борг приватного сектора у 2006-2008 роках виріс утричі, що значною мірою було викликане стрімким зростанням споживання та інвестицій.

2. На кінець червня 2008 року близько 40 мільярдів доларів зовнішнього боргу необхідно було виплатити протягом одного року.

3. Міжнародні резерви Національного банку України становили 35 мільярдів доларів.

4. Рефінансування зовнішнього боргу стало більш проблематичним в умовах світової кризи ліквідності, що створило додатковий тиск на курс національної валюти.

Третій фактор вразливості - проблеми банківського сектора України

1. Обсяги кредитування банками економіки у 2006-2008 роках зростали в середньому на 70% на рік.

2. Це зростання було викликане легшим доступом до міжнародних фінансових ринків, виходом на український ринок іноземних банків та м'якою грошово-кредитною політикою НБУ.

3. Близько 50% усіх виданих в Україні позик були номіновані в іноземній валюті.

4. Частка негативно класифікованих кредитів - НКК - збільшилася до 14,5% на кінець 2008 року.

 

Проблеми банківського сектора України

1. Світова криза ліквідності змусила банки зіткнутися з наступними проблемами:

- збільшення частки НКК у кредитних портфелях установ,

- відсутність доступу до міжнародних ринків кредитних ресурсів,

- необхідність значних виплат за зовнішніми боргами,

- високі ризики несприятливих коливань валютного курсу.

2. Комбінація перерахованих проблем викликала відтік депозитів з банківського сектора.

3. З жовтня 2008 року по квітень 2009 року клієнти фінансових установ вилучили майже чверть усіх депозитів.

Різке ослаблення кредитування економіки України банками

1. До початку кризи відношення обсягу виданих позик до ВВП збільшилося з 20% у 2000 році до 77% у 2008 році.

2. Світова криза ліквідності викликала суттєве уповільнення банківського кредитування на тлі:

- ускладнення доступу до міжнародних ринків капіталу та внутрішніх фінансових ресурсів,

- відтоку депозитів з банківського сектора,

- збільшення частки НКК,

- дефіциту грошових ресурсів в економіці.

3. Нацбанк виділив додаткові кошти на підтримку ліквідності установ, однак значна частка цих ресурсів не була спрямована на збільшення банківського кредитування.

Девальвація гривні була однією з найбільших у світі

1. У четвертому кварталі 2008 року гривня послабшала більш ніж на 50% щодо долара.

2. Така різка девальвація була викликана:

- високим ступенем вразливості економіки - дефіцитом поточного рахунку, суттєвими виплатами за зовнішніми боргами, проблемами у банківському секторі,

- недоліками грошово-кредитної політики,

- значною політичною невизначеністю,

- відсутністю спільного бачення органами влади параметрів курсоутворення,

- втратою конкурентоспроможності української економіки.

Втрата конкурентоспроможності української економіки, виходячи з паритету купівельної спроможності

1. Високий рівень інфляції в Україні - середньорічне зростання рівня цін склало 12,5% протягом 2000-2008 років.

2. Фактично фіксований обмінний курс гривні.

3. Зазвичай втрата конкурентоспроможності країни компенсується девальвацією національної валюти.

Антикризові дії української влади - позитивні досягнення

1. Отримання фінансової підтримки від МВФ, Світового банку та інших міжнародних організацій.

2. Збереження відносно високого рівня дисципліни у бюджетній сфері.

3. Уникнення значного збільшення соціальних виплат.

4. Проведення аудиту комерційних банків.

5. Підтримка системних фінансових установ.

6. Досягнення певного прогресу щодо переходу до більш вільного режиму курсоутворення.

7. Розробка стратегії з вирішення проблем несистемних банків.

8. Стабілізація цін.

9. Скорочення дефіциту рахунку поточних операцій.

Антикризові дії українських влади - недостатні заходи

1. Неефективна координація антикризових дій.

2. Недостатнє забезпечення кредитними ресурсами економіки України.

3. Слабкий контроль за використанням комерційними банками наданих ресурсів ліквідності та рефінансування.

4. Нездатність досягти згоди щодо збільшення тарифів на комунальні послуги та природний газ.

5.  Відсутність стратегій оздоровлення "Нафтогазу України" і Пенсійного фонду.

6. Затримка приватизації і недостатня прозорість процесу роздержавлення.

Заходи, необхідні для запобігання поглибленню кризи

1. Дотримання дисципліни у податково-бюджетній політиці.

2. Збалансована грошово-кредитна політика.

3. Посилення ефективності банківського нагляду.

4. Продовження співпраці з МВФ.

Як прискорити економічний розвиток

Експорт та міжнародні кредитні ресурси, які забезпечували високі темпи зростання економіки України протягом останніх років, будуть відігравати менш важливу роль у майбутньому. Новим джерелом зростання мають стати інвестиції.

Експорт стимулюватиметься членством країни у Світовій організації торгівлі, а підписання угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС сприятиме зростанню прямих іноземних інвестицій. Також об'єм інвестицій збільшуватиметься завдяки наявності в Україні кваліфікованої робочої сили.

46-мільйонне населення України є привабливим ринком для іноземних інвесторів, тоді як рівень зарплат у державі становить лише третину від середнього показника у Східній Європі.

Україна володіє унікальним потенціалом зростання в АПК, відносно добре розвинені її інфраструктура та науково-технологічна база. Однак розкриття цього потенціалу потребує покращення якості ділового середовища: за даними Світового банку, Україна займає 142 місце з 183 країн за рівнем легкості ведення бізнесу.

Для покращення ділового середовища Україна має провести наступні реформи:

1. Посилити стабільність і передбачуваність законодавчого поля.

2. Реформувати судову систему.

3. Знизити витрати на ведення бізнесу і спростити регуляторне середовище.

4. Істотно поліпшити систему державного управління.

5. Мінімізувати рівень корупції.

6. Укласти угоду про вільну торгівлю з Європейським Союзом.

7. Стимулювати інвестиції у технології, що збільшують ефективність і продуктивність економіки.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!