Запрошуємо на перший за час великої війни Банківський форум

В Україні дозволять діяти лише «зірковим» готелям

Понеділок, 14 лютого 2011 —
01 лютого 2011 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні проект Закону України "Про внесення змін до Закону України" Про туризм "щодо обов'язковості встановлення категорій об'єктам туристичної інфраструктури. № 7293. За дане рішення проголосував 231 з 392 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.
Вказаним законопроектом передбачається виключити з чинного закону статтю 18, якою встановлено сертифікацію та стандартизацію у сфері туристичної діяльності і внести зміни до ст. 19 щодо обов’язкового встановлення об’єктам туристичної інфраструктури (готелям, іншим об'єктам, призначеним для надання послуг з розміщення, закладам харчування, курортним закладам тощо) відповідної категорії (на сьогодні це здійснюється за заявою власника). При цьому, законопроектом пропонується встановити заборону на надання послуг з розміщення без наявності свідоцтва про встановлення певної категорії. На сьогодні в Україні діє велика кількість засобів розміщення – від комфортабельних готелів преміум-класу до приватних будинків, які надають послуги зеленого туризму. Без сумніву, орієнтуючись на європейські стандарти на організовуючи Євро 2012, необхідно забезпечити іноземним туристам належних рівень обслуговування відповідно до їх побажань та можливостей, а також прийнятих у світі стандартів обслуговування. Так, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його ініціатори переслідували мету підвищити якість надання готельних послуг та забезпечити належну підготовку до успішного проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Разом з тим, прийнятий за основу законопроект не забезпечує її реалізацію, а містить у собі ряд недоліків та суперечностей з чинним законодавством. Так, законопроектом пропонується взагалі виключити систему стандартизації та сертифікації у сфері туристичної діяльності, посилаючись на корумпованість у цій сфері. Проте це не вирішить проблему корумпованості, натомість призведе до погіршення якості туристичних послуг, оскільки система стандартизації і сертифікації передбачає не лише присвоєння готелям певних категорій, це поняття значно ширше. Так, Державними органами у сфері туризму спільно з Державним науково-дослідним інститутом "Система" у 2003 р. були розроблені та наказом Держспоживстандарту України від 08.12.2003 р. № 225 затвердженні національні стандарти України: ДСТУ 4268 : 2003 "Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги" та ДСТУ 4269 : 2003 "Послуги туристичні. Класифікація готелів". Наказом Держспоживстандарту України від 28 лютого 2006 року № 54 затверджено новий національний стандарт ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення”. Стандарт набрав чинності з жовтня 2006 року. Стандарт максимально погоджений з Європейським стандартом EN №18513:2003 «Готелі й інші типи розміщення туристів. Термінологія». Новий стандарт дає визначення для всіх основних типів засобів розміщення, що можуть бути використані для розміщення туристів. У ньому надані визначення типам номерів, типи тарифів і типи ліжок. Крім того, державна служба туризму і курортів України на сьогодні продовжує роботу над розробкою проектів національних стандартів: ДСТУ “Послуги туристичні. Туризм сільський. Загальні вимоги”; ДСТУ “Послуги туристичні. Знакування туристичних шляхів активних видів туризму”; ДСТУ “Послуги туристичні. Туристичні агентства та туристичні оператори. Терміни та визначення”. Стандартизація спрямована на впорядкування у певній галузі шляхом встановлення спеціальних вимог до продукту чи послуги, в тому числі якості, кількості, упаковки, маркування, тощо. Стандартизація в туризмі спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкування у цій сфері, результатом якої має бути підвищення ступеня відповідності продукції та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву. Таким чином, скасування системи стандартизації в галузі туризму призведе до того, що туристичні послуги (крім послуг з розміщення) надаватимуться суб’єктами туристичної діяльності на власний розсуд, при цьому їх якість не завжди відповідатиме уявленням туристів про їх якість, прийнятих у європейських країнах. Вважаємо, що це скоріше призведе не до покращення якості туристичних послуг, а навпаки – збільшиться кількість скарг туристів на якість туризму в Україні. Система сертифікації згідно діючого на сьогодні «Порядку встановлення категорій готелям та іншим об'єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)», затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України № 803 від 29 липня 2009 року є передумовою присвоєння готелям відповідної категорії. Так, за результатами обов'язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення, що надаються готелями, стосовно рівня безпеки для життя та здоров'я людей, захисту їх майна та охорони навколишнього природного середовища в державній системі сертифікації УкрСЕПРО та оцінювання відповідності готелів вимогам певної категорії готелю чи іншому засобу розміщення присвоюється відповідна категорія. Таким чином, сертифікація покликана підтвердити не просто категорію готелю чи його якість, а насамперед його безпечність для життя та здоров’я людей. Оскільки законопроект передбачає обов’язкове присвоєння об’єктам туристичної інфраструктури категорій, пропонується також покласти на Кабінет Міністрів України розроблення порядку встановлення відповідної категорії. На сьогодні у світі існують близько 30 різних систем класифікації готелів. Основні з них: • система зірок, • система балів, • система букв (A, B, D, C), • система «корон» або «ключів». Найпоширенішою серед них є п'ятизіркова система класифікації, що базується на французькій національній класифікації. Вимоги до «зіркової» класифікації неоднакові в різних країнах. Бальна, або індійська, система класифікації готелів передбачає поділ готелів на 5 категорій: 1 зірка — 100 балів; 2 зірки — 150 балів і т. д. У Великобританії в системі використовується класифікація готелів на «корони», «ключі», «сонця», «алмази» та ін. Система букв (A, B, D, C) використовується у Греції. У пояснювальній записці ініціатори пропонують запровадити в Україні систему Hotelstars Union (Єдині європейські зірки), розроблену HOTREC. Дана система передбачає присвоєння готелю зірок на основі розроблених 270 єдиних критеріїв, при цьому для кожної категорії готелю необхідна наявність у засобу розміщення обов’язкової комбінації базових критеріїв і певні факультативні (додаткові) критерії. На сьогодні така система впроваджена у Австрії, Угорщині, Німеччині, Чехії та деяких інших країнах Оскільки Україна позиціонує себе як європейська держава і в майбутньому планує стати повноправним членом Європейського Союзу, впровадження такої системи має позитивно вплинути на популяризацію серед європейських туристів України. Оскільки на сьогодні такі критерії для кожної країни різні, то вибираючи готель за кількістю зірок, турист ризикує отримати не той рівень комфорту, на який він сподівався, а введення єдиного стандарту дозволить туристам адекватно оцінити і порівняти готелі різних країн, оскільки тризірковий готель Німеччини буде аналогічним тризірковому готелю в Чехії чи Швеції. Разом з тим, запропонованою системою важко охопити існуючі в Україні засоби розміщення. Так, діючим на сьогодні національним стандартом ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення”, передбачено, зокрема, діяльність хостелів, будинків відпочинку, пансіонатів, санаторіїв, тощо, якість яких важко втиснути в рамки «зірковості» готелю. Заборона їх діяльності без отримання сертифікату на відповідність певній категорії призведе до зменшення їх кількості, таким чином, готелі, які орієнтовані на «туриста економ класу» можуть просто зникнути з карти України, оскільки не «впишуться» в категорії зірок. Приведення діяльності в Україні до вимог та стандартів Європи без сумніву позитивно вплине на сприйняття нашої держави у цивілізованому світі. Проте недоцільно бездумно переписувати норми чи правила певної країни, необхідно у будь-якому разі враховувати інтереси як населення держави та потенційних туристів, але й історично сформовані особливості правового регулювання в Україні. Зоряна Топорецька, старший юрист ЮК Jurimex
Реклама: