Сигарети "з тіні": що вже сьогодні можна зробити, аби прибрати нелегальний сектор тютюну в Україні

За підтримки асоціації "Укртютюн"
02 травня 2024
У дослідженні міжнародної аудит-консалтингової корпорації KPMG Україна значиться як традиційна країна-джерело походження нелегальних сигарет на ринки Європи. Цей невтішний «титул» ми отримали в ролі історичного транзитера підробленої продукції зі східних країн, а також досить великого виробника власної контрафактної продукції. Як свідчить дослідження, масштаби проблеми значні: протягом багатьох років Україна перебувала в ТОП країн-постачальниць нелегальних сигарет до ЄС, а у 2016-2017 роках навіть очолила цей рейтинг.
Дослідження міжнародної аудит-консалтингової корпорації KPMG
Разом з цим, починаючи з 2017 року, після запровадження нового підходу до оподаткування сигарет, сектор нелегальної тютюнової продукції почав стрімко рости і в середині країни. Так проблема отримала новий вектор. Стало потрібно не лише відсікати потоки нелегальних поставок до країн Європи, але й боротися із власним нелегальним споживанням, розквіт якого припав на роки повномасштабної війни.
Беззаперечним є той факт, що нелегальні сигарети псують імідж Україні на міжнародній арені, збіднюють державну казну, заважають розвиватися чесному бізнесу, який платить податки в повному обсязі. А точкові зусилля, що докладаються державою й правоохоронними органами для боротьби з тіньовим сектором тютюну, не можуть вирішити проблему комплексно і на достатньому рівні.
Разом з тим, серед європейських країн є чимало позитивних прикладів, коли нелегальні сигарети були значною мірою витіснені з ринку. Взявши цей досвід до уваги, Україна може суттєво покращити ситуацію та звести частку контрафакту до мінімуму. Про виклики на цьому шляху та успіхи інших країн йтиметься у спецпроекті "Економічної правди" та асоціації "Укртютюн".

Кожна п’ята сигарета – контрафакт. Як виглядає ринок тютюну в Україні

Євроінтеграційні прагнення України передбачають адаптацію норм і правил до законодавства ЄС. У тому числі, це стосується і ринку сигарет. Відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС та Директиви Ради Європейського Союзу No2011/64/ЄС від 21 червня 2011 року щодо структури та ставок акцизів, в Україні у 2017 році був запроваджений семирічний план підвищення акцизу на тютюн та тютюнові вироби. У 2018 році акциз збільшився на 30%, протягом 2019 - ще в середньому на 25%, а після цього щорічно зростав на 20%.
Метою було досягнення встановленого європейським законодавством мінімального рівня податкового навантаження у розмірі 90 євро за 1000 сигарет до 2025 року.
Подорожчання сигарет стало одним з факторів, що стимулював розвиток тіньового ринку в Україні. При цьому, зусиль правоохоронних та контролюючих органів виявилося недостатньо, щоб боротися з швидкими темпами тінізації сегменту. Тож якщо у 2016 році лише 1,1% сигарет були нелегальними, то до 2022 року кожна п'ята сигарета була підробленою. Втім, з аналогічними проблемами стикаються у багатьох країнах.
"Численні дослідження вказують на тісний взаємозв’язок між рівнем оподаткування сигарет, купівельною спроможністю населення та нелегальним ринком", - вважають експерти асоціації "Укртютюн".
Тіньовий сегмент діяльності надзвичайно "прибутковий" та привабливий для нелегалів. Справа в тому, що у  роздрібній ціні сигарет частка прямих податків становить 70-80% - це акцизний податок, 5% акцизу з роздрібної реалізації, а також ще 20% ПДВ. Крім того, легальні виробники сплачують податок на прибуток підприємств, військовий збір, податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок, а також інші відрахування. Учасники нелегального ринку уникають сплати всіх або частини цих платежів. Так споживач отримує начебто дешевші сигарети, а нелегали – величезні тіньові доходи.  За даними асоціації "Укртютюн", обсяг нелегального ринку в 2023 році досягнув 353 млн 115 тис пачок сигарет, бюджетами всіх рівнів недоотримано 23,5 млрд грн надходжень від сплати акцизного податку, ПДВ і роздрібного акцизу. 
Та підроблена продукція призначена не лише для українських споживачів. Значно більший інтерес для учасників тіньового ринку становить експорт контрафактної продукції до країн Європи. До війни Україна роками була серед "лідерів" країн-постачальниць нелегальних сигарет до ЄС. За даними KPMG, у 2016 і 2017 роках вона навіть посідала перше місце у цьому ганебному рейтингу.
Експерти наголошують, що тютюнова контрабанда шкодить іміджу України на міжнародній арені, підриває довіру як до учасника ринку.
Та буде помилкою вважати, що проблеми України з нелегальними сигаретами є унікальними. У багатьох країнах Європи діють свої локальні ринки тіньової продукції, обсяги яких є величезними. Серед антилідерів опинилися Франція – 32% від загального обсягу ринку, Ірландія – 24%, Греція – 21%. В середньому рівень нелегального ринку в ЄС становить менше 10%, що також є доволі значним показником.

Ганебні рекордсмени. Хто ще в європейському топі тіньового ринку тютюну?

Значний рівень нелегального споживання в країнах ЄС, як і в Україні, часто пов’язаний з високими цінами на сигарети.
Показовим є приклад Франції, де уряд намагався стимулювати людей відмовлятися від паління шляхом підвищення цін на сигарети. У результаті середня ціна пачки у Франції перевищила 10 євро (порівняно з 6,7 євро у сусідній Німеччині). А от кількість курців суттєво не зменшилася.
Натомість люди почали шукати альтернативу дорогим легальним сигаретам, надаючи перевагу дешевшим підробкам.
Наразі контрафактна продукція у Франції займає третину ринку – це найвищий показник серед європейських країн. У 2022 році в країні було спожито понад 8 мільярдів контрафактних сигарет, що становило 61,5% від загального обсягу контрафакту в Європейському Союзі. Висока частка контрафакту у Франції потягла за собою й інші проблеми. Оскільки нелегальний ринок є дуже прибутковим, це призвело до послаблення правоохоронної системи країни. Для порівняння, у Німеччині тенденція із тіньовим ринком прямо протилежна: частка нелегального збуту становить лише 2,2%, а загальне споживання сигарет стабільно зменшується.
Та високі ціни на сигарети – не єдина причина поширення контрафактної продукції. Прикладом цього твердження служить Греція, яка також входить до трійки лідерів ЄС за часткою нелегальних сигарет у загальному обсязі споживання. Відносно низький рівень акцизу на сигарети та повна відмова від його підвищення протягом 8 років все одно не дозволили Греції приборкати нелегальний тютюновий ринок. Тіньовий тютюновий бізнес в країні давно і добре укорінений, а заходи для боротьби з ним – недостатні. Можна припустити, що сувора акцизна політика могла б зробити ситуацію ще гіршою.
В цьому контексті для України має бути неприємним той факт, що значна частина нелегальної продукції надходить до ЄС з території нашої країни. Незаконна продукція потрапляє до Європи через західні кордони, частково осідаючи на ринках сусідніх держав, а частково прямуючи до країн, в яких встановлено більші ставки акцизу, де її реалізація є найвигіднішою.
"Нелегальна продукція вивозиться з України приховано, залізничним або вантажним автомобільним транспортом. Контрабандисти також використовують дрони, переправляють товар через річки на човнах або за допомогою "плавців", перевозять приватним автотранспортом , переносять вручну через "зеленку" тощо", - відзначає "Укртютюн".
Що цікаво, учасники нелегального ринку тютюнової продукції також переорієнтувались на її виробництво ближче до ринків безпосередньої реалізації кінцевим споживачам. Найбільші обсяги підробленої продукції виготовляються у західних областях України.
До поширення нелегальних сигарет причетні не лише підпільні фабрики, але й так звані "сірі" квазі-легальні виробники, що використовують схеми з метою ухилення від оподаткування та виробництва необлікованої продукції. Такі виробники мають дозволи на легальне виробництво тютюнової продукції, однак насправді виготовляють її в обсягах, що значно перевищує дозволену кількість.
Найсвіжіше дослідження споживання нелегальних сигарет в ЄС, Великобританії, Норвегії, Швейцарії, Молдові та Україні, презентоване KPMG у червні 2023 року, демонструє, що в 2022 році до ЄС було незаконно ввезено 40 млн пачок сигарет торговельної марки Compliment – на 10 млн пачок більше, ніж у 2021 році. В Угорщині в 2022 році Compliment займав 66% від загального обсягу нелегального ринку. Він також потрапив до переліку найбільш вживаних торговельних марок нелегальних сигарет у Польщі, Словенії та Словаччині.

Мінус контрабанда, плюс нелегальне споживання

Ринок нелегальних сигарет в Україні, як і всі інші сфери життя, зазнав суттєвих змін під впливом повномасштабної війни. У перші тижні після 24 лютого 2022 року виробництво контрафактних тютюнових товарів суттєво зменшилося. Однак у віддалених від зон бойових дій регіонах нелегальне виробництво швидко відновилося.
Вже у серпні 2022 року 21,9% усіх придбаних споживачами в Україні сигарет були виготовлені та продані без сплати необхідних податків, які передбачені законодавством.
Як свідчить звіт Українського інституту майбутнього, вже у листопаді 2022 року частка нелегальних сигарет зменшилася до 17,6% (ймовірно, внаслідок припинення роботи одного з великих напівлегальних виробників), а у лютому 2023 року вона знову зросла до 20,2%. У жовтні 2023 року частка тіні досягла 25,7%, що є абсолютним рекордом за всю історію досліджень. Більш свіжі дані, що враховують наслідки заходів боротьби з нелегальними сигаретами в Україні, очікуються пізніше. Та зрозуміло, що ситуація не лишається стабільною, змінюючись від місяця до місяця.
Державне бюро розслідувань серед причин, які сприяли зростанню нелегального виробництва та збуту сигарет у зв'язку з наслідками військового вторгнення, виокремило такі:
Руйнування устаткування та промислових об'єктів легальних виробників на території України.
Повна або часткова зупинка легального виробництва тютюнової продукції.
Часткова зупинка імпорту готової тютюнової продукції.
Часткова зупинка імпорту сировини та комплектуючих для виготовлення сигарет та іншої тютюнової продукції.
Часткова зупинка оптово-роздрібної торгівлі в деяких регіонах України.
Основні зміни на тіньовому ринку торкнулися логістичних шляхів контрабанди, яку стало значно складніше ввозити до України та вивозити на тіньовий експорт. Ситуація з чорноморськими портами непередбачувана, кордон з Білоруссю та росією закритий, а колишній шлях через так звані ДНР і ЛНР більше не функціонує. Очевидно, що кількість контрабанди на ринку України значно скоротилася.

Що вдалося Польщі, Нідерландам, Румунії

Варто відзначити, що багато країн Європи володіють позитивним досвідом боротьби з підробленими сигаретами. Серед них – і країни колишнього соціалістичного табору, до яких належить також Україна.
Наприклад, суттєвих результатів досягла сусідня Польща, яка протягом багатьох років була в епіцентрі нелегальної торгівлі в Європі.
У період з 2005 по 2017 рік у Польщі було майже в 10 разів більше рейдів на фабриках за ймовірне виробництво нелегальних тютюнових виробів, ніж у будь-якій іншій країні Європи.
Особливого розмаху в країні набуло нелегальне виробництво та експорт сигарет.
Співпраця між урядом та приватним сектором виявилася дуже корисною у протистоянні нелегальній діяльності, особливо через акцент уряду Польщі на покращенні безпеки на кордоні. Це відіграло ключову роль у стримуванні потоку нелегальних сигарет, які незаконно надходять із Східної Європи та Росії.
Лукаш Кословський, головний економіст Федерації польських підприємців, пояснює успіх Польщі чотирма факторами: "У Польщі ми маємо дорожню карту оподаткування тютюнових виробів. Він показує нам рівень оподаткування сигарет та інших тютюнових виробів до 2027 року. Тому ринок має набагато більше можливостей для адаптації. По-друге, польські податкові органи встановили партнерські відносини з ринковими партнерами, що допомогло придушити незаконну діяльність. Я також вважаю, що той факт, що наша податкова політика передбачає диференціацію рівня оподаткування тютюнових виробів, заохочує людей шукати легальні та дешевші альтернативи тютюну, такі як тютюнові вироби для електричного нагрівання, електронні сигарети чи нікотинові пакети. Нарешті, рівень незаконного обігу вдалося знизити завдяки посиленню контролю на кордоні з Білоруссю. Сьогодні в Європі існує тенденція до нелегальних заводів усередині країни".
У Нідерландах для боротьби з нелегальним ринком сигарет пропонують застосовувати комплексний підхід, заснований на посиленні співпраці між правоохоронними та контролюючими органами всередині країни, а також зміцненні довіри між відомствами в різних країнах.
"Нідерланди застосовують міждисциплінарний, міжвідомчий підхід до вирішення цієї проблеми. Він об'єднує поліцію, аналітиків даних, митні органи, прокуратуру, і це призвело до зменшення кількості підроблених сигарет", - розповідає старший науковий співробітник Левенського католицького університету Ванесса Франссен.
Правоохоронні органи, діючи наодинці, докладають зусиль для боротьби з нелегальною торгівлею, але це нелегка боротьба. Тож різні канали, включаючи онлайн-платформи, все одно продовжують функціонувати, використовуючи сторонні джерела збуту і доставки контрафактної продукції. Саме тому у Нідерландах наголошують на необхідності взаємодії багатьох відомств, що зможуть виявляти різні елементи нелегального ринку на різних етапах його діяльності.
Для прикладу, митниця та служба фіскальної інформації та розслідувань для підвищення ефективності співпрацюють із торговими асоціаціями в тютюновій промисловості, Фондом сигаретної промисловості, нідерландською асоціацією тютюнової промисловості, а також основними голландськими виробниками тютюнових виробів.
Свій досвід боротьби з нелегальним споживанням отримала також Румунія, що, подібно до України, в рамках євроінтеграційних процесів вдалася до підвищення цін на сигарети. Середньозважена ціна пачки сигарет в країні зросла на 35%, що швидко зробило сигарети менш доступними. Це викликало різке зростання споживання нелегальних сигарет, оскільки споживачі шукали дешевші альтернативи.
Щоб стабілізувати ситуацію, румунському уряду довелося вжити заходів для припинення незаконної торгівлі. Паралельно з цим був представлений довгостроковий план більш помірного підвищення податку на сигарети починаючи з 2011 року.
Більш поступовий податковий підхід у поєднанні з покращенням роботи правоохоронних органів стало ключем для вирішення проблеми нелегального ринку в Румунії. Країна швидко й ефективно поборола зростання незаконної торгівлі тютюном. Станом на 2022 рік, частка нелегальної продукції у Румуніїі нижча за середньоєвропейський рівень і дорівнює 6,4%

‍Що спрацює в Україні?

Оскільки ситуація з нелегальним ринком в України не є унікальною, то досвід інших країн, що приборкали тінізацію сектору, може стати в нагоді.
Перш за все, Український інститут майбутнього у своєму звіті рекомендує розробити та затвердити комплексну Стратегію у сфері протидії незаконному ввезенню, виробництву та обігу підакцизних товарів на період 2023-2025 років та План заходів з її реалізації, де буде запроваджено такий підхід до питання підвищення акцизів, який враховуватиме динаміку доходів та купівельної спроможності населення.
"Відтак акцизна політика повинна стати більш прогнозованою, паралельно має відбуватися створення якісної системи контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів", - приходять до висновків експерти Інституту. 
Інша проблема – посилення інституційної спроможності правоохоронних органів, які ведуть боротьбу з тіньовим ринком. Як свідчить приклад Франції, навіть у країнах з високим рівнем життя проблема недостатньої залученості правоохоронців призводить до сумних наслідків з поширенням контрафакту. Що вже говорити про Україну, де і до війни боротьба з нелегалами не була надто ефективною. Час від часу правоохоронні органи проводять ряд заходів, спрямованих на виявлення та притягнення до відповідальності осіб, які займаються незаконною діяльністю. Ці заходи включають масові перевірки торгових точок, інспекції виробників та відслідковування можливих місць підпільного виробництва.
Однак вони зазвичай тривають приблизно місяць і мають короткостроковий ефект. Наприклад, на час рейдів закриваються нелегальні кіоски чи припиняється нелегальне виробництво. Але після закінчення цих заходів все швидко повертається до попереднього стану: контрафакт продовжується і продовжується його реалізація.
У цьому контексті Український інститут майбутнього рекомендує створити ефективний єдиний центр, який координуватиме роботу різних правоохоронних органів за участі Бюро економічної безпеки. Це допоможе зробити роботу різних правоохоронних органів, залучених для боротьби з проблемою, більш злагодженою та узгодженою.
"Звичайно ми не сподівалися, що під час війни, питання боротьби з нелегальним ринком буде стояти на першому місці у Нацполіції чи БЕБ, але ми дійшли вже до тієї межі, коли нелегальна торгівля настільки зміцніла і вкорінилась, що це стало загрозою. Якщо зараз є бажання та ресурси на проведення рейдів проти нелегалів, то для відчутного ефекту потрібно, щоб правоохоронці не зупинились у березні, цю роботу потрібно проводити протягом усього року", - додають в "Укртютюні".
Нагальним завданням є припинення схем для "сірих" виробників тютюнової продукції – створення умов, за яких їх використання стало б неможливим. Прикладом успішної боротьби у цьому напрямку може вважатися ухвалення законопроекту про заборону виробництва в Україні сигарет з маркуванням Duty free на час воєнного стану.
Сигарети з маркуванням для продажу в магазинах безмитної торгівлі Duty Free або для експорту у останні роки були найбільшим сегментом нелегальної тютюнової продукції в Україні. Згідно з даними Kantar Ukraine, частка таких сигарет на ринку продовжила зростати навіть після призупинення роботи магазинів Duty Free в аеропортах, більшості морських портів та на кордоні України з Білоруссю та Росією.
У 2020 році на цю продукцію припадало 2,8% від загального обсягу споживання сигарет, у 2021 році цей показник збільшився до 9%, а в 2022 році частка такої продукції вже становила 11,7%. Таким чином, майже дві третини нелегального ринку припадає на цю категорію тютюнової продукції.
Законом про заборону Duty Free було збільшено ризики використання відповідної схеми (принаймні, на час воєнного стану), внаслідок чого, якщо виходити із офіційних даних Держмитслужби, вдалося тимчасово зменшити обсяги безакцизної продукції на ринку за однією із схем, пов’язаних із Duty Free. Однак навіть такі радикальні методи можуть мати тимчасовий ефект: проблема потребуватиме комплексного вирішення і після завершення воєнного стану.
"Також треба пам’ятати, що тіньовий сектор не є статичним. Він реагує на дії держави: вчиться обходити нові правила, підлаштовується під обставини, вигадує нові схеми, навіть лобіює власні інтереси у владних кабінетах. Боротьба з тінню – це шахова партія, в якій у відповідь на будь-який хід держави суперник неодмінно зробить свій. Наразі у парламенті пройшов перше читання законопроект № 9364 щодо удосконалення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів, який дозволить закрити чимало прогалин у законодавстві, завдяки яким сьогодні нелегальним ділкам вдається уникати відповідальності", - наголошують в "Укртютюні".
Тож боротьба з незаконним ринком сигарет не може бути одноразовою акцією, вона повинна стати системною та постійною діяльністю держави.
© 2005-2024, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
‍
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
‍
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
‍
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
‍
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.