Чому не можна витратити 42 млрд доларів золотовалютних резервів на купівлю зброї

Чому не можна витратити 42 млрд доларів золотовалютних резервів на купівлю зброї

Цього року завдяки допомозі міжнародних партнерів золотовалютні резерви України досягли рекордних показників. Як розпорядитися цими грошима?
Понеділок, 21 серпня 2023, 13:05
економічний оглядач

Золотовалютні резерви України станом на початок серпня вперше в нашій новітній історії досягли показника майже в 42 млрд доларів. Може виникнути запитання, а чого не можна витратити ці кошти на фінансування таких необхідних нам військових потреб? 

Іншими словами, перенаправити хоча б частину цих коштів до державного бюджету і вже через нього на оборону країни.

Справа в тому, що, по-перше, відповідно до умов, на яких Україна отримує фінансову допомогу, немає змоги витрачати її на оборонні потреби, щоб країни, які її надають, не були дотичні до фінансування війни. 

Тому міжнародна підтримка витрачається лише на соціальний сектор, а саме забезпечення виплати пенсій, заробітних плат, обслуговування шкільних закладів, лікарень тощо. 

Реклама:

А по-друге, можна сказати, що гривневий еквівалент коштів, які знаходяться в золотовалютних резервах, вже був витрачений у державному бюджеті. Яким чином?

Валюту, яка надходять до України у вигляді грантової та кредитної допомоги від партнерів, не можна витрачати напряму в держбюджеті, оскільки єдиним платіжним засобом в нашій державі є гривня. 

Саме тому такі надходження одразу конвертуються Нацбанком у національну валюту для фінансування невійськових бюджетних потреб, а іноземний еквівалент поповнює золотовалютні резерви, які згодом витрачаються у тому числі на інтервенції для збалансування попиту та пропозиції на валютному ринку.

З початку повномасштабного вторгнення російських військ Україна отримала від зовнішніх партнерів 55,5 млрд доларів (протягом 2022 року – 27,5 млрд доларів та 28 млрд доларів – станом на початок серпня 2023 року). 

Понад 70% з цих коштів, а саме 39 млрд доларів, були витрачені Нацбанком на чисті валютні інтервенції з продажу валюти за останні 1,5 роки. 

Графік 1. Динаміка золотовалютних резервів та інтервенцій за 2021-2023 роки
Графік 1. Динаміка золотовалютних резервів та інтервенцій за 2021-2023 роки
Джерело: НБУ

Інтервенції з продажу валюти, які здійснює Національний банк, допомагають не лише збалансувати попит і пропозицію на валютному ринку, але і зменшити зайву гривневу масу в обороті, яка активно накопичується не лише завдяки прямій емісії 400 млрд грн протягом 2022 року (коли Нацбанк купив в уряду на цю суму військових облігацій, щоб профінансувати частину дефіциту державного бюджету), але і завдяки постійним валютно-конвертаційним операціям міжнародної допомоги. 

В цілому можна констатувати, що грошова маса (а саме грошовий агрегат М2, який складається з готівки поза банками, гривневими та валютними депозитами на строк та до запитання) зросла за останні 1,5 роки на 31,85% - до 2,727 трлн грн. 

 
Графік 2. Динаміка грошових агрегатів протягом 2021-2023 років 
Джерело: НБУ

Переважно таке раптове зростання і сформувало поточний надліквідний стан банківського сектору. 

Поки буде тривати війна і зберігатися величезний дефіцит державного бюджету, який зокрема, за даними Мінфіну, у 2024 році може бути не менше цьогорічного (на рівні 42 млрд доларів), тиск на валютний ринок буде зберігатися. 

Важливим завданням для уряду за таких обставин є забезпечити необхідні зовнішні надходження для фінансування потреб на наступний рік, щоб хоча б не довелося повертатися до практики прямої емісії коштів Нацбанком з усіма негативними наслідками.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: