Хибні уявлення влади про реформу
Дії нинішньої влади ніяк не вкладаються в прокрустове ложе концепції реформування економіки.
Хоча б з тієї причини, що влада її не має. А це все одно, що починати будувати багатоверхівку, не маючи проекту. Дозволити собі таке можуть тільки дилетанти.
По-перше, що мається на увазі під реформуванням економіки? За класичним виразом економіка - це спосіб виробництва. Тому спочатку треба визначити нинішній спосіб виробництва, його позитивні (якщо вони є) та хибні сторони, щоб було зрозумілим, як виправляти останні.
По-друге, спосіб виробництва - це єдність виробничих сил та суспільних відносин.
По-третє, єдність виробничих сил - це збалансована сукупність галузевих та міжгалузевих пропорцій.
По-четверте, суспільні відносини - це відносини щодо власності та розподілу кінцевого продукту (прибутку).
По-п'яте, реформування - це процес суттєвої зміни якості рішень, їх послідовності, ефективності та прозорості.
В цій визнаній структурі економіки немає складової "скорочення апарату управління". Це звичайна робота уряду.
В Україні за 19 років чисельність апарату держуправління виросла у 6 разів, а реальне безробіття сягнуло 10%, масове скорочення чиновників - це подія державного масштабу.
Але ця подія не підпадає під зміст та сутність реформування.
Що ж тоді реформується?
Спосіб виробництва залишається старим - дикий капіталізм. Це головне і визначальне, щоб можна було стверджувати: реформування, як такого, немає.
Єдність виробничих сил та суспільних відносин теж не змінюється, більш того, прірва між ними все більш поглиблюється. Виробничі сили підходять до рівня їх повної фізичної зношеності.
Збалансована сукупність галузевих та міжгалузевих пропорцій не проглядається, а народне господарство продовжує залишатися «осколковим», головним чином орієнтованим на експорт сировини та товарів з малою додатковою вартістю. Щодо диверсифікації виробництва, то в устах "реформаторів" вона взагалі не згадується.
Зміна суспільних відносин теж не згадується, а прірва між багатими та бідними продовжує поглиблюється далі. Рівень доходів найбідніших та найбагатших верств населення на початку 2010 року дійшов до співвідношення 1:40. Судячи з цифр бюджету-2011, в наступному році ці співвідношення будуть тільки зростати.
Суттєвої зміни якості рішень, їх послідовності, ефективності та прозорості в документах, пов'язаних з реформуванням, взагалі немає ані в сфері оперативного управління, ані в сфері законодавства, частина якого продовжує бути утаємниченою від суспільства. В ньому немає значної частки загальних норм, однакових для всіх.
При відсутності конкретних напрямків та заходів щодо реформування економіки залишається тільки одне: спробувати оцінити тенденції, які тим чи іншим чином можуть допомогти зрозуміти логіку так званого реформування економіки.
Перше, що звертає на себе увагу, це перерозподіл бюджетних коштів з утримання чиновництва низького рангу на користь зростання коштів для утримання чиновництва високого рангу та можновладців.
Подібна трансформація державного бюджету передбачає більшу жорсткість владної вертикалі на кшталт військових відносин: сказано - зроблено. А якщо не зроблено, то йди геть з апаратної роботи.
Друге, що звертає на себе увагу, це зникнення частки бюджетних коштів, які вивільняються в результаті скорочення частини чиновників. При звільненні установа та центр зайнятості повинні відшкодувати їм 3 місячних зарплати.
При цьому річна економія (з урахуванням терміну повідомлення про звільнення у 2 місяці) повинна бути в розмірі 7 місячних зарплат . Але в бюджетних розрахунках її немає. Де ж вона?
Мимохідь можновладці натякають, що економія з'їдається "іншими" законодавчими виплатами. Але в законодавстві їх немає.
Тому напрошується висновок: в бюджеті є приховані кошти, які пізніше будуть розподілятися в "ручному" режимі. Це нова схема тіньової трансформації державного бюджету, яку ніхто не помітив.
Третє, в бюджеті не передбачається скорочення перерахувань в Пенсійний фонд (ПФ) з зв'язку з прийняттям Пенсійного кодексу. Формально це правильно, бо він не розглянутий і не прийнятий.
Але ж і бюджет був прийнятий для розгляду на базі затвердженого Податкового кодексу, який сам буде змінюватися в першому кварталі 2011 року. Чому ж у цьому випадку не була застосована логіка формального підходу?
Зважаючи на те, що більшість у Верховній раді забезпечена нинішньою правлячою коаліцією та "тушками", Пенсійний кодекс буде прийнятим ще до 1 березня 2011 року і, цілком вірогідно, введеним у дію з 1 липня того ж року.
І в цьому випадку в бюджеті-2011 залишиться значна економія коштів у вигляді обмеження їх перерахувань до ПФ. На що вона піде?
В бюджеті є багато інших "схованок", які невідомі пересічним громадянам і більшості народних депутатів, за фахом колишніх адвокатів, водіїв, охоронників, літераторів, фізиків тощо.
Вартість всіх «схованок» може сягати 5-10% всього бюджету. А це десятки мільярдів гривень. Всі вони будуть розподілятися в "ручному" режимі чиновниками, які добре розуміють, що станеться з ними у разі невиконання усних розпоряджень керівництва, а тому мовчатимуть.
Зрозуміло, що "гонка" з прийняттям Податкового кодексу, державного бюджету і Пенсійного кодексу викликана не тільки (можливо і не стільки) вимогами МВФ, скільки багатоходовою "операцією" по розкраданню державного бюджету.
В СРСР і в демократичних країнах існувала і існує практика розгляду виконання минулорічного бюджету. Тому перерозподіляти бюджет чи привласнювати його частину можна було обмежено. В Україні практика розгляду виконання бюджету фактично відсутня.
Мимоволі напрошується висновок, що спурт в реформуванні економіки з невизначеними цілями, напрямками та заздалегідь підготовленими заходами є нічим іншим як намаганням під модними гаслами провести масштабне розкрадання державного бюджету.
Це і є дійсність процесу реформування, як його розуміє влада.
В одному з своїх останніх виступів прем'єр-міністр Микола Азаров сказав, що звільненим чиновникам виплатять річну заробітну плату. Діючим законодавством не передбачені подібні виплати, тим більше, за рішенням керівника виконавчої гілки влади, який не має права на подібні заяви.
Але, якщо це станеться при підтримці нинішньої більшості Верховної ради, то подібне буде означати, що в Україні паралельно діють норми законодавства, різні для працівників підприємств та державних установ. Звільнений робітник чи службовець підприємства, як і раніше, буде отримувати 3 місячних зарплати, а службовець державного органу - 12.
Подібне зайвий раз свідчить, що пан Азаров та його підлеглі не мають навіть базових знань законодавства, а само воно буде ще більше виглядати як дишло.