Який фондовий ринок нам потрібен

Який фондовий ринок нам потрібен

Окремим показником зрілості фондового ринку є участь у ньому населення. Саме "внутрішні" гроші компенсують перепади в інвестуванні з боку міжнародних інвесторів і створюють сприятливий психологічний настрій в країні.
Четвер, 27 травня 2010, 16:50
Сергій Антонов, голова ради Асоціації українських фондових торговців

Розмірковуючи про стратегію розвитку фондового ринку, слід зауважити, що підготовка альтернативного документа, за прикладом колег з фондового клубу, не була б конструктивним кроком. Найкращим автором такого документа був би головний регулятор фондового ринку - ДКЦПФР.

Вироблення стратегії, на наш погляд, має стати результатом колективних зусиль наукових, державних та ринкових інститутів. Мета створення цього документа - побудова ефективного фондового ринку.

Спершу слід визначитися з критеріями оцінки ефективності ринку. Теорія фінансів передбачає чимало підходів, які використовують різні кількісні та якісні параметри.

Зокрема, розглядають ефективність ринкової інфраструктури, ступінь відповідності ринкових цін на фінансові інструменти економічно обґрунтованим показникам, роль фондового ринку в економіці. Однак усі вони оцінюють ефективність фондового ринку, у першу чергу, з точки зору його привабливості для інвестора.

Такий підхід є доцільним саме для тотально недоінвестованої економіки України, фондовий ринок якої виглядає не дуже привабливим для інвесторів порівняно з глобальними ринками і навіть з локальними ринками країн, що розвиваються.

Безсумнівно, вітчизняний ринок цінних паперів є нерозвиненим та неефективним. Інвестор може оцінити ефективність сектора, керуючись простими критеріями.

Перше - наявність зручного доступу до інформації про ринок, емітентів та цінні папери.

Друге - існування зв'язку між розвитком економіки та динамікою фондових індексів і ринкової ціни емітованих підприємствами фінансових інструментів. Якщо такий зв'язок присутній, то його можна використовувати для оцінки і прогнозування ефективності інвестицій, що викликатиме інтерес в інвестора.

Третє - рівень ліквідності ринку. Навряд чи доцільно інвестувати у сектор, де є ризики або неможливо продати актив. Саме через відсутність значної пропозиції капіталу емітенти не можуть залучити кошти для розвитку фондового ринку.

Четверте - обсяг надійних фінансових інструментів для формування диверсифікованого портфеля. Якщо їх недостатньо, ефективне ведення портфельного інвестування видається складним.

П'яте - рівень технологічного розвитку ринку. Відсутність ефективних комунікацій між учасниками сектора, докладного обліку, збереження інформації щодо клієнтських операцій та надійних розрахунково-клірингових систем призводить до організаційних, технологічних і фінансових ризиків для інвесторів.

Шосте - ступінь інтеграції з більш розвиненими ринками капіталу. Якщо ринок має значні нормативні, інфраструктурні та технологічні особливості, це ускладнює його об'єднання з іншими фондовими ринками, зменшує авторитет національного ринку та негативно позначається на залученні іноземних інвесторів.

Сьоме - привабливість податкового та регуляторного режимів для стимулювання внутрішніх та зовнішніх інвестицій. Якщо процедури репатріації капіталу складні, а податки високі, інвестори оберуть країну з привабливішим інвестиційним кліматом.

Восьме - якість державного або ринкового регулювання. Якщо інвестори не захищені від недобросовісних дій учасників сектора, потоки капіталу пересихають.

Окремим показником зрілості фондового ринку є участь у ньому населення. Саме "внутрішні" гроші компенсують перепади в інвестуванні з боку міжнародних інвесторів і створюють сприятливий психологічний настрій в країні.

Перелічені критерії тісно пов'язані, тому вирішувати їх доведеться одночасно.

"Економічна правда" запрошує усіх небайдужих до дискусії щодо стратегії розвитку вітчизняного фондового ринку. Усі пропозиції будуть передані ДКЦПФР.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua