Ще до проведення аукціону з розподілення частот для 3G у пресі активно обговорювалась їхня якість та наслідки отримання кожного з лотів. За даними більшості експертів, "найчистіший" діапазон отримала компанія "МТС Україна". Чому так сталося, в чому їхня перевага та що це означає для пересічних користувачів, розбиралась "Економічна Правда".

Консолідація на старті

Під час довгого процесу затвердження умов частотного аукціону, позиція національних операторів зв’язку була консолідована: ліцензій повинно бути три. Рівно стільки, скільки на ринку гравців. "Логіка дуже проста: у будь-якого оператора, що залишився без ліцензії, буде в розпорядженні єдиний спосіб збереження бази абонементів – демпінг", - розповідає генеральний директор компанії "МТС Україна" Іван Золочевський. Зі свого боку ті, кому ліцензію отримати вдалося, будуть змушені відповідати на ці кроки. А якщо всі оператори будуть демпінгувати, їх бажання інвестувати в 3G буде нульовим або навіть негативним. "Демпінг – це погана історія, яка зупиняє інвестиційний потік. Ніхто не бажає інвестувати у ринок, що падає", - додає Золочевський.

Поява зв'язку третього покоління в Україні - це не просто чергова телеком-послуга, це потужний поштовх для різних галузей економіки. На ринках, де з'являється 3G, ВВП показує приріст мінімум на 1%. З огляду на вітчизняний попит на нову послугу ця цифра може бути вища. Більше того, це відкриває нові можливості малому та середньому бізнесу. В ситуації, коли 43% ВВП України – це бюджетна сфера, актуальність впровадження нових технологій зв’язку справді важко переоцінити.

То як створити передумови для зростання ВВП? Видати три ліцензії, вирішили в НКРЗІ. Швидкий розвиток мереж, а не демпінг, стимулює елемент змагання. Наприклад, Укртелеком, отримавши у 2007 році фактично монопольну ліцензію, не розвиває мережу через відсутність конкуренції. Тому до аукціону всі троє національних операторів підходили зі здоровим оптимізмом.

Частоти і аукціон. Аукціон і частоти

Технологія стільникового зв’язку, що розроблена для впровадження 3G, має назву Universal Mobile Telecommunications System або UMTS. В Україні для неї виділено частоти 1920 – 1980 МГц / 2110 – 2170 МГц, а тому і позиції на аукціоні формувалися саме з них. Лот №2, що відповідає частотам 1950-1965/2140-2155 МГц, був найбажанішим серед національних операторів. Все через те, що тільки у нього є розділові смуги. Іншими словами, по сусідству з ним не виявиться інших мереж, які можуть "фонити" і, відповідно, впливати на якість.

Із 3 однакових за шириною частотних смуг, саме середня не межує з іншими технологіями, саме в ній можна використовувати всі три канали для надання послуг. Фото з Flickr.com (by IMTFI)

Вся справа в тому, що в сусідніх діапазонах, в першому і третьому лотах, вже були видані ліцензії на альтернативні технології швидкісної передачі даних. "Економічна Правда" детально описувала цю ситуацію, але на той момент прогнозувались інші результати аукціону. НКРЗІ погоджувалась, називаючи третю ліцензію "найбруднішою" в технічному плані.

Зокрема зазначалося, що якщо компанії, які отримали ліцензії раніше, запустять свої передавачі, то 3G-зв'язок у переможців першого і третього лотів може працювати з перешкодами. Експерти ринку тоді зазначали, що для захисту від перешкод доведеться закуповувати фільтри, які в цілому обійдуться ще в 1 млрд грн.

Отже, як відомо, лот №2 виграла компанія "МТС Україна". Із 3 однакових за шириною частотних смуг, саме середня не межує з іншими технологіями, саме в ній можна використовувати всі три канали для надання послуг.

У першій та другій смугах повноцінно можна використовувати лише два канали, що фактично означає менше швидкості для абонентів. Крайні канали цих смуг піддаються перешкодам. Таким чином, їх або зовсім не можна буде використовувати, або, як вже зазначалося, необхідно буде вкладати додаткові кошти у спеціальні захисні фільтри. Тобто інтернет на цих смугах може бути або помітно повільнішим, або відчутно дорожчим через вартість тих самих фільтрів за інтернет на середній (1950-1965/2140-2155 МГц).

Найяскравіший приклад для аналогії тут – дорога. Автобаном із трьома смугами для руху може пересуватися значно більше автомобілів і з більшою швидкістю, аніж міською дорогою з тими самими трьома смугами, одна з котрих зайнята під паркування.

Відразу після аукціону генеральний директор "МТС Україна" Іван Золочевський зазначав, що якщо всі частоти, які компанія виграла в той день, виявляться технічно "чистими", можна буде розраховувати на швидкість передачі даних до 42 Мбіт/с. "З досвіду інших країн, реальна швидкість на абонентському пристрої цілком може досягати 20-25 Мбіт/с. Однак поки лише деякі смартфони підтримують технологію HSPA+, яка може забезпечити швидкість до 42 Мбіт/с. В основному це флагманські дорогі моделі", - коментував результати генеральний директор компанії. Таким чином, завдяки правильній стратегії "МТС Україна" отримала саме ті три канали, якими вільно можна розганяти умовні 3G-мобілі, справа лише за якісною мережею таких "автобанів" та стабільним зв’язком.

Фото з Flickr.com (by Dick Thomas Johnson)

Що далі?

Зрозумівши "швидкісні" переваги чистоти середньої частотної смуги, користувач відчуває і економічну сторону питання. Якщо не потрібні захисні фільтри, то їх вартість не впливатиме на тарифи. Саме тут буде відбуватися наступний раунд змагань між операторами. Той, хто зробить правильні висновки, хто зуміє поєднати свої переваги, може отримати більше за інших. Хороша швидкість на широкому автобані на завжди гарантує перше місце на перегонах. Але може наблизити її.