Зміцнення гривні?
Мені як фахівцю часто ставлять це питання. Щоб не відповідати кожному окремо, буду давати посилання на цей ресурс.
Все почалося з вибору президента. У рекордно короткий термін був сформований Кабмін. Аж до околиць замінені голови адміністрацій та їх заступники.
Після того, як була вибудувана вся вертикаль, можна братися і за майно. Зверху надійшла команда купувати все, що може брати участь у бізнес-ланцюжку. Всі, хто при владі, почали діставати іноземну валюту з офшорів і кишень.
Оскільки гривнею особливо ніхто не запасався, у великих кількостях її можна взяти тільки в НБУ в обмін на валюту. Що ми і спостерігаємо.
У Нацбанку, крім викупу валюти, інших варіантів наразі немає. Він би і радий надрукувати ще гривні, але поки не прийнятий бюджет, цього він зробити не зможе. Втім, йому поки що й не дадуть. Його роль буде визначена пізніше.
Хоча найкраще це показати на прикладі.
Уявімо собі мера чи губернатора, який опинився в "обоймі" на найближчі кілька років. І він вирішує придбати який-небудь асфальтовий заводик.
Зараз йому невигідно, щоб в Україні було багато гривні. У нього є хороший момент придбати такий заводик за дуже низькою ціною. Оскільки покупку необхідно легалізувати, то краще проводити такі операції через біржі або аукціони. І чим менше у конкурентів буде коштів, тим дешевшою вийде покупка.
Цей період, насправді, може бути невеликим, від трьох до шести місяців. Весь цей час гривня може зміцнюватися. Після цього постане завдання забезпечити заводик оборотними коштами на модернізацію і закупівлю сировини. Це найвигідніше зробити за рахунок інвестицій, вже не власних, а залучених.
Якщо такий заводик не може сам вийти на зовнішній ринок або хоча б на біржу, то підійде і не дуже дорогий кредит у банку. Благо, вже є установи, які у першу чергу кредитуватимуть такі заводики. Як правило, це місцеві банки мерів і губернаторів.
Даний період пов'язаний із стабільним курсом гривні і прийнятною ставкою за кредитами. Завдання ж власника зробити так, щоб його заводик став учасником бюджету. Наприклад, "на прохання трудящих" закласти у місцевий бюджет пристойну суму на ремонт доріг і направити цей потік на своє підприємство.
Травень-червень. З'являється перша статистика. Усі бачать: ВВП і рейтинг країни зростають. МВФ дає сигнал інвесторам, і першим починає підійматися фондовий ринок. Тут уже з'являється поле для спекулянтів і банківських ресурсів.
Але ж треба буде забезпечити і дохідну частину бюджету! Треба продати те, що почало працювати. І ближче до вересня почнеться кредитування населення. Тут і може сказати своє слово НБУ. Є одна важлива умова, про яку рідко хто говорить.
Після того, як країна взяла кредит у МВФ, вона може випустити стільки власної валюти, скільки у неї є в золотовалютних запасах. І ближче до осені в НБУ така можливість з'явиться.
Далі Фонд за свої кошти може вже не хвилюватися, тому що інші інвестори - і закордонні, і власні - до того часу замістять валютні кошти власними.
Люди понесуть свої гроші в банки або витратять їх на покупки, тому що гривневі ціни знову почнуть рости. І в цей період основним чинником, який вплине на курс долара до гривні, буде різниця між процентними ставками.
Що хотілося б порекомендувати тим, хто з тієї чи іншої причини не може брати участь в економічних процесах власними грошима, але змушений стикатися з уже доконаним фактом - укріпленою гривнею або невчасно взятим кредитом?
У першу чергу - стежити за Фондом держмайна. Точніше - за цінами на аукціонах, які буде проводити відомство. Ключовий фактор - різниця між початковою ціною на об'єкти і реальними покупками. Особливо за галузевими ознаками і в регіонах.
На індекс ПФТС у 2010 році можна не зважати. Основні події відбуватимуться не на біржових майданчиках. Українські біржі - для спокійних інвесторів. Час бірж настане у 2011 році.
І основне - НБУ. У 2010 році це буде ключовий гравець, за діями якого треба уважно стежити. Обсяги торгів і грошовий агрегат М1, який, до речі, виходить з невеликим запізненням, будуть основними інструментами, за якими ринок визначатиме курс долара до гривні на найближчу перспективу.
Якби ви були власником асфальтового заводу і мали владу, ви б чинили інакше?