"Непопулярні" реформи: "верхи" захочуть?

"Непопулярні" реформи: "верхи" захочуть?

За перший місяць нової влади позитивних зрушень не сталося, а негативи - є. Відхилено закон про оподаткування нерухомості, металургія і далі субсидується за рахунок електроенергетики, "Сяйво" захоплене.
Середа, 7 квітня 2010, 12:50
Василь Юрчишин, центр Разумкова, для ЕП

Як і всі попередні, нинішній уряд оголосив себе урядом реформаторів, який задля забезпечення стійкого довгострокового розвитку спроможний впровадити соціальні, економічні, інституційні перетворення, у тому числі - "непопулярні".

Останніми зазвичай вважають перетворення, наслідки яких найболючіше вдаряють по простих громадянах. Це, зокрема, підвищення пенсійного віку, обмеження підробітку для пенсіонерів, зростання житлово-комунальних тарифів.

Хоча не можна повністю заперечувати значимість подібних нововведень, проте дискусії у рамках таким чином визначеної "непопулярності" відволікають від потреб справді радикальних змін, які торкаються не стільки "пересічного" українця, скільки тих, хто належить до владної еліти.

І якщо населення, на жаль, уже звикло розраховуватися за недолуге державне управління, то владі - політичній та економічній - вдавалося постійно "відкладати" реалізацію заходів, які зачіпають інтереси верхів.

Тобто, рівень реформаторства слід оцінювати не за новими адміністративними, економічними і соціальними тисками на людей, а за готовністю і спроможністю влади до економічних змін, а з тим - і більш справедливої політики добробуту.

Які ж вони - "непопулярні" для "верхів" законодавчі і нормативні зміни в економіці?

У податковій сфері - це впровадження податку на нерухомість, який стосується великої власності, суттєве зниження або повна відмова від пільг для посадовців, повернення до прогресивної ставки оподаткування доходів фізичних осіб.

Водночас, трактування податкових законів виводиться з-під порядкування ДПА. Відомство лише наглядає за дотриманням законодавства. Трактуванням можуть займатися спеціальні фінансові чи податкові суди.

У сфері власності - припинення рейдерства і запровадження щорічного аудиту за міжнародними стандартами усіх суб'єктів господарювання, що користуються державними пільгами, включаючи "Укрзалізницю", "Укртелеком" та "Укравтодор".

У ціновій і валютній сферах - впровадження диференційованих тарифів на послуги ЖКГ залежно від обсягів споживання - вищі тарифи для вищих рівнів, відмова від надання пільг певним галузям, припинення адміністрування валютних ринків - зокрема, примусового переведення валютних депозитів у гривневі.

У зовнішньоекономічній сфері - недопущення входження України у ситуативні міжнародні союзи - ЄЕП і Митний союз - заради невизначених короткострокових вигод всупереч цілям довгострокового стійкого розвитку - СОТ та зона вільної торгівлі з ЄС, ухвалення угод про уникнення подвійного оподаткування.

На жаль, за перший місяць діяльності нової влади реальних позитивних зрушень не відбулося, а кілька негативних "дзвіночків" вже пролунало.

Так, відхилено законопроект стосовно оподаткування нерухомості, продовжено субсидування підприємств гірничо-металургійної галузі за рахунок електроенергетики і транспортних перевезень.

Не дістали належної оцінки прояви демонстративного насильницького перерозподілу власності, як приклад - захоплення столичної книгарні "Сяйво". Поки будь-які висновки передчасні, проте і саме зволікання має свою ціну.

Якими ж можуть бути критерії результативності змін?

Об'ємні "програми дій" зазвичай не дозволяють ясно зрозуміти справжні наміри влади і належним чином оцінити виконання зобов'язань.

Тези ж про входження України у G20 упродовж десятиріччя не лише нереалістичні - хоча б через відсутність відповіді на питання, яку державу Україна збирається витіснити з нинішньої двадцятки, а й роблять невизначеними можливості контролю успіхів чи втрат у короткостроковому і середньостроковому горизонтах.

Критерії результативності мають бути публічними, зрозумілими і достовірними як для українських громадян, так і для іноземців.

У цьому контексті динаміка руху країни у системі міжнародних рейтингів - людського розвитку, де Україна посідає 82 позицію з 179 країн світу, економічної свободи - 128 з 141, конкурентоспроможності - 82 з 133, сприяння бізнесу - 146 з 183, протидії корупції - 146 з 180 - адекватно засвідчить успіхи і втрати країни.

Зрозуміло, що планомірне поліпшення позицій України протягом найближчих років могло б засвідчувати позитивні зміни у соціально-економічному середовищі, а отже, і покращувати ставлення до держави світової спільноти.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua