АМКУ стане другою міліцією?

АМКУ стане другою міліцією?

Четвер, 17 лютого 2011, 10:23 -
Очевидно, що політики розглядають Антимонопольний комітет як орган, який можна використовувати для впливу на своїх політичних супротивників. А відтак, на рішення, чи надати комітету ширші права, впливатимуть саме потреби влади.

Учасники антиконкурентних узгоджених дій можуть у майбутньому цілком законно уникнути повноцінного покарання.

Це станеться у разі прийняття парламентом нинішньої редакції проекту закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії".

Статтю, яка передбачала кримінальне покарання, до Кримінального кодексу так і не внесли. У той же час, статтю 166.2 про адміністративну відповідальність з Кодексу про адміністративні правопорушення вилучили.

Проект цього закону розробив і вніс у Верховну раду ще 29 грудня 2008 року Антимонопольний комітет. У першому читанні його прийняли 3 червня 2009 року.

Потім парламентський комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності вніс до документа правки. Після опрацювання проект внесли на розгляд парламенту для прийняття у другому читанні. Його планували розглянути 3 лютого, але перенесли.

Все могло бути по-іншому. Передбачалося, що стаття 228.1 Кримінального кодексу за неконкурентні дії передбачатиме серйозні покарання: штраф до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обмеження чи позбавлення волі до п'яти років, позбавлення права обіймати певні посади до трьох років.

За словами юриста компанії "Ілляшев та Партнери" Олександра Фефелова, у нинішній редакції ідея законопроекту спотворена, і приймати його не варто. "У разі прийняття цього проекту ні Кримінальний, ні Адміністративний кодекси не міститимуть відповідальності керівників компаній за картельні змови", - каже він.

У законопроекті залишається пропозиція застосовувати санкції за примушування до неконкурентних узгоджених дій, заборонених законом про захист економічної конкуренції, шляхом погрози застосування насильства, пошкодження чи знищення майна або обмеження прав, свобод чи законних інтересів осіб.

"За це передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, але його неможливо застосувати для боротьби з картелями, оскільки здебільшого в картельних змовах компанії беруть участь добровільно", - пояснює Фефолов.

Тимчасом в АМКУ зазначають, що проект таки передбачає внесення змін до Кримінального кодексу "щодо встановлення кримінальної відповідальності за недопущення, усунення чи обмеження конкуренції шляхом узгоджених дій".

Документ також містить норму про відповідальність за спотворення результатів торгів, аукціонів і тендерів, вчинене з корисливих мотивів, додають у комітеті. "За такі дії службових осіб відповідних суб'єктів господарювання можуть позбавити волі на термін до семи років", - повідомляють в АМКУ.

На думку екс-голови Ради підприємців при Кабміні Оксани Продан, такі злочини повинні каратися лише штрафами. "Необхідно, аби порушник сплачував значно більше, ніж він може заробити, вступивши у картельну змову. Нині ж штрафи не настільки великі, аби налякати потенційних порушників", - каже вона.

АМКУ і зараз може застосувати великі штрафи до компаній, які беруть участь у картельних змовах. Однак карати слід не лише компанію, керівник чи мажоритарний акціонер якої узяв участь у змові від її імені.

"У випадку застосування санкцій фірма недоотримає прибутки, акціонери недоотримають дивіденди, а працівники, можливо, частину зарплати. Важливо, щоб санкції застосовувалися саме до винних осіб", - вважає Фефелов.

Навіть якщо відповідатиме керівник компанії, часто це - найнятий менеджер, який може і не знати про картель, погоджується Продан.

Власне, за такі зміни висловлювався і АМКУ.

Вочевидь, АМКУ не розраховував, що зміни до законодавства послаблять його позиції. Кримінальна відповідальність за неконкурентні дії була логічним продовженням прагнень відомства отримати статус правоохоронного органа.

Отримати такі функції комітет прагнув давно. Це випливало із заяв керівників комітету та документів відомства.

Зокрема, в опублікованому 2009 року проекті "Концепції удосконалення системи захисту економічної конкуренції в Україні" передбачалося, що комітет отримає можливість під час розслідування картельних змов вилучати документи.

Нині він користується інформацією з відкритих джерел, що, на думку відомства, не дозволяє йому ефективно боротися з картельними змовами.

У грудні 2010 року АМКУ опублікував проект змін до закону про захист економічної конкуренції щодо забезпечення доказів у справах, які розглядають його органи.

Згідно з документом, комісія, яка перевіряє підозрюваних у неконкурентних узгоджених діях, може, наприклад, "відкривати замкнені приміщення та місця зберігання інформації у разі відсутності працівників суб'єкта, який перевіряється, або їх відмови відкрити такі приміщення чи місця зберігання інформації".

Проект також передбачає, що комісія може вилучати документи і матеріали, опечатувати приміщення, системи комунікації і комп'ютерні мережі, має право вимагати від керівника фірми усних або письмових пояснень щодо фактів та документів, які стосуються мети перевірки.

Фефелов вважає, що повноваження в АМКУ доволі широкі й без того. Тим більше, що за необхідності комітет має право залучати правоохоронні органи.

"Складно сказати, навіщо комітету потрібні повноваження органа, уповноваженого проводити оперативно-розшукову діяльність. Така робота для нього не характерна. Конституція і закон про оперативно-розшукову діяльність визначили органи, які можуть цим займатися. Можливо, слід просто краще виписати процедуру взаємодії АМКУ з правоохоронцями", - радить він.

На думку юриста, якщо АМКУ стане вести оперативно-розшукову діяльність, це вимагатиме суттєвого розширення його штату - створення воєнізованих підрозділів, яким буде дозволено застосовувати зброю та інші спеціальні засоби.

Наразі ж комітету і так бракує спеціалістів, а ті, що є, перевантажені роботою. У відомстві кажуть, що збирання та аналіз економічної інформації вимагає великих зусиль, часу і передбачає залучення фахівців із спеціальними знаннями.

Зокрема, через "необхідність опрацювання значного обсягу інформації", яка надійшла від операторів ринку нафтопродуктів, комітет переніс розгляд справи щодо стрімкого підвищення роздрібних цін на бензин.

Фефелов, який у своїй роботі часто взаємодіє з АМКУ, переконаний, що штат комітету справді слід розширити. Мовляв, співробітники комітету займаються важливими справами, і варто було б хоч трохи зменшити навантаження на них.

Втім, зважаючи на глобальні скорочення чиновників в Україні, навряд чи хтось візьметься за реалізацію цієї ідеї. До того ж, не виключено, що прагнення розширити повноваження АМКУ переслідує корисливу мету. Адже більш жорсткі покарання могли б збільшити і суму хабарів за те, аби справа не дійшла до суду.

Корупційній складовій сприяє і діюче законодавство, у якому існує чимало невизначених понять. Наприклад, закон про захист економічної конкуренції не дає чіткого розуміння, що таке "значна", а що таке "незначна" частина ринку, що означає "істотно" впливати на нього, а що - "неістотно".

Відтак, норми можуть трактуватися по-різному. Зокрема, АМКУ має можливість звільнити від відповідальності за неконкурентні узгоджені дії, якщо порушник надав інформацію, яка має суттєве значення для прийняття рішення у справі.

Комітет також може взагалі не порушувати справу або припинити розпочате провадження, якщо звинувачені особи повністю виконують його рекомендації.

При цьому для звільнення від відповідальності необхідно, аби ці порушення не призвели до суттєвого обмеження конкуренції та не завдали значних збитків окремим особам чи суспільству. Поняття ж ці законом не визначені.

На запитання "Економічної правди" про розмитість деяких норм АМКУ відповів, що законодавство про захист економічної конкуренції "гармонізоване з європейським".

 "У Європі таких "виделок", які є в українському законодавстві, чиновники не мають", - не погоджується Продан.

За 2010 рік АМКУ виявив 391 порушення законодавства, з них у 91 випадках порушники уникли штрафів завдяки виконанню ними рекомендацій комітету.

Очевидно, що політики розглядають АМКУ як орган, який можна використовувати для впливу на своїх політичних супротивників. А відтак, на рішення, чи надати комітету ширші права, впливатимуть саме потреби влади.

Втім, оскільки це питання не вирішується роками, складається враження, що парламентарі просто остерігаються розширювати повноваження АМКУ. Адже хто знає: а раптом колись доведеться випробувати їх на собі?


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!