Хасиди жаліються на БЮТ

Хасиди жаліються на БЮТ

Четвер, 27 вересня 2007, 09:33 -
Цього тижня №97 виборчого списку Боку Юлії Тимошенко Петро Кузьменко опинився в центрі будівельно-єврейського скандалу навколо уманської синагоги. Євреї-хасиди звинувачують наближених до Кузьменка осіб, а також керівництво підконтрольної йому уманської бу
Цього тижня №97 виборчого списку Боку Юлії Тимошенко Петро Кузьменко опинився в центрі будівельно-єврейського скандалу навколо уманської синагоги.

Євреї-хасиди звинувачують наближених до Кузьменка осіб, а також керівництво підконтрольної йому уманської будівельної фірми "Шанс" в змові, метою якої є "нечесне збагачення" за рахунок Міжнародного благодійного фонду ім. Рабі Нахмана із Бреслава, чия могила в українському місті Умані є місцем паломництва біля 40 тис. євреїв на рік. Про це заявив президент Фонду Натан Маймон.

Суть конфлікту полягає в тому, що довірені особи Фонду (яких, за словами його представників, порекомендував той же Кузьменко) і керівництво "Шансу" без відома керівництва самого Фонду уклали п’ятимільйонний доларовий контракт на розбудову центральної уманської синагоги.

Хасиди вважають, що їх ошукали, оскільки на думку опитаних ними експертів, будівництво насправді коштує не більше $2 млн. Також їм не подобаються "драконівські" санкції за порушення або неустойку, які передбачено умовами договору, наприклад штрафу у $2,5 млн. за порушення договору. Натомість, за словами хасидів, для самого "Шансу" контракт не передбачає жодної відповідальності.

Керівництво ж "Шансу", в особі директора компанії Станіслава Мазурака, до якого звернувся журналіст "ЕП", відкидає всі звинувачення, наголошуючи на тому, що контракт на розбудову синагоги було укладено цілком законно, і для самої фірми відмова хасидів від контракту стала великою несподіванкою.

Справи минулі…

Сварка між хасидською спільнотою та "бютівцем" Кузьменком тягнеться ще з 2004 року. І за цей час нинішня скандальна заява щодо неї не перша з боку Фонду Нахмана.

Наприклад, два роки тому, в жовтні 2005-го, в пресі з’явилися повідомлення про те, що Міністерство юстиції (чому саме цей орган влади, незрозуміло) в рахунок погашення боргу Фонду перед "Шансом" нібито вирішило продати з аукціону будівлю центральної уманської синагоги, а також саму могилу Рабі Нахмана, які оцінили в $1,6 млн. та $170 тис. відповідно.

Тоді представники головного рабина України Моше Реувена Асмана повідомляли, що той намагався особисто виправити ситуацію через міністра юстиції та листи до уряду і президента. Також це повідомлення коментував сам Петро Кузьменко, який в інтерв’ю одному із українських видань називав самий намір продажу могили нісенітницею, а також звинувачував хасидів у порушенні умов укладеного з "Шансом" контракту, а також в злісному порушенні законів України, несплаті податків тощо.

Що ж до особистості власне пана Кузьменка, то Інтернет свідчить, що у ВР IV-V скликань він входив до фракцій СДПУ (о), "Єдина Україна" та БЮТ, а до того як стати нардепом очолював ту саму фірму "Шанс", яка зараз судиться з хасидами.

Проте найчастіше прізвище депутата Кузьменка пов'язують із рейдерським захопленням черкаського облгазу, а також скандалом із хасидською синагогою.

Про справу теперішню…

Пікантність ситуації полягає втому, що обидві сторони дають цілком протилежні свідчення, а іноді і самі плутаються в своїх словах.

Наприклад, в прес-релізі, який розповсюдив Фонд Ребе Нахмана, говориться, що у 2002 році депутат тоді ще Черкаської місцевої ради Петро Кузьменко сам виступив "з ініціативою практичної допомоги в проектуванні і реконструкції синагоги", тобто зачувши про нагальні проблеми хасидської спільноти, заходився посприяти їхньому розв’язанню.

Проте з усної заяви Натана Маймона випливла інша версія цього знайомства. За його словами, Кузьменка порекомендували Фонду як людину, "з якою можна мати якісь зв’язки з приводу будівництва нової синагоги". Тобто, з огляду на вітчизняні реалії, ця версія виглядає так, нібито хасидський Фонд вирішив заручитися "підтримкою" місцевого депутата.

Також є недоречності і навколо довірених осіб Фонду Нахмана. Як повідомив пан Маймон, на початку співробітництва із Кузьменком, той порекомендував хасидам зробити довіреною особою Фонду у справі будівництва синагоги пана Ігоря Лівшица, який є ізраїльським бізнесменом і громадянином Ізраїлю.

Саме він, за словами Маймона, й уклав вкрай не вигідний для Фонду контракт на будівництво синагоги із фірмою "Шанс".

Нажаль "ЕП" так і не вдалося зв’язатися із самим Петром Кузьменком, аби дізнатися його версію цих подій. Проте, в самому "Шансі" стверджують, що до укладання контракту на будівництво синагоги ані керівництво фірми, ані сам Кузьменко не були знайомі із згаданим паном Лівшицем.

Мовляв, Фонд Нахмана сам запропонував цю людину в якості посередника, оскільки Лівшиц ніби-то займався бізнесом, пов’язаним із паломництвом євреїв до Умані.

Що ж до місцезнаходження і якихсь контактів цього загадкового Лівшица, то, як виявилося, жодна із сторін конфлікту сьогодні не знає як з ним зв’язатися.

Якщо подивитися на сам контракт, який Фонд Нахмана уклав із "Шансом" (його текст є у розпорядженні "ЕП"), то не можна не помітити, що відповідальність та штрафні санкції дійсно виписані там на користь будівельної фірми.

Наприклад, Фонд у разі непередбаченого розірвання договору має виплатити штраф у розмірі 50% вартості будівництва, тобто $2,5 млн. Для "Шансу" ж таких жорстких умов не встановлено, йдеться тільки про те, що фірма має відшкодувати замовнику будівництва збитки у разі розірвання контракту без поважних причин.

На закиди щодо завищеної вартості будівництва, в "Шансі" відповідають, що біля 2 млн. доларів воно могло коштувати тільки за цінами 2004 року. А великі штрафні санкції, за словами Мазурака, запропонувало саме керівництво Фонду, побажавши дати його фірмі "залізні" гарантії серйозності свої намірів, в яких будівельники дещо сумнівалися, оскільки на той час Фонд вже не зміг порозумітися приблизно з шістьома будівельними фірмами.

До того ж, на думку директора "Шансу", головною причиною розриву контракту хасидами є їх бажання змінити підрядника будівництва. Якого, за його словами вони вже знайшли

Цікаво, що досі такі делікатні питання в Україні не набували широкого розголосу – єврейські громади розв’язували свої проблеми без зайвої метушні. Але, здається, передвиборча істерія якимось чином вплинула і на хасидів.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!