Тридцятиденний воєнний стан: наслідки для АПК

Тридцятиденний воєнний стан: наслідки для АПК

На Мінагрополітики покладено завдання забезпечення продовольчої безпеки в країні і режим воєнного стану виводить її на перший план. Хвилюватися не варто.
Вівторок, 27 листопада 2018, 15:32
перший заступник міністра аграрної політики та продовольства

Режим воєнного стану, затверджений вчора Верховною Радою в деяких областях України, впливає на всі аспекти економіки та, безумовно, на аграрний бізнес як основну її складову.

З огляду на рекордно високий запит на інформацію з цього питання, хотів би надати деякі пояснення.

Відштовхнемось від того, що Україна в цьому році зібрала історично рекордний урожай зерна.

Наш прогноз - близько 68 млн тонн зернових, станом на 26 листопада за результатом обмолоту 98% площ зібрано 68,01 млн тонн.

Це формує ресурс в обсязі 14,6 млрд доларів (розрахунок на основі середніх світових цін, з огляду на те, що внутрішні ціни близькі до експортних) або в еквіваленті: 11,6% від прогнозного ВВП за 2018 рік; 82,4% золотовалютних резервів на 26.11.2018; 30,8% у виручці від експорту товарів.

Цей ресурс традиційно розподіляється за трьома основними напрямами:

1.Забезпечення продовольством внутрішнього ринку, відоме також як "продовольча безпека".

2.Забезпечення експортної виручки і опосередковано - збереження стабільності національної валюти.

3.Збереження робочих місць і соціальної стабільності, насамперед у сільській місцевості.

Пройдемося за всіма пунктами. 

Продовольча безпека. На Мінагрополітики покладено завдання забезпечення продовольчої безпеки в країні і режим воєнного стану виводить її на перший план.

Ми ведемо регулярну статистику щодо забезпечення регіонів основними продуктами харчування, зокрема в якій з областей необхідні додаткові поставки, а які знаходяться на повному самозабезпеченні.

Нижче баланси попиту і пропозиції за основними продуктами харчування. Наводжу свідомо в більш широкому діапазоні, що перевищує максимальну тривалість режиму воєнного стану: листопад 2018-січень 2019 рр.

Борошно пшеничне: очікуваний попит на листопад 2018-січень 2019 р становить 500,5 тис. тонн, пропозиція ресурсу на цей період - 552,7 тис. тонн. Профіцит.

Крупа гречана: очікуваний попит 25,4 тис. тонн, пропозиція ресурсу - 35,3 тис. тонн. Профіцит.

Свинина: очікуваний попит - 162,5 тис. тонн, пропозиція ресурсу - 188,4 тис. тонн. Профіцит.

М'ясо птиці: очікуваний попит 232,7 тис. тонн, пропозиція ресурсу - 565 тис. тонн. Профіцит.

Яйця курячі: очікуваний попит - 2,7 млрд штук, пропозиція ресурсу - 4,3 млрд штук. Профіцит.

Олія соняшникова: очікуваний попит - 137,3 тис. тонн, пропозиція ресурсу - 973,7 тис. тонн. Профіцит.

Цукор: очікуваний попит - 411,9 тис. тонн, пропозиція ресурсу - 1,46 млн тонн. Профіцит.

Овочі борщового набору (сумарно картопля + буряк + капуста + цибуля + морква): очікуваний попит 2,42 млн тонн, пропозиція ресурсу - 14,9 млн тонн. Профіцит (величезний розрив формує в основному урожай картоплі, але перевищення зафіксовано і за іншими складовими в категорії).

Кілька слів про державних операторів. ДПЗКУ вже має в своєму розпорядженні більше 1,5 млн тонн зерна нового врожаю, що становить 55% від запланованого обсягу заготівлі зернових. Аграрний фонд законтрактував близько 0,4 млн тонн зерна.

У частині ажіотажного попиту на "сірники/сіль/гас" - приємний сюрприз.

Вчора силами працівників міністерства ми провели суто обивательський моніторинг ситуації в роздрібних мережах у різних районах столиці і не зафіксували атипових сплесків попиту - ніхто по 10 пачок солі додому не ніс.

Це втішає, оскільки: 1) такі закупівлі не мають сенсу і люди просто даремно витратили б гроші; 2) продукції більш ніж достатньо за всіма базовими категоріями і вона доступна в будь-який момент; 3) у разі спекулятивного росту цін у нас є широкий інструментарій для їх гасіння.

Підсумовуючи - пропозиція продуктів значно перевищує попит, підстав для занепокоєння немає і, судячи із суперраціональної поведінки споживачів, ніхто з цього приводу і не турбується.

Експорт зерна. Ключове питання, яке хвилює учасників ринку і зовнішніх контрагентів: чи може воєнний стан трактуватися як форс-мажор.

Юристи сходяться на думці, що застосування форс-мажору в разі воєнного стану є імперативним, але практика залежить від того, як був цей пункт виписаний в конкретному контракті.

Переконаний, що ніхто зі свідомих гравців ним не зловживатиме, оскільки на кону репутація і компанії, і країни в цілому як надійного постачальника.

Крім того, навіть статус "Force Majeure" не скасовує контракт, а лише зміщує строки виконання зобов’язань по ньому. Зараз відвантаження здійснюються в  штатному режимі.

Ще один блок можливих ризиків, пов'язаний з можливістю вимушеного скорочення експорту через порти Бердянськ і Маріуполь та відповідного перенаправлення додаткових потоків агропродукції на інші портові майданчики.

Обсяг перевалки через порти Азова в минулому сезоні склав близько 5% від усього зернового експорту.

Цей показник здається невеликим, проте з огляду на граничні обороти, на яких працює інфраструктура, він міг би стати критичним.

Хороша новина в тому, що пік експорту зерна ми вже проходимо, тому звуження логістичних можливостей, якщо воно навіть станеться, не матиме загрозливих наслідків.

Як поведуть себе ціни на зерно у зв'язку з цим? Фактично, вони можуть вирости як реакція на турбулентність у одного з ключових постачальників на світовий ринок.

Зростання світових цін на руку Україні, яка є нетто-експортером зерна, але навряд чи воно буде суттєвим - вчора коливання біржових цін відбувалось в межах 1%.

Зайве говорити, але все ж скажу, що ніяких обмежень на експорт зерна не планується - ми діємо в рамках меморандуму, укладеного з учасниками ринку ще в серпні.

Соціальна складова. У цьому питанні позиція аграрної галузі не є унікальною. Ми приймаємо всі законодавчі нормативи, які передбачатиме режим воєнного стану, і несемо ті самі ризики, що і колеги з інших індустрій.

Але оскільки грудень - міжсезоння, час природного простою для сільського господарства, то є шанс, що галузь мало відчує вплив воєнного стану, який припадає на це період.  

У цілому на сьогодні ми не бачимо факторів, які б загрожували глобальною дестабілізацією галузі або окремих її складових у зв'язку з введенням воєнного стану.

Прогноз врожаю та експорту зерна на поточний маркетинговий рік - актуальні, програми підтримки - в силі, очікування  поступового зростання ключових показників в АПК - зберігаються.

Закінчити хочу старим афоризмом: у миру є не менш славні перемоги, ніж у війни.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua