Більшість пунктів Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №236 суперечать чинними нормам податкового законодавства.

На думку пана Матійчика, перш ніж приймати подібні документи, урядові необхідно було як слід вивчити існуючі норми податкового законодавства. «Сьогодні, як ніколи, уряд має відмовитись від політики прийняття невиважених рішень в питаннях оподаткування. - зазначив пан Матійчик, - В умовах кризи керівництво держави просто не має права ставити досліди над платниками податків. В Україні й без того існує вже понад дві з половиною тисячі податкових нормативних актів, що іноді суперечать одне одному». Як зазначив Генеральний директор АППУ, прийнявши таку Постанову уряд вкотре довів безсистемність своєї роботи. За словами пана Матійчика, важко ще десь знайти настільки суперечливий документ, адже майже кожен пункт Постанови не відповідає нормам діючого законодавства. Зокрема суперечності стосуються пункту, який передбачає, що у разі, коли сума доходу за календарний рік перевищує 500 тис. гривень, сума перевищення оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", яка становить 15 відсотків, у порядку, передбаченому розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", який діє у частині оподаткування доходів фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності". Тоді як чинним законодавством для фізичних осіб-платників єдиного податку взагалі не передбачене оподаткування доходу, що складає понад 500 тисяч грн. Далі в Постанові зазначається, що фізична особа, яка провадить підприємницьку діяльність за межами України, звільняється від подання звітності. Насправді, таке звільнення від подання звітності регулюється виключно законами України і не є повноваженнями Кабінету міністрів України. Ще одним суперечливим пунктом є пункт, де зазначено, що розмір обраного рекомендованого внеску платник єдиного податку зазначає у заяві про сплату єдиного податку, в той час як в існуючій формі заяви про сплату єдиного податку не передбачені графи для таких позначок. Не менш «цікавим» є пункт Постанови, в якому передбачено, що заява подається зазначеною фізичною особою особисто чи надсилається поштою до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації не пізніш як за 15 днів до початку місяця, з якого вона обирає спосіб оподаткування за єдиним податком. Тоді як Наказом ДПАУ від 29 жовтня 1999 року N 599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі» передбачено, що Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком. «І таких суперечностей в даному документі безліч, це навіть, не беручи до уваги стилістичні та орфографічні помилки, - зазначає Генеральний директор АППУ, - складається враження, що так вже в уряді поспішали обкласти заробітчан податком, що навіть на банальну вичитку помилок часу не вистачило, не говорячи вже про узгодження з існуючими нормами податкового законодавства». Нагадаємо, що 5 березня 2009 року уряд прийняв Постанову №236 «Про роз'яснення особливостей застосування окремих норм Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727 для фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність за межами України, в умовах світової фінансово-економічної кризи», якою встановлено Порядок проведення добровільної державної реєстрації підприємцями фізичних осіб, які проводять підприємницьку діяльність за межами України, Порядок оподаткування доходів таких громадян за спрощеною системою оподаткування та порядок сплати внесків на пенсійне страхування.