Чи допоможуть великі радники великій приватизації

Чи допоможуть великі радники великій приватизації

Виникає інше питання: чи забезпечить альтернативний спосіб визначення вартості пакета акцій - незалежна оцінка - ринкову ціну його подальшого продажу.
Вівторок, 1 березня 2016, 15:00
Руслан Бандуристий, адвокат, керуючий партнер ЮФ "Бандуристий та партнери"

16 лютого 2016 року Верховна Рада прийняла в цілому законопроект про внесення змін до деяких законів щодо вдосконалення процесу приватизації.

Раніше прогнозувалося, що зміни, передбачені цим законом, дадуть старт процесу "великої приватизації".

У 2015 році Кабмін затвердив перелік з 342 об'єктів, що підлягають приватизації, а згодом продовжив на 2016 рік дію постанови, що передбачає їх приватизацію.

У пояснювальній записці до прийнятого законопроекту зазначено, що метою його прийняття є досягнення прозорості та відкритості приватизаційного процесу, посилення захисту національних інтересів у процесі реформування відносин власності, формування чіткої, ефективної правової бази у сфері приватизації.

Реклама:

Проект закону передбачає такі основні зміни.

1. Скасування обов'язкового продажу на фондових біржах 5-10% акцій об'єктів груп В і Г в цілях визначення ринкової вартості об'єкта приватизації.

2. Регламентація правового статусу радників, які залучаються до участі в приватизаційному процесі.

3. Заборона допуску до участі в приватизації представників країни, визнаної Верховною Радою країною-агресором.

Особливо очікуваною була зміна, пов'язана зі скасуванням обов'язкового продажу на фондових біржах 5-10% акцій об'єкта приватизації. З необхідністю цієї зміни деякі політики пов'язували відстрочку початку процесу приватизації. Крім того, цій зміні була приділена увага в меморандумі МВФ про співпрацю з Україною.

Якщо вірити пояснювальній записці до проекту закону, ця новація покликана не допустити подальшого дроблення пакетів акцій підприємств, що приватизуються, а також прискорити процес приватизації в цілому.

У той же час голова Фонду державного майна Ігор Білоус вважає, що необхідність скасування цієї вимоги законодавства пов'язана з необхідністю уникнути під час майбутньої приватизації оскарження її результатів в судовому порядку.

Справді, в судових спорах про визнання недійсними результатів приватизації існує практика використання аргументу, що орган приватизації не продав 5-10% акцій підприємства для визначення вартості контрольного пакета акцій.

Так, у позові про оскарження результатів приватизації ПАТ "Донбасенерго" заступник генерального прокурора посилався на непроведення попереднього продажу на фондових біржах пакета акцій підприємства в розмірі 5-10% статутного капіталу з метою визначення вартості контрольного пакета акцій.

Хоча на момент проведення конкурсу така вимога в законодавстві вже була, суди відхилили цей аргумент прокуратури. На думку суду, чинне на момент прийняття рішення про проведення приватизації підприємства законодавство не передбачало такого способу визначення вартості контрольного пакета акцій.

Разом з тим, після введення цієї норми законодавства ФДМ її дотримувався.

Не можна заперечувати, що такий порядок визначення вартості контрольного пакета акцій ускладнює процедуру приватизації. Також не можна аргументовано стверджувати, що така вимога за певних умов не стане приводом для судових позовів з метою зловживань і зриву процедури приватизації деяких об'єктів.

Виникає інше питання: чи забезпечить альтернативний спосіб визначення вартості пакета акцій - незалежна оцінка - ринкову ціну його подальшого продажу. Хочеться сподіватися, що умови проведення конкурсного продажу таких пакетів будуть забезпечувати реальну конкуренцію учасників і продаж акцій за ринкову вартість.

Тепер щодо змін, пов'язаних з регламентацією правового статусу радників.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту закону очікується, що залучення радників дозволить підготувати об'єкти до приватизації відповідно до чинної практики та міжнародних стандартів, а також презентувати об'єкти широкому колу потенційних інвесторів, у тому числі іноземних.

Законодавство і раніше передбачало інститут радників у процедурі приватизації. Однак є сподівання, що в сучасному контексті цей інститут набуде нового життя і дозволить залучити в країну іноземний капітал.

Очікується, що в статусі радника компанія Deloitte готуватиме до приватизації "Центренерго", "Миколаївобленерго", "Харківобленерго" і "Запоріжжяобленерго".

Законопроект пропонує викласти частину 7 статті 16 закону "Про приватизацію державного майна" в новій редакції.

Вона передбачає, що підготовка до приватизації та продаж об'єктів групи Г - стратегічні підприємства та підприємства оборонно-промислового комплексу - може здійснюватися із залученням радників на конкурсних засадах. Порядок їх залучення, критерії їх відбору та вимоги до них встановлює уряд.

Серед вимог - досвідченість, можливість центрального представництва, залучення інших консультантів, компетентність. Визначати радника буде Кабінет міністрів.

Радникам доручать збирати інформацію, аналізувати показники діяльності підприємства, проводити аудит, визначати інвестиційну привабливість, шляхи її підвищення, способи реструктуризації заборгованості, проводити незалежну оцінку, готувати документацію для приватизації, шукати потенційного інвестора.

Такі зміни покликані досягти не стільки проголошених цілей прозорості та відкритості майбутнього процесу приватизації, скільки більшої ефективності. У той же час очевидно, що ефективність приватизації буде залежати саме від органів виконавчої влади і в першу чергу - від Кабміну та Фонду державного майна.

Співавтор тексту - Роман Бочкар, юрист ЮФ "Бандуристий та партнери"

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: