18 березня 2009 року Верховна Рада підтримала у першому читанні проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" №4202 щодо надпланових надходжень до Державного бюджету, який передбачає суттєве - майже у два рази - підвищення ставок акцизного збору.

Цей крок є в деякому сенсі вимушеним, бо під час економічної кризи влада, з одного боку, має шукати нові джерела надходжень, щоб скоротити дефіцит бюджету, а з іншого боку, не може підвищувати ті податки, які впливають на розвиток економіки в цілому.

Тому все більше країн приймає рішення про отримання додаткових доходів шляхом підвищення акцизу на товар, який негативно впливає на добробут громадян, а саме на тютюнові вироби.

Наприклад, 5 лютого 2009 року президент США Обама підписав законопроект про підвищення федерального акцизу на сигарети з 0,39 долара до 1 долара. У підсумку додаткові доходи американського бюджету мають скласти 33 мільярди доларів.

Суттєве підвищення тютюнових акцизів давало всім країнам подвійний виграш. Рівень куріння серед населення зменшувався, а доходи бюджету зростали, бо паління викликає у багатьох людей залежність, і їм непросто відмовитись від цієї звички навіть при подорожчанні сигарет.

Наприклад, у Польщі, куди масово завозяться контрабандні цигарки з України, їх виробництво зменшилося з 74 мільярдів штук у 2005 році до 63 мільярдів штук у 2008-му. Але завдяки росту ставок акцизу за цей період доходи бюджету Польщі зросли з 9,8 до 16 млрд. злотих на рік, або 36 мільярдів гривень.

В Україні у 2008 році було вироблено 130 мільярдів штук сигарет, але бюджет отримав лише 3,6 мільярда гривень. У Латвії, завдяки збільшенню ставок акцизу, доходи бюджету зросли з 28 мільйонів лат у 2004 році до 74 мільйонів лат у 2007.

Україна має і власний досвід акцизної політики.

У лютому 1996 року Верховна Рада збільшила ставки акцизу на сигарети майже удвічі. Тоді асоціація “Укртютюн” заявляла, що “прийнятий рівень ставок руйнує місцеву тютюнову промисловість”.

В реальності рівень виробництва сигарет залишився стабільним, а доходи бюджету у 1996 році склали 53 мільйони гривень при плані 23 мільйони. Наприкінці 1998 року ставки акцизу в Україні знов було підвищено і вони виявилися вищими, ніж в Росії.

Це спровокувало контрабанду сигарет з Росії і зараз багато хто вважає, що це мало негативні наслідки для бюджету.

В реальності державні доходи від тютюнових акцизів зросли з 287 мільйонів гривень у 1998 році до 522 мільйонів у 1999 році навіть при зменшенні кількості оподаткованих сигарет з 61 до 51 мільярда.

Залякуючи контрабандою, тютюнова індустрія умовила владу зменшити ставки акцизу наприкінці 1999 року, в результаті чого акцизні доходи бюджету у 2000 році зменшилися до 446 мільйонів гривень.

До речі, Росія у 1999 році виробила у шість разів більше сигарет, ніж Україна, а акцизів зібрала на 30 мільйонів доларів менше.

Досвід Росії-України 1999 року і нинішній досвід України-Польщі показує, що для зростання доходів бюджету краще мати високі, ніж низькі ставки акцизу, навіть якщо такі ставки провокують контрабанду сигарет з сусідніх країн.

31 липня 2008 року Верховна Рада схвалила закон, що передбачав підвищення акцизів з 1 вересня 2008 року в 1,5-2 рази.

Представники тютюнової індустрії виступили з негативними коментарями з приводу даного рішення, повторюючи свої традиційні аргументи про те, що нові акцизи приведуть до контрабанди сигарет з Росії.

Один з них заявляв, що уряд не зможе отримати від збільшення акцизу заплановані 1,1 мільярда, а лише 0,5 мільярда гривень.

За даними ДПА, від сигарет, реалізованих в Україні за останні 4 місяці 2008 року, коли діяли нові ставки акцизу, бюджет отримав 1,68 мільярда гривень, тоді як за аналогічний період рік тому – лише 0,65 мільярда гривень.

Якщо ж враховувати збільшення доходів від імпортованих сигарет, то бюджет отримав запланований дохід всупереч прогнозам тютюнової індустрії, а виробництво сигарет майже не зменшилося.

Слід зазначити, що економічним шляхом зменшити рівень куріння можна лише у тому випадку, коли зростання цін на сигарети перевищує рівень інфляції, а це спостерігалося в Україні тільки у 1996-1999 та 2008 роках, коли відбувалося суттєве підвищення тютюнових акцизів.

У 2000-2005 роках, коли збільшення цін на сигарети було менше рівня інфляції, кількість курців в Україні зросла.

Дослідження, у якому було проаналізовано політику тютюнових компаній щодо тютюнових акцизів в Україні в 1992-2008 роках, показало, що у всіх випадках, коли влада України ігнорувала думку тютюнової індустрії і встановлювала більш високі ставки акцизу, ніж хотілося б тютюновим компаніям, це мало позитивні наслідки і для доходів бюджету, і для здоров'я громадян.

Зараз тютюнові компанії та їх союзники виступають проти збільшення ставок акцизу, запропонованого у законопроекті 4202, традиційно лякаючи контрабандою, спадом виробництва та зменшенням бюджетних надходжень.

Проте, міжнародний та український досвід підтверджують висновки нещодавнього звіту ВООЗ щодо глобальної тютюнової епідемії про те, що збільшення податків та цін на тютюнові вироби є найбільш ефективним заходом зменшення вживання тютюну, особливо серед молоді, і що таке збільшення одночасно зменшує споживання і збільшує державні доходи.

Маємо надію, що законопроект 4202 стане законом, бо запропоноване ним збільшення ставок акцизу матиме позитивні наслідки як для державного бюджету, так і для здоров’я населення України.