Нацбанк не зможе не задушити кредитування?

Кредитний бум в Україні може закінчитися, не розпочавшись. Скоро НБУ почне боротися з інфляцією.

Насамперед, він покладе край епосі надлишку гривні у банківській системі. Як варіант - достроково вимагатиме повернути рефінансування.

"Надлишок грошей у банків ніяк не впливає на інфляцію", - так можна було говорити до серпня. Пояснення було простим.

Маючи на рахунках більше 25 мільярдів гривень, і ще 15 мільярдів гривень на спецрахунку НБУ і в депозитних сертифікатах, банки їх не використовували. Вони могли хіба що купити держоблігації і депозитні сертифікати регулятора.

Пускати надлишок грошей на кредитування заважав брак позичальників, готових платити високі ставки. Банки оселилися в судах, де підприємства під різними приводами вимагали визнати недійсними договори кредитування.

"Ми отримали гарний досвід, навчилися примушувати повертати позики", - розповів "Економічній правді" голова правління "ВТБ Банку" Вадим Пушкарьов.

Поки рано говорити, що несумлінні позичальники переможені. Остаточну перевагу у боротьбі з ними банки отримають лише після прийняття закону про захист прав кредиторів.

Ця перемога ще попереду, а кредитувати банки почали два місяці тому. Мабуть, вони втомилися від надлишку гривні. У таких умовах залишалося лише дочекатися, хто зробить перший крок. Очевидно, так і сталося, і в Україні знову стартувала боротьба за небагатьох вцілілих клієнтів.

Іноді змагання виглядало позбавленим здорового глузду: кредити почали видавати підприємствам, які знаходяться у відверто жалюгідному стані. Проте факт залишається фактом - позики полилися рікою. У серпні - 4,7 мільярда гривень, у вересні - 11,2 мільярда гривень, з них на 8 мільярдів - у гривні.

Вперше за три місяці залишки на коррахунках виявилися меншими за 20 мільярдів гривень. Резерви для кредитування все ще є. 7 мільярдів гривень вилучені з обігу і лежать на окремому рахунку в НБУ. Ще якась сума заморожена у депозитних сертифікатах і вилучена за рахунок "зворотного репо".

А тимчасом почала рости інфляція. У квітні-липні ціни падали, але у серпні вони виросли на 1,2%, у вересні - на 2,9%. Більш коректний показник - місяць до місяця 2009 року - говорить, що у серпні інфляція становила 8,3%, у вересні - 10,5%.

Напевно, обидві ці тенденції - кредитування і зростання цін - помічають в НБУ. 8 жовтня регулятор підвищив ціну кредитів "овернайт" на 0,5%. Рефінансування під заставу ОВДП тепер коштує 9,25% річних, без застави - 11,25%.

Поки ринок перевантажений гривнею, це нічого не змінює. Банки все одно майже не беруть грошей в НБУ. На вільному ринку гривня коштує не більше 2% річних. Це радше сигнал для банків. "У вересні ріст інфляції став домінуючим макроризиком", - сказав керівник групи радників глави НБУ Валерій Литвицький.

Рефлексія регулятора відома. Далі він почне діяти ринковими і неринковими методами, щоб вилучити "зайву" гривню.

Ринковими - підвищить ставки за депозитними сертифікатами. Але оскільки у нього є свій план щодо внесення прибутку до бюджету, довго Нацбанк платити не буде. Тому дуже скоро можна очікувати застосування неринкових методів. Як варіант - регулятор зажадає повернути рефінансування.

За останні два роки НБУ видав 90 мільярдів гривень. За однією з версій, частина цих коштів була вкрадена. Інша велика частина зараз не використовується: при потребах 12-14 мільярдів гривень банки мають 30 мільярдів гривень.

У 2009 році більшість фінансових установ уклала з НБУ угоди про поетапне повернення рефінансування. Тексти договорів не публікувалися, але відомо, що обумовлений термін становив п'ять років. Правда, Нацбанк може мати право вимагати повернення рефінансування достроково.

"Якщо це станеться, то це буде правильно. Гривня все одно не використовується", - розповів "Економічній правді" керівник одного з банків з топ-10. Втім, напевно, багато хто з його колег має іншу думку. До чого це призведе, неважко прорахувати: кредитний бум в Україні закінчиться, не розпочавшись.

"Сьогодні на ринку є тільки короткострокова гривня, і, на жаль, ми всі працюємо саме на такому ринку. Більшість ресурсів - це залишки на поточних рахунках або депозити строком до трьох місяців. Про довгострокові проекти говорити складно", - зазначив директор департаменту "Ерсте Банку" Патрік Пражак.

Наразі банк на індивідуальній основі розглядає середньострокове фінансування - трирічні або п'ятирічні проекти. "На ринку є досить гривні, до того ж, тут переважають позитивні очікування щодо розвитку економіки", - пояснив Пражак.

Що ж трапиться, якщо гривні не стане? Може, це і не проблема.

"Запитів на "довгі" гроші у гривні небагато. Вони пов'язані з придбанням основних засобів. Найчастіше кошти купуються підприємствами за межами України, тому у таких випадках використовується валюта", - розповіла виконавчий директор з роботи з ключовими корпоративними клієнтами банку "Форум" Ірина Михайлова.

Однак наразі кредитувати у валюті можна тільки підприємства, що мають виручку у доларах або євро. На цьому сегменті особливо не розвернешся - банки, що мають великі запаси валюти, не можуть її застосувати. Значить, після вилучення "зайвої" гривні грошей на кредитування не залишиться.

Це безглуздо, бо економіку найлегше зрушити з місця через кредитування. Досі в Україні склалося замкнене коло: економіка не зростає, бо нема кредитів, нема кредитів, бо не росте економіка. Найприкріше, що інфляцію провокують зовсім не позики, і це визнають у Нацбанку.

Литвицький вважає, що головною рушійною силою зростання цін стало подорожчання продовольства. Також до посилення інфляції долучилися підвищення комунальних тарифів, подорожчання алкоголю і сигарет, викликане збільшенням акцизів, а також високі інфляційні очікування населення.

Експерт визнав, що у вересні був і монетарний тиск - ефект зростання цін від надлишку грошей, але тиснув не центробанк, а зростання дефіциту бюджету.

За словами Литвицького, чиста кредитна емісія Нацбанку у вересні була негативною - мінус 2,7 мільярда гривень, а бюджетні залишки на казначейському рахунку зменшилися на 36,6% або на 5,5 мільярда гривень.

Це означає, що вилучати "зайву" гривню не має сенсу. Однак НБУ все одно буде це робити, бо це позиція голови правління установи Володимира Стельмаха.

Як тільки прискорюється інфляція, усі навколо згадують, що за цінову стабільність у країні відповідає Нацбанк. Всі вимагають від нього якихось дій з приборкання "змія". Нікого не цікавить, що інфляцію викликали дії уряду. Не бажаючи потонути у безглуздих дискусіях, НБУ "закручує" монетарні гайки і забирає гривню з банків.

Ставки тут же зростають, кредитів стає менше. Інфляція майже не припиняється, бо зарплати і пенсії все одно сплачуються, а ціни на "комуналку" зростають. Зате Нацбанк чистий - він бореться з інфляцією. Ось заради цієї чистоти він і зупинить кредитування. Фантазія це чи ні, стане відомо уже невдовзі.