Реформувати "Укроборонпром", щоб виграти війну майбутнього

Реформувати "Укроборонпром", щоб виграти війну майбутнього

28 підприємств "Укроборонпрому" із 137 генерують 98% виручки. Що робити з іншими?
Понеділок, 11 січня 2021, 08:15
генеральний директор Державного концерну "Укроборонпром"

Пострадянське минуле змушує наші державні оборонні підприємства мислити категоріями освоєння грошей: держава повинна їх завантажити, дати їм замовлення, дати їм гроші, а вони їх, своєю чергою, освоять. 

Втім, в умовах ринкової економіки ця формула більше не працює. Держава замовляє у підприємств Концерну, єдиним акціонерним власником яких вона є, лише 36% від усього необхідного їй озброєння та військової техніки.

Тож, трансформація "Укроборонпрому" – це єдина можливість не лише захистити свої кордони, суверенітет та цілісність, а і виграти війну майбутнього.

Сьогодні "Укроборонпром", до складу якого входять 137 підприємств, з яких 21 – на тимчасово окупованій території, – це симбіоз багатих і бідних: нікчемно мала кількість прибуткових підприємств та засилля бідних. 

При цьому 28 компаній генерують 98% виручки, решта – живуть у режимі боргів, в т.ч. із зарплати, відсутності обігових грошей та замовлень, низької ліквідності. На сьогодні більшість підприємств "Укроборонпрому" фактично виживають, якщо не вмирають.

Рік тому команда "Укроборонпрому", яку я маю честь сьогодні очолювати, дослідила та продіагностувала кожне зі 137 підприємств. Ми оцінили їх потенціал, технології та ресурси, потребу у фінансуванні, частку в держоборонзамовленні та експорті. 

Глибокий аналіз стану справ у державній оборонці довів на цифрах те, що і так було інтуїтивно зрозуміло: "Укроборонпром" – це не монобізнес, це конгломерат бізнесів. У Концерні 14 ланцюжків виробництва.

Ці 14 бізнес-напрямків було структуровано у 6 галузевих холдингів, які і лягли в основу Стратегії корпоратизації Концерну.  

Держава завантажує свої підприємства лише на 36%, близько 70% виручки "Укроборонпром" отримує за рахунок експорту озброєння та військової техніки (ОВТ) за кордон. 

Втім, попри критично малу частку підприємств "Укроборонпрому" в держоборонзамовленні, своєчасне, повне та якісне забезпечення потреб сил безпеки та оборони України військовою технікою та озброєнням є головною задачею Концерну. 

Іншими словами, внутрішній замовник нашої продукції – це клієнт з найвищим пріоритетом. 

Здавалось, цю нелогічну відповідь неодноразово піддавали нищівній критиці наші опоненти, однак вона містить як емоційне, так і раціональне підґрунтя.

Емоційний аспект питання – війна на Сході України, жертвами якої стали понад 45 тисяч українців. При цьому ми розуміємо, що загрози з боку Росії не зникають. Нам доводиться змінюватись не лише для того, щоб тримати лінію оборони, але й для того, щоб мати шанс виграти війну майбутнього.

Раціональний аспект питання – оборонно-промисловий комплекс є високотехнологічною галуззю. Однією з небагатьох на фоні домінуючої частки сировинних у структурі української економіки. 

Так, приміром, щоб виготовити один танк чи ракетний комплекс, потрібно задіяти велику кількість різних постачальників: від електроніки до скло- та металообробки. Чим сильніший оборонно-промисловий комплекс країни, тим вищу додану вартість він несе суміжним галузям економіки.

Втім, Концерн у тому вигляді, в якому він існує сьогодні, не ефективний. Його потрібно ліквідувати та створити на противагу новий сучасний оборонний холдинг.

На сьогодні підприємства "Укроборонпрому" можуть виготовляти 24 тисячі різних одиниць ОВТ та комплектуючих. Втім, сенсу виготовляти усю продуктову лінійку немає, адже далеко не все має застосування. 

Приміром, у контурі "Укроборонпрому" є підприємства, які виробляють комплектуючі для радянських підводних човнів. От тільки цих човнів у нас немає. 

Саме тому у процесі трансформації Концерну важливо відсікти те, що нам не потрібно, та сфокусуватися виключно на тому, що становить вагу та цінність для обороноздатності країни.

Відповідаючи на запитання, які одиниці ОВТ купуватимуть і Збройні Сили України, і іноземний замовник, ми визначили стратегічні продуктові платформи майбутнього оборонного холдингу:

  • ракетний комплекс "Нептун" та ракетна система "Вільха" виробництва Київського конструкторського бюро "Луч";
  • тактична бойова колісна машина "Дозор-Б" виробництва Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені О. О. Морозова (ХКБМ);
  • БТР-4 та БТР-3 виробництва ХКБМ та Київського бронетанкового заводу;
  • танк "Оплот" та двигун 6ТД-2/3 виробництва Заводу імені В.О. Малишева;
  • радари РЛС та РЄБ виробництва Науково-виробничого комплексу "Іскра";
  • турбіни UTG32000/5000 виробництва Науково-виробничого комплексу газотурбобудування "Зоря"- "Машпроект".

Також відповідь на попереднє запитання дозволила підсвітити підприємства "Укроборонпрому", які задіяні саме у виробництві згаданих одиниць ОВТ та обсяги держоборонзамовлення, які на них припадають. 

Так, зі 137 компаній Концерну ми виділили 65, які об'єднали у 6 холдингів. Ми поставили у центр продукт, який потрібен Збройним Силам України – і отримали контур майбутнього сучасного оборонного холдингу. Холдингу, що прийде на зміну нинішньому Концерну.

З рештою підприємств доведеться "прощатися": деякі підуть на приватизацію, адже вони виготовляють продукцію невійськового призначення, а деякі припинять своє існування. Допоки ми виготовляємо продукти для старої війни, ми не готові до війни майбутнього.

Новий оборонний холдинг має стати національним лідером у сфері виробництва ОВТ, високотехнологічним центром промисловості України, потужним гравцем та надійним партнером на міжнародних ринках озброєння та військової техніки.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!