Країна циніків?

Країна циніків?

Різні напівлегальні схеми "банкрутства" можна реалізувати лише за умови зговору всіх її учасників, включаючи суддів і банківських працівників.
Вівторок, 4 серпня 2009, 12:51
Василь Єремеєв, магістр права

Останнім часом в Інтернеті стали з'являтися численні статті, у яких докладно пояснюється, як позичальники, які не в змозі платити за іпотечним кредитом, можуть позбавитися зобов'язань.

Авторами цих статей є співробітники маловідомих організацій - Олег Дейнека, голова Асоціації експертів медіа і права, та Анатолій Родзинський, генеральний директор Консультаційного центру з питань банкрутства.

Ці добродії запропонували таку схему позбавлення від кредитних зобов'язань.

1. Позичальник-фізособа реєструється як підприємець.

2. В ході його нетривалої господарської діяльності штучно створюється борг у потрібному розмірі, від 187,5 тисячі гривень.

3. Підприємець звертається до суду із заявою про визнання його банкрутом.

4. Господарський суд заарештовує майно підприємця, визнає його банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру, повідомляючи про це кредиторів. Потім все майно банкрута продається. Борги, в тому числі перед банком, погашаються. Сума, що залишилася, визнається безнадійним боргом і списується.

5. Життя колишнього позичальника, починається "з чистого аркуша", а не до кінця задоволеному банку залишається лише правильно відобразити заборгованість у бухгалтерському та податковому обліку і мінімізувати податки.

Правовий аналіз цієї схеми та юридичне обґрунтування неможливості її реалізації було опубліковано раніше. Повернутися до даної теми мене спонукала масована інформаційна атака, що здійснюється розробниками схеми.

Дійшло до смішного: заклик до банкрутства у виконанні телевізійного ведучого можна почути у пісні українських поп-виконавців. Лейтмотив усієї PR-кампанії з банкрутства: приходьте до нас, дорогі позичальники, ми допоможемо вам збанкрутувати і позбавимо вас не лише квартири, але й обтяжливого кредиту.

Останнім часом складно знайти інтернет-ресурс фінансового профілю, на якому не була б розміщена стаття про "користь" банкрутства. Причому консультантом виступає все той же Анатолій Родзинський - студент юридичного факультету Харківського педагогічного університету.

Виникає закономірна думка: або українські юристи відстали від сучасних студентів, оскільки не пропонують подібні послуги, або студенти реалізували схему, "завдяки" якій позичальники ризикують втратити не лише 6 тисяч доларів - така вартість послуг, але й найцінніше - час.

Час, протягом якого можна було б реструктурувати кредит, перевести його в іншу валюту, або знайти ще якийсь дієвий та законний спосіб зменшити зобов'язання в результаті переговорів з банком-кредитором.

Автор цієї статті не закликає позичальників, які опинилися у скрутному становищі, не вдаватися до послуг "фахівців з банкрутства" - це право кожної людини.

Однак перш ніж віддавати 6 тисяч доларів людям, які не мають навіть вищої юридичної освіти, наполегливо раджу вивчити всі можливі ризики. Незайвим буде звернутися до двох-трьох практикуючих адвокатів, щоб визначити стратегію своїх подальших дій.

Пропоную оцінити можливі ризики, спираючись винятково на опубліковані Родзинським та Дейнекою відомості.

1. Чи дозволить кваліфікація "фахівців з банкрутства" ефективно відстояти ваші інтереси у банку, суді та інших державних органах?

Як відомо, Анатолій Родзинський та Олег Дейнека - студенти, однак очолювана ними команда юристів "займається банкрутствами з 2002 року".

"За допомогою юристів Центру від кредитів вже звільнилися понад 100 позичальників банків", - стверджують вини. Тим не менш, посилаються на рішення в одній-єдиній справі.

Мається на увазі постанова Господарського суду Харківської області від 23 грудня 2008 року у справі №Б-39/189-08, залишеній без змін у ході розгляду касаційної скарги ЗАТ "Альфа-банк" постановою Вищого господарського суду України від 17 березня 2009 року.

За цими цифрами і датами ховається тривіальна справа про банкрутство. Вона була зумовлена неможливістю обслуговування кредитів, узятих на розвиток бізнесу - купівлю комерційної нерухомості і устаткування. Причому банкрутом був визнаний саме підприємець у статусі СПД.

Під час інтернет-конференції Анатолія Родзинського читачі тричі просили опублікувати судові рішення. Результат - посилання на одне і те ж рішення.

Він також "випадково" забув розповісти про один важливий факт.

Автор схеми стверджує, що "після завершення розрахунків з кредиторами у процедурі банкрутства боржник звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів на підставі частини 2 статті 49 закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Однак зазначена ним норма також передбачає, що "вимоги кредиторів особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство".

Таким чином, за свої 6 тисяч доларів можна не тільки позбутися квартири, за яку вже виплачена солідна сума, але й, за рішенням суду, продовжувати виплачувати залишок боргу перед банком за кредитним договором, згідно з вимогами особистого характеру.

2. Позичальники брали в кредит гроші банку. Чи загрожує банкрутство позичальника цій установі, її вкладникам та економіці України в цілому?

"Банки - це підприємства, створені з метою заробляння прибутку для своїх власників. Більшість з них належать іноземцям, які кілька років заробляли на українцях надприбутки до 1000% на рік", - стверджують студенти-юристи.

Впевнений, що всі комерційні організації, у тому числі очолювані ними структури, створені для отримання прибутку. Втім, показник 1000% на рік - спірний. Не зрозуміло, про який банк йде мова, і не зазначені розрахунки.

Теза про те, що "погані" банки встановлюють грабіжницькі відсоткові ставки, а тому їм можна не повертати борг - просто цинічна.

Родзинський також стверджує, що неповернення грошей банку не призведе до банкрутства установи і звільнення службовців, а також не створить проблем з поверненнями депозитів.

"Відкриті джерела стверджують: співвідношення депозитів фізичних осіб до виданих кредитів банками з іноземним капіталом - Укрсиббанком, Укрсоцбанком, ВТБ, Альфа-банком - не перевищує 15%", - пише він.

Ось тут і криється брехня. Відповідно до статистики НБУ, ця частка перевищує 60%. Як видно, загроза для вкладників при неповерненні позичальниками боргів - серйозна.

Ще одне твердження - "в Україні з початку кризи вже зареєстровано близько десяти нових банків" - і ще одна брехня. Щоб переконатися у цьому, достатньо подивитися статистику НБУ.

3. Як варто вчинити, щоб не стати жертвою шахраїв?

Якщо ви все ж вирішили пройти всю зазначену вище процедуру, раджу дотримуватися кількох правил.

Перше. Слід фіксувати всі домовленості з консультаційними центрами у письмовій формі. Якщо вам будуть відмовляти, значить, компанія має що приховувати.

Друге. Перед підписанням угод та інших документів перевіряйте, чи має право підпису представник консультаційного центру. Для цього слід ознайомитися з дорученням і статутом підприємства.

Третє. Уважно ознайомтеся з текстом договору перед підписанням. Ви повинні бути впевнені, що платите саме за результат, а не за процес.

Четверте. У договорі має бути зафіксована матеріальна відповідальність центру на випадок, якщо вас не вдасться визнати банкрутом, або банк і надалі вимагатиме погасити борг у порядку, визначеному цивільним законодавством.

П'яте. Не припиняйте регулярно платити за кредитом. Якщо не вдасться здійснити задумане, ви не тільки втратите 6 тисяч доларів, але і повинні будете сплатити пеню та інші санкції, передбачені кредитним договором.

А найкраща порада - намагайтеся докласти всіх зусиль, щоб виконати зобов'язання перед банком, не вдаючись до послуг маловідомих фірм.

Так само, як вкладники ніколи не змиряться з відмовою банків віддати депозити, так і банки ніколи не пробачать борги позичальників - що б не говорили "юристи" з приводу лояльності банків до процедури банкрутства. Впевнений: у даній ситуації кредитори і позичальники повинні шукати спільний вихід.

Нацбанк вже майже півроку реалізує валюту за пільговим курсом, комерційні банки охоче йдуть на реструктуризацію зобов'язань, зокрема, завдяки набранню чинності постанови правління НБУ №328, яким регулятор визначив порядок реструктуризації проблемних позик.

Пошук компромісу - це і є цивілізований шлях виходу з кризи. Різні напівлегальні схеми "банкрутства" можна реалізувати лише за умови зговору всіх її учасників, включаючи суддів і банківських працівників.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!