Прибуток НБУ: той випадок, коли менше — краще

Прибуток НБУ: той випадок, коли менше — краще

Звідки береться прибуток НБУ, про що свідчить його зміна і що означає, коли центральний банк отримує збиток?
Вівторок, 19 вересня 2023, 08:08
директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ

Закон про НБУ чітко визначає, що отримання прибутку не є метою діяльності центрального банку. І недарма. Така ціль може конфліктувати з мандатом Національного банку із забезпечення цінової та фінансової стабільності й сприяння сталому економічному зростанню. 

Так, зазвичай прибутки НБУ зростають за високої інфляції, девальвації національної валюти та падіння міжнародних резервів. Та навпаки – знижуються за стабілізації ситуації. 

Коли НБУ є найприбутковішою організацією в Україні 

Якщо подивитися на графік з історією перерахувань прибутку НБУ до держбюджету, то можна помітити одну закономірність. Сплески прибутковості НБУ відбувалися в кризові роки: 2009, 2014, 2022. 

Певним виключенням є 2018 рік, коли рекордні суми перерахування до держбюджету виникли як результат зміни методу підрахунку прибутку після переходу на нові міжнародні стандарти. Тоді НБУ скоригував прибуток минулих років, що зумовило разове велике перерахування.

Реклама:

Але загалом закономірність очевидна: щойно розверзається криза – то НБУ стає чи не найприбутковішою організацією в країні, натомість у спокійніші часи – прибуток різко знижується. Щоб зрозуміти причини цієї закономірності, треба розглянути, як формується прибуток центрального банку.

 

Звідки береться прибуток центрального банку? 

Якщо спростити, то прибуток центрального банку (ЦБ), як, власне, й інших організацій, – це різниця між його доходами і витратами.

Доходи ЦБ отримує від кредитування банків, цінних паперів у його портфелі, продажу валюти, розміщення міжнародних резервів. Витрати – це видатки на його депозитні операції з банками та адміністративні потреби (зарплати, закупівлі).

Зазвичай кризи несуть однаковий набір проблем, вирішення яких збільшує доходи центрального банку: 

  • національна валюта девальвує – тож ЦБ, продаючи іноземну валюту з міжнародних резервів для стримування такого знецінення, отримує більше доходів від кожної проданої одиниці іноземної валюти, купленої раніше за нижчим курсом; 
  • ліквідність банків знижується через її відплив за кордон та зняття готівки – відповідно зростають обсяги кредитів ЦБ, які він надає банкам для покриття таких відпливів. Водночас, як правило, під час кризових періодів процентна ставка підвищується, щоб стримати попит на валюту;
  • суттєво прискорюється зростання цін – тож індексовані на інфляцію ОВДП у портфелі НБУ починають генерувати додатковий дохід;
  • дефіцит бюджету зростає внаслідок падіння економіки, відповідно уряд звертається за допомогою до ЦБ у вигляді монетизації – куплені в уряду цінні папери також приносять додатковий дохід ЦБ. 

Отже, прибуток ЦБ зростає, як правило, внаслідок боротьби з кризовими явищами. Провокувати кризу для отримання прибутку ЦБ – явно невдала ідея, адже бізнеси та населення від цього лише втратять. 

Натомість, коли економіка стабілізується, прибутки ЦБ знижуються. Чудова ілюстрація – приклад поточного року в Україні, коли зниження прибутку відбувається внаслідок одразу кількох сприятливих процесів. 

По-перше, Україна отримує великі обсяги міжнародної допомоги. Це дає можливість фінансувати значний дефіцит держбюджету, підтримуючи обороноздатність та економічне відновлення, а також нарощувати міжнародні резерви НБУ. 

Оскільки витрати покриваються продажем іноземної валюти урядом НБУ в обмін на гривню, зростає обсяг грошей як у банківській системі, так і в економіці. За 7 місяців 2023 року такі операції збільшили ліквідність на 0,7 трлн гривень (додатково до 1,2 трлн грн у 2022 році). 

Для того, щоб ці кошти не тиснули на обмінний курс та ціни, НБУ залучає їх на депозитні сертифікати (ДС). Операції з ДС збільшують витрати НБУ, оскільки за ними сплачуються порівняно високі проценти банкам. 

Це робиться для того, аби і банки сплачували вкладникам досить високі проценти. Маючи змогу захистити свої заощадження від інфляції, громадяни більше заощаджують у гривні, зменшуючи попит на валюту та споживання.

По-друге, завдяки підвищенню привабливості заощаджень у гривні та іншим стабілізаційним заходам попит на валюту суттєво знизився. Відповідно НБУ менше продає валюти з міжнародних резервів. Це знижує його потенційні доходи. Також немає девальвації, яка б призвела до зростання доходів НБУ. 

Тож зниження прибутку НБУ – зворотна сторона макроекономічної стабілізації та її ціна.

А чи не можна було б все ж таки ще й підзаробити? 

Виникає питання: а чи не міг би НБУ щось вигадати, щоб і макроекономічну стабільність зберегти та ще й заробити? Адже додаткові доходи будуть не зайвими для держбюджету, тим паче під час війни.

Особливість державних органів у тому, що їх завдання є відмінними від отримання прибутку, а іноді навіть вступають з ним у конфлікт. Проста аналогія: мета дорожньої поліції – підтримання безпеки на дорогах. Для цього порушників штрафують. Штрафи сплачуються в бюджет. Але, якщо виходити з завдань максимізації доходів, то порушень треба більше. Але це вже суперечить цілі із забезпечення безпеки на дорогах.

Саме тому в законодавстві як України, так і інших країн чітко визначено, що отримання прибутку не є метою діяльності центрального банку. Наприклад, НБУ міг би заощадити на ДС і не продавати їх банкам. 

Тоді в умовах надлишку гривневої ліквідності банки б знизили ставки за депозитами до наднизьких рівнів. Заощадження б з’їдала інфляція, тож гроші спрямовувалися б на купівлю товарів (а це – додаткова інфляція) та валюти (а це – девальвація та, відповідно, ще вища інфляція). 

У результаті НБУ ніби й отримує додатковий прибуток, але водночас основна функція центробанку – підтримка цінової стабільності – не виконана. 

Інший приклад з цієї ж царини – витрати на депозитні операції НБУ зменшуються, якщо зростає попит на готівку, адже НБУ проценти на готівкову гривню не нараховує. Але ж завдання НБУ є зовсім протилежним – розвиток безготівкових платежів, які є швидшими, безпечнішими та зручнішими. Що не менш важливо, розширення сфери безготівкових розрахунків пов’язане зі зменшенням тінізації економіки, а отже, сприяє надходженню більшого обсягу коштів до держбюджету України.

Що буде, якщо центральний банк отримає збиток?

Насправді зниження прибутку чи навіть збитки ЦБ є глобальним трендом. Насамперед це пов'язано з тим, що центральні банки у 2022 році активно підвищували свої ставки, щоб приборкати інфляцію. 

Наприклад, у Чехії збиток за цим показником у відсотках до ВВП розширився у 2022 році майже на 2 в.п. до 2,4% ВВП. Схожу динаміку, хоч і більш помірну у абсолютному вимірі, зафіксували й інші центральні банки.

Підвищення ставок вплине й на прибутки центральних банків розвинених країн. Відповідно до базового сценарію ФРС буде змушена на три роки припинити перерахування коштів до федерального бюджету (Anderson та ін., 2022), а ЄЦБ фіксуватиме збитки впродовж наступних двох років (Belhocine та ін., 2023), водночас окремі банки Єврозони можуть навіть перейти до від'ємного власного капіталу (De Nederlandsche Bank, 2022).

Центральний банк на відміну від комерційного банку не може збанкрутувати, адже гроші в нього не закінчуються – він їх створює. Проте вважається, що збитки негативно відображаються на фінансовій незалежності ЦБ. Тому кожного року ЦБ формують певний резерв з частини прибутків, за рахунок якого можуть фінансувати свою діяльність у збиткові роки. Відповідний резерв є і в НБУ.

Ба більше, ЦБ можуть ефективно працювати навіть за від'ємного капіталу, враховуючи те, що на них не поширюються вимоги щодо його достатності. Саме в таких умовах функціонували ЦБ Чилі, Чехії, Ізраїлю та Мексики протягом кількох років. 

Щоб підтримати роботу центральних банків, законодавство може передбачати компенсацію перевищення витрат над доходами за рахунок коштів держбюджету в разі недостатності згаданих резервів. Таке положення містить і законодавство України. 

Висновок простий: навіть якщо діяльність НБУ буде малоприбутковою або ж навіть збитковою, він продовжить створювати вигоди для економіки України, реалізуючи свої головні завдання, – забезпечення низької і стабільної інфляції, стійкої та функціональної банківської системи, стійкого валютного ринку та достатніх міжнародних резервів, як подушки безпеки країни від кризових явищ.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: