Запрошуємо на перший за час великої війни Банківський форум

Як мінімізувати наслідки для бізнесу від можливого теракту на ЗАЕС

Як мінімізувати наслідки для бізнесу від можливого теракту на ЗАЕС

Чи існують механізми страхування для бізнесу від ядерних ризиків і як ними скористатися?
Вівторок, 8 серпня 2023, 08:30
засновниця та СЕО юридичної компанії Main Business Partner

У світлі останніх подій в Україні ризик втрати чи пошкодження майна є надзвичайно високим. Окупанти підірвали Каховську ГЕС, затопивши лівобережжя та правобережжя Херсонщини, завдавши колосальної шкоди екосистемі та бізнесу. 

Понад 10 000 гектарів земель були затоплені і стали тимчасово непридатними для ведення сільського господарства, знищені сотні фермерських господарств. 

І вже тривалий час терористи погрожують підривом Запорізької АЕС – найбільшої атомної електростанції в Європі та 9 за потужністю у світі.

Аварія на ЗАЕС є надзвичайно небезпечною подією, вона може призвести до неконтрольованого розповсюдження радіоактивних елементів та забруднення ґрунтів, водойм, зокрема й річки Дніпро. А територія в радіусі 30 кілометрів може тимчасово стати непридатною для проживання та ведення будь-якої діяльності.

Реклама:

Саме тому, підприємці, активи та виробничі потужності яких знаходяться неподалік від Запорізької АЕС можуть зазнати збитків та будуть вимушені або залишити свої активи або релокувати свій бізнес в більш безпечні регіони України. 

Але як убезпечити свій бізнес та отримати відшкодування збитків внаслідок цієї надзвичайної події, будемо розбиратися в цій статті.

Страхування ядерних ризиків

В Україні діє організація під назвою "Ядерний страховий пул" (UNIP), яка займається страхуванням від ядерних ризиків. Це об’єднання страховиків-резидентів України, які отримали ліцензію на проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності операторів ядерних установ за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту.

UNIP створено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2003 року №953 та на виконання міжнародних зобов’язань України за Віденською Конвенцією про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, вимог Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення" та "Про страхування".

UNIP покриває всі можливі збитки, завдані третім особам на території України, що трапилися внаслідок інциденту на об’єктах операторів ядерних установ. В Україні таким оператором є ДП "НАЕК "Енергоатом". 

Проте, важливо зауважити, що згідно з Віденською конвенцією, військові ризики виключені з обсягу страхового покриття ядерного інциденту. Будь-які військові дії на ядерному об’єкті є винятковою подією. 

Тобто, якщо аварія на ядерному об’єкті спричинена не з вини України чи оператора ядерного об’єкта, а внаслідок воєнних дій (будь то оголошена чи неоголошена війна), збитки завдані такою аварією не підлягають покриттю UNIP. Проте, всі інші ризики на ядерних об’єктах покриваються цим страховим полісом.

У разі виникнення надзвичайної події на атомній електростанції, яку окупувала певна країна та використовує її для розміщення своєї військової техніки та зброї, ця країна нестиме повну відповідальність за завдану шкоду. 

Сьогодні ЗАЕС контролює РФ, саме тому всі збитки завдані громадянам та бізнесу внаслідок ймовірної штучної техногенно-екологічної катастрофи, після надання цій події належної правової оцінки зі сторони українських та міжнародних інституцій, може бути стягнута з ядерного страхового пулу країни-агресора або безпосередньо з РФ.

Відповідно до Женевської конвенції 1977 року, атомні електростанції не повинні ставати об’єктом нападу за будь-яких обставин. Створення техногенних катастроф на ядерному об’єкті безсумнівно є військовим злочином як в розумінні міжнародного права, так і в українському законодавстві (стаття 438 Кримінального кодексу).

Страхування воєнних ризиків

Після 24 лютого 2022 року, на жаль, більшість страхових компаній не проявляють схильності до страхування воєнних ризиків. Це і не дивно, адже в умовах війни складно передбачити дії агресора, тому така невизначеність прямо впливає на бажання страховиків компенсувати збитки завдані майну підприємств та громадян. Проте деякі компанії все ж готові страхувати ці ризики, але не всі і не всюди.

Наприклад, страхові компанії відмовляються страхувати рухоме та нерухоме майно в районах, де тривають активні бойові дії, оскільки ризик їх пошкодження є надзвичайно високим. 

Крім того, страхові компанії з великим небажанням страхують великі промислові об'єкти та інше нерухоме майно, але рухоме майно може бути легше застрахувати. Тому географічне розташування, тип ваших активів та їх близькість до зони бойових дій прямо впливають на можливість їх страхування.

Ще одним важливим аспектом є обмеження страхового відшкодування. Через високі ризики пошкодження майна, страхові компанії встановлюють ліміти на суму страхової виплати, тому отримати повне покриття завданих збитків не завжди можливо. 

У нашій країні розмір страхового покриття, на жаль, є обмеженим, і вартість такого виду страхування значно вища, ніж у випадку страхування ризиків, що не пов'язані з війною. Вартість страхування базується на статистичних даних про пошкодження майна та оцінці страхового ризику.

Однак, зарубіжні страхові компанії можуть виявляти більший інтерес до страхування від воєнних ризиків в контексті майбутніх європейських інвестицій в Україну. 

Тому, якщо ви маєте справу з іноземними кредиторами та фінансовими корпораціями, варто бути готовим до того, що іноземні інвестори захочуть застрахувати свої інтереси від ризику можливих бойових дій. Якщо зовнішній інвестор не має впевненості в надійності страхування своїх активів в Україні, він просто утримається від інвестування.

Україна дуже зацікавлена у залученні іноземних інвестицій, тому Міністерство економіки активно розробляє різні методи страхування від воєнних ризиків. Метою цих заходів є забезпечення того, щоб страховий поліс охоплював не лише прямі збитки від руйнування майна, але й втрату самої інвестиції.

У цьому контексті, 29 травня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №9015 "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності", який стосується страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків. 

Згідно з цим законопроєктом, процес страхування буде здійснюватися Експортно-кредитною агенцією (ЕКА), проте страхове покриття буде застосовуватись тільки до бізнесу, який інвестує в економіку України.

Відшкодування завданих збитків

У травні 2023 року на Саміті Глав Держав та Урядів Ради Європи створено Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. 

Це стало першим кроком у запуску компенсаційного механізму. Реєстр збитків є платформою для міжурядової співпраці, розташований у м. Гаага (Нідерланди) і являє собою документальну форму обліку доказів і претензій щодо завданих збитків. 

До Реєстру можуть звертатись фізичні та юридичні особи, а також Україна як держава. Вже понад 40 країн та ЄС приєдналися або висловили намір приєднатися до Реєстру збитків. 

Реєстр є лише однією складовою механізму відшкодування збитків. Кінцевою метою є створення Компенсаційної комісії, яка розглядатиме претензії та присуджуватиме компенсації, та Компенсаційного фонду, який акумулюватиме кошти для виплати компенсацій.

Механізм компенсації збитків передбачає використання арештованих коштів РФ на території інших країн, зокрема активів Центрального банку та осіб, причетних до збройної агресії проти України.

Висновки

Серед безлічі злочинів, які РФ вчинила в Україні, можливий підрив Запорізької АЕС несе особливий ризик через потенційне радіаційне забруднення значної території. Наслідки такого теракту можуть відчуватися протягом багатьох років, люди, які не встигли евакуюватися, можуть постраждати від опромінення, а виробничі потужності та інші бізнес-активи можуть стати непридатними для використання. 

Відшкодування завданої шкоди в цьому контексті майже не відрізняється від відшкодування шкоди внаслідок інших надзвичайних подій. Найголовніше – це правова оцінка дій окупантів з боку України та міжнародного товариства. І хоча бізнесу буде важко повністю уникнути збитків, їх можна мінімізувати та розраховувати на майбутню компенсацію.

Якщо ви не релокували бізнес, важливо здійснити інвентаризацію всіх ваших активів та провести аналіз того, яке майно можна вивезти у разі аварії на Запорізькій АЕС, а також визначити активи, які не вдасться швидко евакуювати. 

Підготуйте всі необхідні документи, що підтверджують право власності та вартість вашого майна, а також його місцезнаходження. Наявність такої документації спростить визначення суми завданих збитків і подачу заявки на компенсацію.

Крім того, не забувайте, що майно може бути застраховане, що допоможе частково компенсувати збитки. Незважаючи на те, що страхування внутрішніх інвестицій від воєнних ризиків у нас не розвинено, а рівень відшкодування незначний, важливо розвивати цей напрямок. 

Держава приділяє найбільшу увагу іноземним інвестиціям, адже це є надзвичайно важливим для економіки. Захист іноземних інвесторів не лише є одним з головних завдань держави, але й є однією з найважливіших умов для інвестування. 

Іноземні інвестори прагнуть мати впевненість в тому, що їхні інвестиції будуть захищені, і що вони можуть отримати компенсацію до 90% від вартості своїх інвестицій. Проте, також важливо розвивати рівень страхування настільки, щоб підприємства з українськими активами також мали можливість страхувати своє майно та отримувати гідне відшкодування.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Слухайте подкаст "Хроніки економіки" на зручній платформі: