Ціна погоди

Ціна погоди

Питання введення обмежень на експорт зерна не розглядається. У меморандумі з зернотрейдерами будуть закріплені прогнозні очікувані обсяги експорту продовольчої пшениці.
Середа, 8 серпня 2018, 10:17
перший заступник міністра аграрної політики та продовольства

Я б хотів почати з двох новин, і обидві вони, попри традицію, непогані.

Перша. У той час, коли більшість країн-ключових постачальників зерна на світовому ринку долають наслідки погодних катаклізмів, Україна, яку кліматичні проблеми в 2018 році теж не оминули, має всі шанси зібрати високий урожай на рівні 60 млн тонн+.

Друга. У держави достатньо механізмів, щоб забезпечити баланс на внутрішньому ринку при будь-якому розвитку зовнішньої кон'юнктури.

Урожай пшениці в Україні в 2018 році очікується на рівні 24 млн тонн (за фактом вже зібрано 21,7 млн тонн), з них 13 млн тонн - продовольчої. Ці прогнози зафіксовані на 12-00 минулої п'ятниці, 5 серпня, за результатами обмолоту 89% площ під цією культурою.

Реклама:

Підсумковий результат буде на 2 млн тонн нижче, ніж роком раніше, проте ця дельта не критична для внутрішнього ринку, потреба якого в продовольчій пшениці - 4,5 млн тонн.

Для тих, хто переживає за надходження валютної виручки (я сам до таких належу), повідомлю, що погода була сприятлива для розвитку пізніх культур, особливо кукурудзи, і це компенсує експортний потенціал.

Зрозуміло, що показник валового врожаю малоінформативний для внутрішніх переробників, для яких ключовим параметром є якість зерна.

За даними аналізу Держспоживслужби та інституцій у структурі НААН, співвідношення "продовольче зерно/фураж" в урожаї пшениці 2018 року становитиме 55/45.

Південні та центральні області встигли зібрати урожай до початку затяжних злив і з істотною  перевагою компенсують зниження якості в західних регіонах, де збиральна кампанія припала на період опадів.

Зараз на елеваторах (включно з портовими) знаходиться 7,75 млн тонн пшениці. З них 5,1 млн тонн - 1-5-го класів, причому 5-го класу, який належить до "умовно-продовольчих" - не більше 0,6 млн тонн.

Таким чином, станом на 5 серпня баланси виглядають цілком благополучними, а ситуація - повністю контрольованою.

Проте за останні кілька тижнів ми спостерігаємо відчутне зростання закупівельних цін на пшеницю. Актуальні розцінки – 6000 грн +, тоді як місяць тому тонну продовольчого зерна можна було купити за 5200 гривень.

Причин декілька.

Ключовий гравець глобального продовольчого ринку, яким є Україна, не може залишатися поза світовими тенденціями, а погода істотно знижує світову пропозицію зерна врожаю 2018 року і рухає ціни вгору.

Другий фактор - нестабільність на валютному ринку, яка змушує внутрішніх гравців форсувати закупівлі зерна.

Тенденція підвищення вартості пшениці не може не турбувати насамперед представників хлібопекарської промисловості, які мають справу з соціальним продуктом і чиї споживачі дуже чутливі до найменшого зростання цін.

За даними учасників цього ринку, питома вага борошна істотно знизилася в останні роки у міру зростання цін на інші ресурси, і сьогодні в структурі собівартості хліба з пшеничного борошна 1-го сорту займає 40,3%.

При цьому 22,3% припадає на витрати на збут і паливо,  9,3% – на технологічні цілі, 9,2% – загальновиробничі витрати,  7,4% – адміністративні витрати.

За розрахунками знову таки самих пекарів, подорожчання борошна на 10% генерує надбавку до ціни хліба на рівні 5%.

Що ми збираємося робити?

Незважаючи на те, що ніхто з профільних чиновників офіційно жодного разу не вимовив страшне слово "квоти", по ринку цей привид ходить.

До Мінагрополітики активно звертаються учасники галузі різного статусу і з різною часткою ринку з проханням прояснити ситуацію.

Всім їм ми відповідаємо, що на сьогодні (а це, нагадаю, вже 90% зібраних площ) питання введення обмежень на експорт зерна не розглядається.

Проте з огляду на ситуацію на зовнішніх ринках і підвищений попит на продовольчу пшеницю, ми зобов'язані вжити заходів безпеки.  Ще раз повторюся, що прямі обмеження – найнебажаніші з них.  Але рівень самоорганізації трейдингового ринку досить високий, і я переконаний, що ми можемо обійтися без крайніх заходів.

Найближчим часом ми підпишемо меморандум з зернотрейдерами, в якому закріпимо прогнозні очікувані обсяги експорту продовольчої пшениці.

Для тих, хто поспішає трактувати це як "держрегулювання" і "квотування", хочу нагадати, що цей документ підписується вже декілька років поспіль, причому з кожним роком, у міру того, як довіра уряду і трейдерів один до одного зростає, рамки стають все менш жорсткими .

Так, якщо в сезоні 2016/2017 в додатку до меморандуму були позначені прогнози по більшості продовольчих культур – пшениці, житу, ячменю, то в минулому сезоні ми обговорювали тільки обсяги експорту пшениці - продовольчих і фуражних класів. А в цьому році ми плануємо окреслити обсяги експорту виключно по продовольчій пшениці.

Тепер про погані варіанти, до яких, я впевнений, не дійде. Україна є членом СОТ і членство накладає на нас зобов'язання завчасного інформування країн-учасниць про введення тих чи інших торгових обмежень.

Варіанти, які нам доступні при дотриманні цієї умови, – експортні мита, квотування обсягів експорту, автоматичне і неавтоматичне ліцензування експорту.

Востаннє обмеження на експорт зерна в Україні вводилися в 2010/2011 маркетинговому році. Упевнений, що рівень свідомості всіх учасників ринку буде достатнім, щоб такі заходи залишилися в минулому назавжди.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: