Не одними айтівцями. Що креативні індустрії зможуть запропонувати Україні
Креативний бізнес під час великої війни зазнав втрат та змін, проте не зламався. Його учасники стикнулися зі скороченнями продажів, переходом на дистанційний формат та навіть втратою робочих місць.
Водночас культурний фронт розвивається та, в тому числі, через санкції на РФ, займає нові високі позиції на міжнародній арені.
На креативну економіку роблять великі ставки, адже вона призводить до економічного розвитку та створює привабливий інвестиційний клімат.
Складнощі в економіці після війни
Креативна індустрія спочатку зазнала удару пандемії, а потім повномасштабної війни. Для будь-якого напрямку діяльності постійні й досить тривалі перепони становлять загрозу.
За статистикою:
- близько 20% спеціалістів виїхали в інші країни;
- 37% залишилися без роботи або тимчасово не отримують зарплатню;
- 39% опитаних спостерігають значне зменшення кількості замовлень.
Експорт креативних послуг
Експортний потенціал креативної індустрії України дуже широкий. За підсумками 2022 року, на підтримку України в інших державах було проведено 650 культурних акцій та понад 100 концертів.
Напад Росії спричинив відтік українських спеціалістів за кордон. Через падіння економіки та зменшення платоспроможності вітчизняних замовників, талановиті виконавці змушені шукати заробітку на міжнародному ринку.
Деякі працівники індустрії працюють у віддаленому форматі: дизайнери, освітяни, програмісти. Інші залишили Україну у пошуках безпечного місця перебування.
Українські дизайнери, що працюють на фрилансі у міжнародних компаніях, вже визнані на світовому рівні. Середня зарплатня web-дизайнера на віддаленій посаді у міжнародній компанії, згідно з опитуванням маркетплейсу MasterBundles, становить близько 3500 євро.
За статистикою сайтів для пошуку роботи, середня зарплата web-дизайнера в Україні складає 25 000 грн, що в 5,6 раза менше. Тож і перспективи працювати на західних замовників очевидні.
Міжнародні компанії цінують якості українських працівників креативної сфери, а саме: високий рівень освіти, здатність швидко адаптуватися до мінливих умов, гнучкість, креативність.
Враховуючи великий розрив між зарплатою, очевидно, що повернуться на батьківщину не всі.
Окрім того, війна триває вже досить довго. Молоді кадри, а також громадяни, які виїхали разом з родиною, поступово влаштовують особисте життя, налагоджують побут. Адаптувавшись до стабільності за кордоном, не кожен зголоситься на нові виклики, що можуть постати при поверненні додому.
Внесок креативного сектору у цифрах
Світова креативна економіка складає 6,1% ВВП. До того ж щороку збільшується кількість робочих місць у цій сфері.
ВВП від креативного бізнесу в Україні становить близько 7%, але експерти вважають, що потенціал перевищує 10% (до прикладу, ВВП США складає 11%).
На топових позиціях з виробництва доданої вартості економіки України:
- IT сектор.
- Архітектура, інжиніринг.
- Кіномистецтво.
- Інформаційні послуги.
- Реклама.
У 2021 році на створення центрів креативної індустрії було виділено 200 мільйонів гривень. Попри складнощі, в I кварталі 2022 року рівень податкових надходжень від креативної індустрії зріс на 16% у порівнянні з показниками минулого року. 84% коштів надійшло зі сфери IT, 7,2% – від реклами.
Які креативні спеціалісти можуть посприяти відновленню економіки України?
У Плані відновленні України в розділі "Культура та інформаційна безпека" йдеться про способи збереження та створення нових робочих місць працівників креативної індустрії.
На 2027-2028 роки очікується збільшення у 2 рази, що складає приблизно 600 тисяч робочих місць.
На першому місці за надходженнями до бюджету складає IT, тому окремий пункт присвячено поверненню цінних кадрів з-за кордону та надання їм фінансової підтримки.
Враховуючи багатогранність креативної індустрії, розраховувати на ріст можуть наступні напрямки:
- Культурний туризм. Навіть у стані повномасштабної війни до України прибувають іноземні туристи, які хочуть побачити на власні очі мужню країну, якій доводиться боротися з агресором.
Після завершення війни можна очікувати збільшення кількості охочих відвідати Україну, ближче познайомитися з культурою та людьми. Події, що привертають увагу, відбуватимуться не завжди.
Задля розвитку культурного туризму та, відповідно, притоку грошей з-за кордону, необхідно зробити мандрівникам комфортні умови та зацікавити.
Потенціал України величезний, але напрямок буде прибутковим у разі постійного відвідування, а не одноразової акції.
- Архітектура. Зруйновані пострадянські будинки не будуть відновлюватися у застарілому стилі, з радянським плануванням. Талановиті архітектори, що зможуть запропонувати вигідні за вартістю, стильні, сучасні, енергоощадні проєкти, будуть на вагу золота.
- Дизайн інтер’єру. Масштаби руйнації разючі, але знищених будинків набагато менше ніж пошкоджених. Нерухомість мають не лише люди низького достатку.
Можна очікувати підвищення попиту на дизайнерські послуги від середнього та вище соціального класу, адже дизайн – не тільки про візуальну картинку, а й про раціональне використання простору, зручність, затишок. Багато українців захочуть влаштувати комфортне житло після довготривалих незручностей.
- Фільми, анімація. Спершу після перемоги варто очікувати кінопродукти про війну. У довгостроковій перспективі креативникам варто довести рівень розвитку та продемонструвати можливості, адже спеціалісти цього напрямку можуть працювати з проєктами будь-якої тематики.
- Музика. Створення музики з врахуванням технічного розвитку не є проблемою. На отримання прибутку можна розраховувати у разі популяризації та масового продажу незалежно від формату.
Українська музика набуває все більше популярності у світі, і не тільки через війну. Мовна милозвучність та талановиті виконавці здатні завоювати прихильність іноземних слухачів, тож Україна зможе вийти на новий рівень у сфері музики.
Як стимулювати креативних українців поповнювати бюджет?
Відтік талантів та освічених кадрів – критична проблема України під час війни та в період відновлення. Інші країни зацікавлені у тому, щоб робочий ресурс працював у їх інтересах.
Вітчизняні компанії та держава має стимулювати українців повернутися додому. Як варіант, зменшення податків, пільги, відстрочення бізнесових кредитів на створення власних студій на законодавчому рівні тощо. Люди мають бути вмотивовані та відчувати впевненість у завтрашньому дні.
З боку економіки держави вкрай важливе своєчасне поповнення бюджету коштом податків. Між інтересами працівника та держави виникає колізія. Розглянемо декілька варіантів вирішення ситуації для обох сторін.
- Креативники, що виїхали за кордон
Український культурний фонд разом з Міністерством культури та інформаційної політики провів дослідження, за результатами якого на червень 2022 року за кордон виїхало 20% працівників креативного бізнесу.
Для повернення кадрів необхідні інвестиції в креативну економіку. Мотивацією може стати відповідна міжнародному рівню зарплатня, податкові канікули на відновлення чи заснування бізнесу.
- Дистанційні працівники міжнародних компаній
Продавати цифрові продукти на експорт можна безпосередньо з України. Працюючи в міжнародних компаніях, віддалені спеціалісти можуть розраховувати вищу зарплатню, ніж в Україні.
З точки зору держави це плюс, адже від розміру заробітку залежить податок на прибуток. Проте існує тіньова сторона – ця схема актуальна лише для офіційно працевлаштованих спеціалістів та зареєстрованих компаній, які можуть співпрацювати між собою.
Розмір податку також залежить від форми оподаткування. Тобто, потрібний спеціаліст з високим рівнем заробітку на 1 групі оподаткування сплачує фіксовану суму, що ніяк не зможе закрити велику діру в економіці.
- Офлайн працівники вітчизняного сектору
З початку війни пошкоджено близько 1100 об’єктів культурної інфраструктури серед яких бібліотеки, музеї, клуби. Очікувати на прибутковість та вихід працівників на роботу можна лише після відновлення, що потребує великих фінансових вкладень.
Локальним закладам відноситися буде найскладніше. Виснажені боротьбою українці навряд чи одразу ринуться відвідувати музеї, чи купувати книжки.
Найбільші гравці національного креативного ринку
Найбільш стабільні креативні напрямки, що здатні підсилити економіку країни:
- Розробка сайтів, додатків. Послуги програмістів, UX/UI дизайнерів, верстальників, тестувальників потрібні у будь-який час та в будь-якій країні. Бізнес повністю або частково переходить в онлайн. Навіть виробничі компанії, що працюють з фізичними продуктами, мають бути представлені у цифровому полі.
Спеціалісти ФОПи, наймані працівники українських та міжнародних компаній, організаційні структури цих напрямків мають стабільний попит, отримують прибуток, отже, можуть регулярно робити внесок у розвиток країни.
- Мода. Під час війни дизайнери одягу мають складнощі з виробничими процесами. Однак мода є рушійною силою, що допомагає тримати увагу світу на українському питанні.
Покази дизайнерів відбуваються, одяг українських митців вдягають знаменитості для вираження солідарності.
- Реклама. Українські спеціалісти в галузі реклами мають попит у міжнародних замовників через високий рівень креативу, нестандартну подачу, особливе бачення, високий технічний рівень.
Сучасний бізнес неможливий без реклами, а конкуренція змушує до рішучих дій, тому рекламний сектор залишається одним з найбільш прибуткових.
Підсумки
Креативна індустрія, як і будь-яка інша сфера, піддається впливу війни, і потребуватиме підтримки з боку держави. Проте це одна з найбільш гнучких галузей, що здатна адаптуватися до скрутних умов під час військової агресії та після перемоги.
Креативники здатні зробити значущий внесок у плані сплати податків та розвитку держави, в тому числі на міжнародній арені. Певні фізичні мистецькі організації потребуватимуть більшої уваги від влади.
На відновлення культурних пам’яток, туристичних локацій потрібні дотації. Спеціалісти цифрового напряму мають бути зацікавлені у поверненні на батьківщину та офіційному працевлаштуванні.
Злагоджена взаємодія держави та креативного суспільства допоможе швидкому відновленню України.