Час сплачувати борги енергетики пролонговано
Відтак підприємства ПЕК, зокрема й енергетичні компанії, що перебувають під процедурою банкрутства та санації, котрі беруть участь у погашенні боргів за встановленою законом процедурою, протягом року не можуть бути проголошені банкрутами, а також щодо них не мають застосовувати ліквідаційної процедури. Нагадаємо, саме такий варіант розвитку подій – те, що депутати встигнуть пролонгувати термін дії процедури погашення боргів, – передбачала ЕП у попередніх матеріалах.
Відзначимо, що левова частка боргів підприємств ПЕК, що вимірюються мільярдами гривень, виникла в 90-ті роки, в епоху векселів та повального бартеру - наприклад, наприкінці 90-х грошові розрахунки за електрику становили тільки 6-7%. У 2000-х грошові операції поступово стали нормою, проте для погашення накопиченої заборгованості підприємствам бракує коштів. Зазвичай бракує. Про те, як вибірково погашається застаріла кредиторка на окремих підприємствах, ЕП також уже писала.
Втім, ідеться про цілий ланцюжок боргів: споживачі винні обленерго, обленерго – держпідприємству "Енергоринок", Енергоринок – генеруючим компаніям, а останні – постачальникам палива, обладнання тощо. Аналогічна ситуація склалася і в газовому, й у вугільному секторах. Саме тому свого часу вирішили ухвалити спеціальний закон, котрий дозволяв би розрубати цей гордіїв вузол.
Закон "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" пропонує комплексне розв’язання проблеми боргів у енергетиці, що виникли до 1 січня 2005 р., починаючи від організації процесу погашення - до конкретних механізмів, серед яких: взаєморозрахунки, списання, реструктуризація і часткова сплата боргу. А також законом визначений такий бонус, як неможливість визнати підприємство, що погашає (реструктуризує) борги, банкрутом.
Закон дуже довго й тяжко проходив через парламент - його перші редакції з'явилися ще в 2003-му, але прийняти його "полегшену" версію, з якої довелося викинути всі "непрохідні" положення, депутати спромоглися лише влітку 2005 р. Але й виконання закону теж затяглося (приміром, необхідні постанови уряду з'явилися набагато пізніше, ніж вимагав закон), і перші результати його застосування були вкрай далекі від бажаних. У цілому парламент уже тричі (два рази в 2006-му і наразі - наприкінці 2007 р.) продовжував строк дії процедури погашення боргів.
Щоправда, було би непогано, якби продовженням терміну дії закону вирішення давньої проблеми старих боргів не вичерпувалося - жодні мораторії не можуть тривати вічно, а кредиторська заборгованість дамокловим мечем висить над безліччю підприємств ПЕК. На 27 грудня 2007 р. у реєстрі підприємств ПЕК, що беруть участь у погашенні боргів відповідно до Закону "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", було 245 учасників.
Так, наприклад, у вересні минулого року з 954 млн грн кредиторської заборгованості горезвісної Дніпроенерго 525 млн грн становили визнані судом борги перед Держрезеровом, 120 млн грн - борги бюджету, 96 млн грн - перед Податковою адміністрацією. (Ці дані оголошував на засіданні НКРЕ директор із економіки Дніпроенерго Сергій Бедін). Всі вони могли би підпасти під дію Закону про реструктуризацію боргу.
Відтак одні фахівці говорять, що потенціал закону використали далеко не повністю, інші - що в наявному вигляді закон практично вичерпав себе ще в 2006 р. і вимагає змін. Завдання підготувати зміни ставили ще наприкінці 2006-го. У переліку законопроектів, що перебували на розгляді комітету ВР із питань ПЕК у парламенті минулого скликання, неважко відшукати Законопроект "Про внесення змін до Закону "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та деяких інших законодавчих актів". Але його зареєстрували у Верховній Раді 20 червня 2007 р., коли парламент не був спроможний ухвалювати рішення.
Однак чому саме підготовка нагальних рішень для цілої галузі затягується - велике питання як для законодавчої, так і для виконавчої влади, незалежно від їхнього політичного забарвлення.