Малий бізнес та велика корупція

Малий бізнес та велика корупція

Моніторинг роботи єдиних дозвільних центрів виявив 500 найменувань документів дозвільного характеру, які вимагають у регіонах. Така практика провокує корупцію і має бути припинена.
Середа, 31 березня 2010, 11:31
Костянтин Кузнєцов, економічний експерт

Однією з головних переваг стабільності та зростання економіки є потужний та високотехнологічний середній та малий бізнес. Малі та середні підприємства - МСП - створюють робочі місця, забезпечують працівникам стабільну зарплату.

Такі фірми охоплюють широкий спектр господарювання - від АПК до IT-технологій та, відповідно, від сільського населення до мешканців середніх міст та мегаполісів. Стабільна робота МСП вигідна більшості громадян країни.

Підприємці і валовий продукт

Реклама:

МСП від великих підприємств передусім відрізняються вищою оптимізацію трудових та фінансових ресурсів. І хоча МСП використовують більш трудомісткі процеси, це ще один аргумент на користь підвищення рівня зайнятості населення.

ООН приділяє велику увагу рівню розвитку МСП у тій чи іншій країні, про що було сказано у її останньому звіті стосовно індустріального розвитку. Для отримання перемоги над бідністю, зазначає ООН, урядам необхідно зменшувати адміністративні бар'єри та пожвавлювати приватний середній сектор.

Статистика свідчить, що у розвинутих державах частка МСП у валовому внутрішньому продукті складає близько 55%, а в бідних країнах - 70%. Україну необхідно віднести до країн з низьким рівнем доходів - високий рівень корупції не дозволяє збільшувати внесок МСП у ВВП.

Так, у 2009 році на одного українця припадало 6 400 доларів ВВП. За цим показником Київ був 128-м з 229 країн світу. Україну випереджають Туркменістан - 126 місце, Еквадор - 123-є, Ангола - 113-е, Македонія - 112-е.

2009 рік

Рівень корупції

Місце у рейтингу Transparency

МСП у ВВП

Україна

2,2

146

5

Білорусь

2,4

139

9,3

Росія

2,2

146

17

Казахстан

2,7

120

35

Вірменія

2,7

120

40

Польща

5

49

47

Румунія

3,8

71

49

Латвія

4,5

56

50

За рівнем корупції у 2009 році, за даними Transparency International, Україна і Росія посідають 146 місце, Білорусь - 139-е, Казахстан - 120-е, Польща - 49-е, Латвія - 56-е. При цьому рівень внеску МСП у ВВП цих країн наступний: Україна - 5%, Білорусь - 9,3%, Росія - 17%, Казахстан - 35%, Польща - 47%, Латвія - 50%.

Ці дані підтверджують припущення, що високий рівень корупції не дає змоги підняти ефективність МСП.

Китай за рівнем доходів громадян також є бідною країною - 127 місце з показником 7 500 доларів на душу населення, але тут слід виділити низку важливих деталей.

Внесок МСП Китаю у його ВВП складає 68%, а рівень корупції - 71 місце з індексом 3,8. Тому можна стверджувати, що, окрім інших факторів, які забезпечили стабільне становище економіки цієї країни у кризовому 2008 році, значну роль відіграли саме розвинуті та технологічні малі та середні підприємства.

Це дозволило країні у 2009 році збільшити показник доходів на душу населення порівняно з 2008 роком на 17,2% - з 6 100 доларів до 7 500 доларів.

Україна, яка має неприпустимо малий рівень внеску МСП у ВВП, за вказаний період, навпаки, допустила зниження зазначеного показника на 6,2% - з 6 500 доларів до 6 400 доларів на душу населення.

МСП відіграють важливу роль у зміцненні системи індустріального виробництва та сприяють формуванню гнучких економічних систем, передусім, на регіональному рівні. Така якість значно підвищує вірогідність приходу іноземного інвестора.

У лещатах корупції

В останні місяці інформаційний простір пронизують сумні новини з Євросоюзу. Йдеться про можливий дефолт однієї з потужних країн ЄС - Греції. Світло на причини близької катастрофи пролив прем'єр-міністр Греції. Він зазначив, що економічне життя держави та все суспільство залишаються у лещатах корупції.

За даними Transparency International, у 2009 році середня сума хабара у Греції складала 1 355 євро. Так греки здобували водійські права, дозволи на будівництво та лікування у державних клініках.

З яких елементів, важливих для МСП, складається система корупції в Україні?

По-перше - низький рівень оплати чиновників, що обумовлює їхнє бажання мати постійний додатковий заробіток, причому не за рахунок публікації наукових праць. Серед лідерів-корупціонерів - чиновники сфери ліцензування, податківці, митники.

По-друге - необ'єктивне формування механізмів та застосування інструментів штрафів і санкцій. Критерії, необхідні для їх розрахунків, постійно змінюються, при цьому даний процес не виноситься на широке публічне обговорення.

До речі, іноземні інвестори вважають таку ситуацію одним з головних негативних факторів при прийнятті рішення щодо входження на український ринок.

По-третє, небажання влади полегшувати підприємницьке середовище обумовлює обов'язкову наявність "консультантів", які за рахунок власних зв'язків допомагають "вирішувати" численні проблеми, які виникають "на рівному місці".

По-четверте, урегулювання спорів з владою несправедливе і упереджене. Проти підприємця діє широке трактування норм законодавства.

Де проходить лінія боротьби

Формально в Україні вживаються заходи з подолання корупції. З 1 квітня 2010 року повинен був набрати чинності прийнятий влітку 2009 року пакет відповідних законів, однак Віктор Янукович вкотре відклав боротьбу з цим лихом до 2011 року.

Зараз дуже важливо не зупинити цей процес, оскільки нові закони дозволять Україні приєднатися до антикорупційних конвенцій ООН та Ради Європи, а це вже новий рівень інструментів та можливостей для підприємців і влади.

Зате з 1 квітня 2010 року набирають чинності зміни до закону про дозвільну систему у сфері господарської діяльності. Документ уточнює визначення об'єкта, на який видається дозвіл, а також унормовує дозвільні процедури. Це конкретний крок до чіткої регламентації започаткування підприємницької діяльності в Україні.

Закон також підвищує статус державного адміністратора і розширює його права.

Важливо, що Реєстру дозвільних документів надано статус загальнодержавного. Його ведення, крім державних адміністраторів, тепер мають забезпечити і дозвільні органи - центральні органи виконавчої влади, наслідком чого буде можливість отримання повної інформації з Реєстру про усі дозвільні документи.

Вдосконалення законодавства - не єдиний спосіб боротьби із зловживаннями. Підприємці інших країн об'єднуються у боротьбі проти корупції. Як показує досвід, ці зусилля позитивно впливають на зміну підприємницького середовища.

Приклад - датська ініціатива DANIDA, яка фінансується Датським агентством розвитку та його партнерами. Спеціальний сайт дає змогу знайти інструменти захисту малим та середнім підприємствам країн, що розвиваються. Також пропонуються механізми співпраці з МСП інших країн та торгівельними палатами.

Інший приклад - CommunityMark. Це британський національний стандарт, який дозволяє використовувати певну модель діяльності МСП на ринку для того, щоб крок за кроком убезпечити фірму від руйнівного впливу корупції.

Також слід згадати Global Reporting Initiative. На сайті цієї організації створено значний ресурс документів у вигляді звітів з багатьох країн щодо практичних прийомів боротьби МСП з корупцією.

Аналіз роботи єдиних дозвільних центрів в Україні, проведений 2009 року, засвідчив невизначеність їхнього статусу, що перешкоджає процесу видачі дозволів. Користуючись такою невизначеністю, на місцях часто вимагають документи, які пред'являти не потрібно.

Аналіз, проведений Коаліцією громадських організацій з моніторингу роботи єдиних дозвільних центрів та ще шістьма неурядовими організаціями, виявили 500 найменувань документів дозвільного характеру, які вимагають у регіонах.

У той же час, закон про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності передбачає лише 277 документів. Така практика з боку чиновників створює можливості для корупції і має бути припинена.

Також не сприяє залученню на посади адміністраторів єдиних дозвільних центрів кваліфікованих кадрів низький рівень оплати працівників - до 900 гривень.

За роки розбудови мережі дозвільних центрів та організації їхньої роботи з'ясувалося, що результати головним чином залежать від волі та підтримки місцевої влади і навіть від позиції перших осіб.

Днями Держкомпідприємництва отримав нового керівника. Як правило, кожен наступний глава відомства має своє бачення проблем малого та середнього бізнесу. Залишається почекати два-три місяці, щоб оцінити дії цього чиновника.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: