Кому вигідна неправда про довіру

Кому вигідна неправда про довіру

Є над чим задуматись тим страховикам, які хочуть і можуть думати. Тому що за цих обставин радше вже говорити про зниження довіри до страховиків аж до 11 відсотків, а не про міфічні переваги над НПФ та іншими фінансовими установами.
Вівторок, 3 серпня 2010, 14:55
Віталій Мельничук, віце-президент ПрАТ КІНТО, народний депутат України першого скликання, доцент НаУКМА

Проект розвитку ринків капіталу Агентства з міжнародного розвитку США (USAID) нещодавно оприлюднив результати загальнонаціонального опитування щодо ставлення громадян України до ключових  проблем пенсійної реформи.

Вивчалися питання обізнаності населення з різними аспектами пенсійного забезпечення, ставлення до відповідальності людини і держави за майбутню пенсію, підвищення пенсійного віку, схильності громадян до накопичення на старість, фінансового стану респондентів.

На думку фахівців Проекту USAID, аналіз, глибоке осмислення та активне обговорення результатів цього важливого дослідження, проведеного в усіх регіонах України та в місті Києві, ще попереду, тим більше, що частина інформації буде опублікована пізніше.

Водночас одне із питань дослідження вже встигло стати предметом публічного обговорення, досить специфічного, що змушує долучитися до дискусії, бо йдеться про таку чутливу річ як рівень довіри громадян до фінансових інституцій країни.

Результати дослідження були невтішними: "населення має відносно низьку думку про приватні організації, що надають фінансові послуги. Приватним банкам довіряють близько 15% громадян України, далі йдуть страхові організації (11%) та інвестиційні фонди (6%). Недержавним пенсійним фондам (НПФ) довіряють 5% респондентів".

Жорстка громадська оцінка - є над чим замислитися, є над чим працювати як державі, так і бізнесу, а особливо його громадсько-професійним об'єднанням таким як Асоціація українських банків, Українська асоціація інвестиційного бізнесу, Ліга страхових організацій, професійним об'єднанням адміністраторів НПФ та іншим.

Водночас "банкіри" традиційно мовчать, мабуть стомилися реагувати на інформацію негативного змісту.

Асоціації адміністраторів НПФ, яких у нас кілька, теж не реагують, може "по молодості", а може, чекають зовнішнього імпульсу до дискусії. Українська асоціація інвестиційного бізнесу обмежилась короткою реплікою генерального директора.

Натомість найстаріша і найдосвідченіша в таких справах Ліга страхових організацій України (ЛСОУ) підготувала і оприлюднила спеціальний прес-реліз із коментарем "результатів опитування, опублікованого агентством США з міжнародного розвитку", який зробив один із заступників голови Ради ЛСОУ.

І це могло б бути добре і схвально сприйнято за умови якісного аналізу гострої проблеми пенсійного забезпечення населення, довіри до фінансових інституцій через призму результатів соціологічного дослідження, чого власне і хотілося чекати від такої авторитетної організації, як ЛСОУ.

Однак, на жаль, ми побачили тенденційне трактування результатів дослідження, відверте перекручування фактів, маніпулювання громадською свідомістю, засобами масової інформації та результатами дослідження, виконаного Проектом USAID.

Так ключова фраза прес-релізу була наступною: "довіра населення до страхових компаній вдвічі більша, ніж до НПФ", а вкінці - теза про те що "пенсійні активи НПФ на кінець 2009 року склали 858 тисяч гривень" - хоча дійсна цифра в тисячу (!) разів більша.

І нарешті - вражаючий і єдиний висновок про те, що ці "факти" нібито є "наочним підтвердженням економічних уподобань найбільш активної частини суспільства" стосовно ... "програм страхування життя".

І ні слова про найважливіші питання дослідження, ні слова про пенсійну реформу, як і про причини громадської недовіри до фінансового сектору - повна відсутність хоч якихось пропозицій із виправлення ситуації.

Що можна сказати з цього приводу?

Перше. Сумно, що подібні офіційні коментарі можуть мати місце. Сумно, що наш шановний, освічений і титулований колега - один із заступників голови Ради ЛСОУ, на якого йде посилання в прес-релізі, не сказав, що, за дослідженням, окрім 11% громадян, які довіряють страховим компаніям (СК), чим якось навіть незручно пишатися, відповідь "зовсім не довіряю страховим компаніям" обрали аж 47% респондентів

І це, на жаль, загальний рівень недовіри до фінансових установ в цілому. Однак такі реалії життя в умовах кризи та нинішньої соціально-економічної ситуації в Україні. От що і потрібно аналізувати задля спільної справи.

Саме про це, до речі, йдеться у результатах дослідження, де сказано що багато у чому негативне ставлення людей до фінансових інституцій пояснюється "наслідками поточної банківської кризи", тобто як наслідками світової кризи, так і багато у чому рукотворною діяльністю наших "старших товаришів" - банкірів.

Від себе додам: і в значній мірі - "звитяжною" багаторічною діяльністю українських страховиків на ниві "посилення народної довіри", в тому числі і під час кризи.

Що ж стосується НПФів, на яких так азартно "напала" ЛСОУ і яких задля справедливості треба захистити, то, на відміну від інших фінансових установ, вони як у часи кризи, так і сьогодні, сумлінно виконують свої зобов'язання перед учасниками, та ще й у значно більших розмірах, ніж СК.

Так, за офіційними даними Держфінпослуг за 2009 рік НПФи виплатили 55,6 мільйонів гривень пенсійних виплат за накопичувальними програмами громадян, тоді як страхові компанії за договорами страхування, якими передбачена виплата коштів при досягненні особою пенсійного віку, сплатили лише 17,9 мільйонів гривень, тобто в 3 рази менше.

При цьому НПФи, на відміну від СК, не допустили жодного дефолту чи скандалу із виплатами.

Друге. Не зовсім коректно на підставі співставлення "відсотків довіри" робити висновок про "вдвічі більші уподобання" до когось, та ще й від імені Ліги виносити це у заголовок прес-релізу.

Хіба що можна сказати про те, що рівень довіри до СК на 6 процентних пунктів вищий, ніж до НПФ (хоча знову ж - чим пишатися?), та й то для випадку, коли б це були однопорядкові, тобто сумірні, об'єкти для порівняння, які займаються однією справою - в даному випадку пенсійним забезпеченням громадян.

Як можна казати, що довіра до недержавних пенсійних фондів у 2 рази менша, ніж до страхових компаній (СК), поділивши 11% (середній рівень довіри до всіх страхових організацій як явища, включно із страхуванням авто, будівельних, сільськогосподарських, морських, туристичних та інших ризиків) на 5% рівня довіри до НПФ, виключною діяльністю яких є збереження і накопичення пенсійних коштів та виплата пенсій.

Це все рівно, що говорити про уподобання з боку широких верств населення до універмагу, який працює багато років, перед бутіком, якому дозволено продавати тільки один вид товару і який відкрився лише кілька років тому.

До того ж історія функціонування страхових установ в Україні нараховує більш як півсторіччя, ще з часів Радянського Союзу та Укрдержстраху, тоді як "історії НПФ" лише 5 років, з яких два з половиною припали на фінансову кризу.

Виходить, що свого часу страховий ринок отримав так званий карт-бланш народної довіри апріорі: "хто раніше прокинувся, той і взув найкращі капці".

Отже за цей час страхові компанії мали можливість не лише показати результати своєї діяльності, але і заслужити високу довіру громадян. І де ж ви, шановні, поділи цю довіру?

Є над чим задуматись тим страховикам, які хочуть і можуть думати. Тому що за цих обставин радше вже говорити про зниження довіри до страховиків аж до 11 відсотків, а не про міфічні переваги над НПФ та іншими фінансовими установами.

На це, до речі, вказують й офіційні показники діяльності страхових компаній. За даними Держфінпослуг лише за перший квартал 2010 року від страховиків пішло 53,5% фізичних осіб, а загальна кількість укладених договорів страхування зменшилася з 552,6 мільйонів штук до 123,7 мільйонів, або майже в 4,5 рази.

В той же час, кількість учасників НПФ навпаки, з року в рік зростає, в тому числі і в умовах кризи - за 2008 рік на 73,1%, за 2009 рік на 3%, за І квартал 2010 року ще на 0,3%.

Таким чином, реальна ситуація, що стосується довіри населення до страхових компаній, як і до НПФ, не відповідає заявам, викладеним у прес-релізі ЛСОУ.

Третє. Ще раз про порівняння і рекордну температуру повітря у Києві в дні презентації дослідження USAID та оприлюднення прес-релізу ЛСОУ.

У питанні, яке ставилось під час дослідження, що виконувалось на замовлення Проекту USAID відомою компанією GfK, громадян запитували про довіру "страховим компаніям".

Тобто йшлося не про компанії із страхування життя, котрі деякі "професіонали" в останні роки чомусь хочуть протиставити недержавним пенсійним фондам, а про страховий ринок в цілому.

Хоча хто сказав, що життя людини, яка накопичує собі на пенсію не повинно бути застраховане, і навпаки - чому застрахована людина не повинна собі створювати недержавну пенсію

В питанні дослідження прямо записано "страхові компанії", що включає й такі специфічні види страхових послуг, як страхування майна, нерухомості, авто, професійної відповідальності, сільськогосподарських, будівельно-монтажних, туристичних, авіаційних, морських та фінансових ризиків та інших.

Але жодна з цих страхових послуг не пов'язана із забезпеченням старості та виплатами недержавної пенсії і не треба притягувати "за вуха" страхування життя, ми вже говорили про виплачену громадянам із цього приводу суму в минулому році.

Що ж стосується співвідношення страхових резервів компаній зі страхування життя, про що теж говориться в прес-релізі ЛСОУ, та накопичень НПФ, то знову ж таки цей висновок треба "ділити на шістнадцять".

Адже якщо пенсійні накопичення НПФ - це дійсно пенсійні кошти, що обліковуються на індивідуальних рахунках їх учасників, то страхові резерви СК - це резерви, сформовані за всіма видами страхування життя, які прямого відношення до недержавного пенсійного забезпечення не мають.

А якщо говорити предметно про види недержавного пенсійного забезпечення, які вправі здійснювати страхові організації відповідно до законодавства України, а саме: страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності та страхування ризику смерті учасника НПФ, то їх показники поки що окрім смутку, ніяких інших емоцій не викликають.

Так, за звітними даними Держфінпослуг валові страхові премії за цими видами страхування за 2009 рік склали лише 1,2 мільйони гривень, або 0,1% від загальної суми страхових премій. Ось вам і рівень уподобань з боку активної частини населення.

Тому залишається лише здогадуватися, чому з'являються такі некоректні прес-релізи з коментарями поважних людей: чи то від літної спеки, яка недавно побила 130-річні рекорди, чи від бажання здаватися кращим за рахунок приниження інших? Будемо сподіватися, що через показники термометра.

Наостанок. Можна було б і не коментувати цей прес-реліз через грубу, видиму навіть "неозброєним оком" неприкриту тенденційність написаного у ньому.

Та, власне, і проект USAID, який "несе одноосібну відповідальність за зміст своєї публікації" сам здатний свої результати захистити, як і авторитетна компанія GfK, яка провела загальнонаціональне опитування за дорученням проекту.

Мені особисто теж було б значно приємніше аналізувати результати цього класного дослідження, ніж "розшифровувати" чиїсь тенденційні висловлювання.

Але так можна було б вчинити, якби не деякі, так би мовити, "специфічні обставини", повз яких, на наш погляд, пройти не можна.

Одна із обставин така: прес-реліз від імені Ліги страхових організацій (ЛСОУ) під назвою "Населення довіряє страховим компаніям вдвоє більше, ніж НПФ", що складався із коментарю заступника голови Ради ЛСОУ було розміщено зразу ж на другий день після презентації дослідження, виконаного Проектом USAID.

Це було зроблено на одному із "дружніх" сайтів ЛСОУ із посиланням на неіснуюче повідомлення "про ставлення українських громадян до пенсійного забезпечення і пенсійної реформи" одного із найстаріших і найавторитетніших інформаційних агентств України.

Друга обставина: в той же день це агентство "підхопило" повний текст прес-релізу ЛСОУ та розповсюдило його широчезною мережею своїх каналів кількома мовами світу серед своїх "підпис антів" від далеких іноземних держав до близьких та не менш далеких міст і регіонів України.

А вже від "підписантів", тиражований електронними та друкованими ЗМІ, із посиланням тепер вже не на ЛСОУ, а на ще авторитетніше джерело -  інформагентство, цей специфічний прес-реліз Ліги страхових організацій, пішов "гуляти" світом, несучи людям дезінформацію і неправду.

Замість кропіткої роботи із завоювання громадської довіри, така собі "спец операція", чи може "помста" громадянам своєї країни за сьогоднішню недовіру, що зовсім не красить авторів цієї справи.

Пропоную в майбутньому не робити таких речей, бо, зрештою, всі ми в одному човні громадської довіри-недовіри. Перш, ніж публічно щось заявляти, пам'ятаймо біблійну істину: спочатку було Слово. Слово, повне благодаті та правди.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!