Лізинг врятує врожай?

Лізинг врятує врожай?

Понеділок, 22 грудня 2008, 10:00 -
Як стало відомо "Економічній правді", агрокомітет ВР хоче запровадити в Україні лізинг імпортної сільгосптехніки. А тим часом через кризу багато аграріїв не лише не оновлюють свій технопарк, але й повертають техніку лізинговим компаніям

Комітет ВР з аграрної політики та земельних відносин має намір добиватися впровадження в Україні вже наступного року лізингових програм у сільськогосподарському секторі, в тому числі тих, що стосуються лізингу іноземної сільгосптехніки.

Про це "Економічній правді" в ексклюзивному коментарі повідомив голова аграрного комітету Микола Присяжнюк.

"Через світову фінансову кризу існує спад виробництва в країнах-виробниках високоякісної сільгосптехніки. У свою чергу, ми можемо використати цю ситуацію на користь українському АПК, і за рахунок гарантій державного бюджету та щорічних виплат лізингових платежів протягом 3 років закупити техніки для забезпечення 30-40% потреб сільського господарства", - вважає Микола Присяжнюк.

Цю ідею, за словами депутата, підтримує більшість членів комітету.

Реклама:

Таким чином, у парламентському агрокомітеті сподіваються створити для аграрного підприємництва сприятливіші умови закупки високоякісної техніки.

"Фермери використовують енергозатратну техніку, яка збільшує собівартість продукції на виході. Для того, аби ефективно використовувати техніку у сільському господарстві, обробляти землю, зменшувати собівартість продукції, покращувати якість, необхідно одноразово влити у техніку коштів близько 300 мільярдів гривень. Цього не витримає жоден бюджет, та й технічних потужностей Україна таких не має", - каже він.

За даними голови агрокомітету, АПК лише на 40% забезпечений необхідною технікою. 90% її експлуатується за межами амортизаційних термінів. Присяжнюк пояснює, що заходи уряду зі стимулювання виробництва вітчизняної техніки не принесли жодних результатів.

"Були заходи уряду з компенсації вартості складної сільгосптехніки вітчизняного виробництва, фінансовий лізинг і зменшення відсотків по кредиту на неї. Передбачалося, що це стимулюватиме вітчизняного виробника сільгосптехніки, який дасть достойну техніку, а іноземні виробники будуватимуть в нас заводи з виробництва сільгосптехніки. У підсумку - ані першого, ані другого не сталося", - розповідає голова комітету.

"Тож і кошти, передбачені бюджетом, не дали можливості виконати ті завдання, які ставилися перед АПК: і на компенсацію 30%, і на фінансовий лізинг, і на погашення відсотків за довгостроковими кредитам", - продовжує він.

За даними Держкомстату, лише за 9 місяців цього року в Україну було імпортовано більш ніж 197 тисяч одиниць сільгосптехніки на загальну суму 6,3 мільярдів гривень. Зокрема, 17 149 тракторів (1,78 мільярда гривень) і 3 567 зернозбиральних комбайнів (1,7 мільярда гривень).

Проте ця техніка не підпадає ані під умови лізингу, ані під відшкодування кредитних відсотків.

У той же час, тих самих тракторів вітчизняних за програмою часткової компенсації вартості сільгосптехніки придбали 982 на 145,7 мільйонів гривень, зернокомбайнів - 149 на 92,9 мільйонів гривень, і 1 499 одиниць іншої техніки на 185,5 мільйонів гривень.

На умовах фінансового лізингу аграрії отримали 1 439 одиниць техніки на суму 175,9 мільйонів гривень.

Власне, за даними Держкомстату, вітчизняні виробники сільгосптехніки охоплюють лише близько 26% внутрішнього ринку.

"Підприємці розуміють, що краще завезти імпортну техніку, так вони більше зекономлять", - пояснює голова агрокомітету.

За його словами, в країні працює техніка практично усіх виробників світу - і нова, і вживана. А планової закупки та обслуговування не існує.

"Не може організація, якщо техніки в неї закуповується на 500 мільйонів гривень, зробити сервісні центри по всій країні. Ми маємо орієнтуватись на дилерів, які створюватимуть професійні і ефективні мережі обслуговування, тоді ми просунемось на крок у напрямку впровадження лізингу. Такі лізингові програми будуть передбачати і навчання спеціалістів, що у подальшому будуть працювати на цій техніці", - пропонує Микола Присяжнюк.

За його словами, треба вибрати 5-10 потужних іноземних виробників сільгосптехніки і укласти з ними угоди, передбачивши, що, наприклад протягом 3 років вони беруть на себе зобов'язання побудувати або провести реконструкцію українських машинобудівельних заводів, які виробляють сільгосптехніку.

Готівки не вистачає нікому

Між тим, через кризу багато аграріїв не лише не оновлюють свій технопарк, але й повертають техніку лізинговим компаніям.

Безпосередньо купує в Україні техніку лише близько 5% агрокомпаній. Більша ж частина або користується лізинговими програмами (50%), або бере кредити (45%).

"Зараз банки дають грошей мало, і з побоюванням. У свою чергу, лізингові компанії змушені чинити так само", - говорить маркетинг спеціаліст "Райффайзен Лізинг Аваль" Денис Ластівка.

За його словами, ситуацію погіршує також і те, що зараз багато хто з лізингоотримувачів не в змозі платити за отриману в лізинг техніку, і повертає її лізинговим компаніям. Відповідно, в тих виникає дефіцит обігових коштів.

З осені новим клієнтам не дають техніку у лізинг вже близько 80% українських лізингових компаній (усього їх близько 100).

Втім, компанії, пов'язані з міжнародними фінансовими групами, почувають себе впевненіше, адже можуть діставати кошти від материнських банків.

За словами Дениса Ластівки, робота в умовах нестабільності "змушує ті компанії, що продовжують фінансування, з великою обережністю підходити до підписання нових договорів лізингу". Тут відіграє роль і збалансованість лізингового портфеля, і наявність проблемної заборгованості.

"А тому, аби зменшити свої ризики, вони йдуть на підвищення авансового платежу (первинний внесок) та зменшують терміни, на які видається предмет лізингу", - каже експерт.

Тож, отримати техніку в лізинг аграріям стає і складніше, і дорожче.

Особливо сподіватися не доводиться і на НАК "Украгролізинг". За підрахунками компанії, наступного року на забезпечення замовлень аграріїв потрібно щонайменше 800 млн. грн. коштів загального фонду державного бюджету. А його проектом "на заходи за операціями фінансового лізингу вітчизняної сільгосптехніки" передбачено надання кредиту всього 40 мільйонів гривень.

Самі лізингодавці розуміють, що 2009 рік буде важким, і не всі з них залишаться на ринку. За їх оцінками, проблемні заборгованості складуть половину їхніх портфелей. А між тим, доведеться ж гасити зовнішні позики.

Якщо говорити про власне агролізинг, то компанії намагаються зберігати оптимізм. Мовляв, зараз для сільгосптехніки не сезон, і стійкий попит існує тільки на трактори. Навесні ж через початок посівної кампанії попит має підвищитися.

Головне, аби в 95% аграріїв вистачило коштів на традиційний для них лізинг. Адже кризі до традицій діла нема.

Реклама: