Запрошуємо на перший за час великої війни Банківський форум

Підрив Каховської ГЕС: чотири категорії наслідків та план подальших дій

Підрив Каховської ГЕС: чотири категорії наслідків та план подальших дій

Наслідки руйнування Каховської ГЕС у короткостроковій та довгостроковій перспективі і рішення для їх ліквідації.
Середа, 14 червня 2023, 13:08
президент асоціації "Укрводоканалекологія"

6 червня 2023 року росія здійснила один з наймасштабніших екологічних і гуманітарних злочинів у новітній історії. 

Підрив Каховської ГЕС матиме безпрецедентні наслідки не тільки безпосередньо для півдня України, хоча ситуація там дійсно найважча, але й, так чи інакше, для всієї країни. 

Більше того, зміна рівня солоності і підвищення забрудненості Чорного моря впливає на екосистему всього Чорноморського регіону, а значить, і на екологічну ситуацію низки інших країн. Тож цей акт екоциду набуває міжнародних масштабів.

Основні наслідки підриву Каховської ГЕС: чотири категорії 

Наслідки підриву варто розглянути з чотирьох позицій: гуманітарні, економічні, соціальні та екологічні.

Реклама:

Гуманітарні наслідки виявляються у відсутності централізованого водопостачання та водовідведення в багатьох населених пунктах Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областях. 

Приблизно 880 тисяч населення втратили доступ до централізованого водопостачання, що створює безпосередню загрозу їхньому життю та здоров’ю.

Економічні наслідки ще потрібно детально вивчити та оцінити. Зокрема, важливо звернути увагу на великі промислові центри, такі як Кривий Ріг, де виробничі процеси вимагають значних обсягів води. 

Це може призвести до зупинки виробництва, що призведе до невиплати зарплат та несплати податків.

Ці проблеми можуть викликати "ефект доміно", коли одна проблема породжує іншу, ведучи до гуманітарної та економічної криз, зростання безробіття, зниження рівня життя, соціального напруження – це все соціальні наслідки, які можуть призвести до різких змін у демографічній картині цілих регіонів.

А щодо екологічних наслідків, їх варто назвати екологічною катастрофою, трагедією світового масштабу. Зона впливу цієї трагедії охоплює щонайменше 5 тис. кв. км, які були затоплені чи осушені.

За підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, орієнтовна сума збитків довкіллю через підрив дамби Каховської ГЕС вже становить понад 55 млрд гривень. 

Станом на 14 червня з Каховського водосховища втрачено близько 70% об'єму води. Критична ситуація у національних парках: під загрозою зникнення 30% природно-заповідного фонду Херсонщини. 

Фахівці Державної екологічної інспекції фіксують, що рівень солоності Чорного моря поблизу Одеси вже нижче норми у майже три рази. Такі зміни можуть незворотньо вплинути на всю екосистему, призвести до масової загибелі представників чорноморської флори та фауни. 

Докази екологічних злочинів росії продовжують фіксуватись, і наслідки катастрофи для нашого довкілля ми будемо долати роками.

Поточна ситуація у постраждалих регіонах 

Важливо зазначити, що в кожній області України є свої проблеми і своє горе. У Херсонській області спостерігається затоплення водопровідних насосних станцій, каналізаційних насосних станцій та свердловин. 

Незважаючи на це, відновлення цих об'єктів безумовно можливе, але потребує часу. Головна проблема полягає в тому, що рівень водосховища, який підтримував відповідний рівень підземних горизонтів води, зараз знижений.

У Миколаївській області ситуація дещо схожа на Херсонщину, де підтоплення також внесли значні руйнування.

А особливість Дніпропетровщини полягає в тому, що там відсутня вода в джерелах. Тут вимагається термінове вирішення проблеми з водопостачанням, а також стратегічні плани для забезпечення водою на сталій основі і на тривалий період, включаючи забезпечення водою не лише населення, а й підприємств.

Наразі водоканали працюють в режимі надзвичайного стану. У регіонах, які найбільше постраждали, особливо в Дніпропетровській області, зосереджуються зусилля на наданні води людям, навіть якщо це потребує підвозу води в баках до міст, таких як Марганець, Нікополь, Покров, Грушівка, Покровське. 

Міжнародні донорські організації також долучилися до розв'язання проблеми та готові надати технічну та фінансову допомогу. 

Щоб забезпечити людей у постраждалих районах питною водою, організують її розвезення, для цього благодійники надають ємності, спеціалізований автотранспорт, насосне обладнання. 

Наслідки для окупованих територій

Життя на тимчасово окупованих територіях на південному сході України, включаючи Крим, у значній мірі залежало від роботи важливих іригаційних та водопостачальних каналів - Каховського і Північнокримського магістральних каналів. 

Сільськогосподарське виробництво, промисловість, а також комфортне життя в містах і селах пов'язані з цими водними артеріями регіону.

Каховський магістральний канал, споруджений у 1979 році, має довжину 130 кілометрів і бере свій початок в Каховському водосховищі. Він був створений для зрошування сільськогосподарських угідь та водопостачання сільських населених пунктів Херсонської та Запорізької областей.

До війни, що розпочалася у 2014 році, в зоні каналу зрошувалось 195 000 гектарів. Проте зараз його робота неможлива, від чого постраждають не лише місцеві господарства, а екологія регіону в цілому.

Північнокримський канал бере воду з річки Дніпро, а саме з Каховського водосховища, і проходить через Херсонську область і Автономну Республіку Крим. Зараз кримські водопостачальні підприємства мають достатньо води, яку встигли накопичити за час окупації Запорізької області. 

Проте в довгостроковій перспективі, ситуація з водопостачанням у Криму стане складною. Перш за все, знову ж таки, постраждає екологія півострова – посуха неминуча, а її наслідки будуть жахливими та нищівними для природи.

Подальша експлуатація цих каналів є серйозною проблемою через підрив дамби Каховського водосховища. Поки рівень води в водосховищі не відновиться, вода в каналах не з'явиться навіть теоретично. Це вкрай складна проблема, яка потребує значних часу і ресурсів для її вирішення.

Ліквідація наслідків: короткострокові та довгострокові рішення

Існує низка технічних рішень, що дозволять забезпечити водою міста, хоча б на мінімальному рівні. Це плавучі насосні станції, які можуть працювати в історичному руслі Дніпра та подавати воду до існуючих водозаборів. 

Інші рішення пов’язані з підключенням до альтернативних джерел: наприклад, є варіант у Марганці зробити водозабір на Миколаївському водосховищі та трубопроводом подати до існуючих мереж. В окремих містах варто розглядати можливість буріння свердловин.

Міністерство інфраструктури України також вже розпочало реалізацію стратегічного проєкту для відновлення водопостачання в постраждалих регіонах. Цей план передбачає подачу дніпровської води трактом "Карачунівське водосховище – водопровідна мережа м. Кривий Ріг" – Південне водосховище – "канал Дніпро – Кривий Ріг" - Мар'янське – Покров – Нікополь – Марганець – Томаківка", що забезпечить водою цілий регіон. Однак, реалізація цього проєкту потребує часу.

За оцінками наших міжнародних партнерів, відновлення зруйнованого обладнання та інфраструктури обійдеться приблизно в 2,2 млрд доларів. Крім того, втрати підприємств за час війни включають недоотримані прибутки у розмірі близько 7,7 млрд доларів. Збитки ще потребують детального обчислення, аналіз триває.

Первинне відновлення інфраструктури, такої як системи водопостачання, могло б зайняти приблизно 2-3 місяці. Це означає, що основні роботи з ремонту та відновлення можуть бути завершені за цей час, але повне відновлення водопостачання може зайняти значно більше часу.

На сьогодні одним з головних завдань є відновлення Каховського водосховища та нормалізація роботи іригаційних систем. Це вимагає від нашого суспільства швидкої відповіді на виклик, детального аналізу ситуації та вжиття відповідних заходів. 

Протягом цього періоду, важливо продовжувати воєнні дії з метою звільнення Криму і відновлення повного контролю України над своїми територіями. 

Поки наші військові продовжують боротися з окупантами, а фахівці шукають технічні рішення для відбудови зруйнованої інфраструктури, українці не перестають демонструвати свою згуртованість і єдність. 

Збором і доставкою допомоги постраждалим регіонам займаються гуманітарні організації, волонтери, представники бізнесу та звичайні люди. Водоканали України також об’єднують зусилля і активно допомагають Херсонському водоканалу та іншим водопостачальним підприємствам, що постраждали внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС. 

Відправляють ємності для зберігання питної води, автоцистерни, обладнання для ліквідації надзвичайної ситуації, генератори та питну воду. Асоціація "Укрводоканалекологія" координує збір і розподіл допомоги, а також активно залучає донорів до цього процесу. 

Безперечно, підрив Каховської ГЕС – жахлива трагедія з масштабними і довготривалими наслідками, але своєчасні та оперативні дії на всіх рівнях здатні мінімізувати запобігти трагічному розвитку подій та прискорити відновлення інфраструктури постраждалих територій.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Слухайте подкаст "Хроніки економіки" на зручній платформі: