Lenovo та Xiaomi тихо йдуть з Росії. Huawei, Alibaba, Tencent наступні?

Lenovo та Xiaomi тихо йдуть з Росії. Huawei, Alibaba, Tencent наступні?

П'ятниця, 13 травня 2022, 09:30 -
Президент Китаю Сі Цзіньпін і Путін аплодують рукостисканню голови Huawei Го Піна та президента російського МТС Алєксєя Корнєя. 2019 / Getty Images
Технологічні гіганти Китаю непублічно згортають діяльність у Росії. Чого бояться компанії Піднебесної і чи всі вони готові піти з країни-агресора?

Останнє десятиліття глобальні китайські компанії вважали Росію привабливою країною для розвитку бізнесу. Усі вони прагнули працювати на одному з найбільших у світі ринків, що розвиваються.

Проте на їх прагненнях та мільйонних інвестиціях російський диктатор 24 лютого поставив хрест. Розраховувати на протекцію голови КНР Сі Цзіньпіня китайським компаніям не варто і бізнес це розуміє.

Технологічні гіганти Lenovo та Xiaomi вже відмовляються від бізнесу з Росією. Інші, Huawei, Alibaba та Tencent, продовжують заробляти на території держави-агресора.

Між тим, в останніх залишається мало часу на вирішення долі бізнесу в терористичній країні. Імовірно, анонсовані Сполученими Штатами санкції допоможуть їм ухвалити єдино правильне рішення.

Як технологічний бізнес Китаю непублічно згортає діяльність у Росії, чого бояться компанії Піднебесної та яка роль у цьому США?

Китайський технологічний бізнес в РФ

Про китайську експансію товарних ринків відомо давно. Величезна кількість товарів у всіх куточках Землі позначена звичним надписом Made in China. Російський ринок – не виняток, особливо в технологічній галузі.

Перший приклад – заснована у 2010 році китайська Xiaomi, яка виробляє смартфони. У 2021 році компанія продала в Росії 10,3 млн мобільних гаджетів, що становить майже 30% ринку країни-агресора.

За цим показником Xiaomi поступилася лише світовому гіганту Samsung, випередивши американську Apple, яка після початку війни залишила російський ринок.

Більш показовим є сегмент персональних комп'ютерів. За четвертий квартал 2021 року перше місце в Росії посів китайський виробник Lenovo з часткою ринку 18,5%.

Huawei є найбільшим постачальником телекомунікаційного обладнання на російський ринок.

Попри конкуренцію зі шведською Ericsson за контракти в РФ на побудову інфраструктури 5G, обладнання китайської компанії, за різними оцінками, охоплює 30-40% потреб російського ринку.

Частка Huawei зростала з 2014 року – з початку першого вторгнення окупантів на українські землі.

Для Alibaba Росія є основним ринком реалізації проєкту AliExpress, який допомагає китайським виробникам співпрацювати з покупцями в інших країнах.

Для цього китайці створили в РФ спільне підприємство AliExpress Russia, яким щомісяця користуються 35 млн осіб.

За січень-червень 2021 року AliExpress Russia наростив валові обороти до 1,86 млрд дол. Це на 36% більше, ніж за аналогічний період 2020 року, а сам проєкт мав близько 10% обороту російського ринку електронної комерції.

Ще один приклад – китайський холдинг Tencent. З початку війни він семимильними кроками розвивав у Росії дві топові гри: PlayerUnknown’s Battlegrounds та League of Legends.

У 2019 році Tencent локалізував свої дані в Росії, розмістивши для цього понад 600 точок з обладнанням на майданчику "хмарної" інфраструктури в Москві.

Відповідно до договору, за оренду інфраструктури такого масштабу протягом п'яти років китайці мають сплатити росіянам близько 50 млн дол.

Чого бояться китайські компанії

Після початку повномасштабної війни в Україні для китайських компаній у Росії виникла нова реальність.

10 березня газета Financial Times повідомила, що постачання китайських виробників Xiaomi, Oppo та Huawei до РФ скоротилися мінімум удвічі. Тоді на ринку це пов'язували з логістичними та ціновими проблемами.

Однак на початку травня стали відомі реальні причини та масштаби скорочення поставок.

Видання The Wall Street Journal повідомило про різке падіння експорту китайської технологічної продукції до Росії.

Поставки ноутбуків за місяць скоротилися на 40%, смартфонів – на 60%, телекомунікаційних базових станцій – на 98%. Загальний експорт продукції з Китаю в РФ за березень упав на 27%.

Співрозмовники видання пояснили, що великі виробники із США, які постачають мікросхеми в КНР, наполягають на дотриманні Пекіном санкцій, аби американські напівпровідники не потрапили до Росії.

Іншими словами, китайські технологічні гіганти стурбовані тим, що подальші поставки продукції в терористичну країну можуть призвести до їх вигнання із західних ринків.

Річ у тім, що китайські компанії отримують набагато більше прибутку на західних ринках.

Останній фінансовий звіт Xiaomi показав, що у 2021 році частка компанії на європейському ринку смартфонів становила 22,5% – це друга позиція. За межами КНР за 2021 рік компанія заробила 24,7 млрд дол, тобто половину всіх доходів.

В аналогічній ситуації Lenovo. За перші шість місяців 2021 року вона заробила на ринках ЄС, Близького Сходу та Африки 8,49 млрд дол, це 24,4% загального доходу компанії. Бізнес гіганта в США приніс ще більше – 11,33 млрд дол.

Вихід Lenovo з РФ неминучий. Хоча це китайська компанія, США впливають на неї через зв'язки за ліцензійними угодами з IBM. Крім того, Lenovo володіє американською компанією Motorola Mobility LLC, яка працює в США.

Huawei ще в березні заморозила нові контракти з російськими операторами.

Компанія сама перебуває під санкціями США як постачальник обладнання та користувач ПЗ, але закуповує на Заході деталі і залишається одним з найбільших у світі сервіс-провайдерів 5G.

Для Alibaba російський ринок не надто важливий з точки зору доходів, але чим довше вона там залишається, тим більше ризикує потрапити під санкції і втратити доступ до вигідних ринків США, Франції та Бразилії.

Tencent ще не розкрила своїх планів щодо російського ринку, однак вже зіткнулася з проблемою обробки платежів в РФ після припинення роботи Mastercard і Visa у цій країні. Система Apple Pay теж відключена.

Навіть китайська платіжна система UnionPay уникає співпраці з російськими банками, які потрапили під санкції.

Як впливають санкції США на китайські компанії

18 березня президент США Джо Байден попередив китайського лідера Сі Цзіньпіна про наслідки, які настануть, якщо Пекін надасть матеріальну підтримку путінському режиму на тлі вторгнення в Україну.

У Білому домі не уточнили, про які наслідки йдеться, проте прессекретар Джен Псакі вказала, що вони можуть торкнутися торгових потоків з Китаю.

У той же день її колега з Міністерства закордонних справ КНР Чжао Ліцзянь повідомив, що Пекін рішуче захищатиме права та інтереси приватних осіб і китайських компаній.

Між тим, досвід підрозділу Huawei, який розробляв смартфони, свідчить про надзвичайну ефективність санкцій США.

Так, у 2019 році адміністрація Дональда Трампа звинуватила китайську компанію в загрозі національній безпеці. Її підозрювали в промисловому шпигунстві.

Запроваджені проти Huawei санкції лише за рік призвели до падіння її виручки від продажу смартфонів на 40 млрд дол. Захист уряду КНР компанії не допоміг.

Спонукати китайських техногігантів до виходу з ринку РФ може свіжий приклад руйнівних американських санкцій.

Так, США розглядають питання про включення китайського виробника систем відеоспостереження Hikvision до особливого списку компаній та осіб, які загрожують національній безпеці США та економіці країни.

Приводом для такого кроку можуть стати порушення прав людини в автономному окрузі Сіньцзян, де влада КНР могла використовувати камери Hikvision для стеження за представниками уйгурської групи китайських громадян.

Санкції США ускладнять діяльність Hikvision далеко за межами Китаю. Будь-які клієнти компанії можуть стати мішенню для американських санкцій, тому багато урядових органів у світі відмовляться купувати обладнання цієї марки.

Продукцію Hikvision широко використовують не лише приватні компанії, а й урядові та муніципальні органи для створення сучасних систем відеоспостереження.

Китай вимушений дотримуватися санкцій

З точки зору дотримання санкцій, як і в зовнішній політиці загалом, Китай сповідує принцип нейтралітету. Він не виявляє ініціативи, крім тієї, що пов'язана із захистом інтересів власних компаній та свого ринку.

Саме тому Китай згортає співпрацю з найбільшими російськими банками, не проводить угоди в іноземних валютах, не надає Росії свою платіжну систему UnionPay, не продовжує контракти з нафтою та газом, не постачає обладнання.

Імовірно, Пекін і далі вестиме таку політику. Це означає, що будь-які угоди, де у виробничі ланцюжки включені підсанкційні товари, послуги чи технології із США та ЄС, Китай з терористичною Росією не укладатиме.