Засідання комітетів Верховної ради схоже не на парламентські дебати, а, скоріше, на передзахист кандидатської дисертації, рішення щодо якої відоме заздалегідь.

За кожним законопроектом виступає "дисертант", потім бере слово "науковий керівник", далі - лояльний "офіційний опонент". Зате так само, як у сесійній залі, "на комітеті" можуть голосувати відсутні депутати.

Так, на засідання комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки 18 листопада з'явилася лише третина складу - семеро осіб. Решта, як повідомив головуючий Микола Мартиненко, полетіла у Донецьк дивитися футбол.

"Ми потім зберемо необхідну кількість підписів для того, щоб легітимізувати ці рішення", - заспокоював він.

Спершу вирішили усі другорядні питання. Наприклад, допомогли Юхиму Звягільському з Партії регіонів внести у Раду законопроект, що дозволить продавати на енергоринок за високим "зеленим" тарифом електрику, отриману з шахтного метану на його шахті імені Засядька.

Потім представники Партії регіонів успішно завалили законопроект про введення спеціальних розподільчих рахунків для теплокомуненерго, з яких МінЖКГ могло би стягувати плату за газ коли заманеться.

Депутати з фракції БЮТ Сергій Пашинський та Олександр Гудима спершу спробували, за звичкою, захистити цю урядову ініціативу, а потім самі ж гучно лаяли представників Мінпаливенерго за те, що ті принесли недосконалий законопроект.

Тільки після того перейшли до головного питання порядку денного: показового махання кулаками перед обличчями заступника міністра палива та енергетики Олега Бугайова та керівника ДП "Укрінтеренерго" Валентина Бондаренка.

Депутатів обурило, що Мінпаливенерго досі не виконує прийнятий у березні 2009 року закон про експорт електроенергії, який зобов'язує проводити аукціони на доступ до міждержавних ЛЕП і, по суті, руйнує монополію "Укрінтеренерго" на цьому ринку.

Зовні це виглядало, як показове побиття: і "регіонали", і бютівці розмовляли з чиновниками досить брутально, осаджуючи і перебиваючи. Але насправді енергетики не постраждали: розгардіяш у комітеті ніяк не завадив їм і далі продавати енергію за кордон за звичними схемами.

Завадити цьому депутати не можуть ніяк. А тиск, який змушував Бугайова весь час вовтузитися на стільці, можна і перетерпіти.

Заступник міністра згадав "незлим тихим" невчасний, за його словами, закон, зазначивши, що експорт електрики з України взагалі може незабаром припинитися через підвищення технічних вимог з боку європейського енергетичного об'єднання UCTE. Однак Мартиненко порадив чиновнику не вчити його творити закони.

Обіцянці Бугайова провести-таки перший аукціон у грудні депутати не повірили. Мовляв, терміни проведення переносяться уже не вперше. І запросили до слова Бондаренка, який спробував перевести розмову на складнощі, яких зазнає будь-яка компанія-експортер електроенергії.

Мовляв, з 1 липня, відповідно до нових енергетичних правил, його підприємству доводиться витрачати великі кошти на закупівлю резервних потужностей у Європі, що замінили б його поставки у разі аварії на Бурштинській ТЕС.

Його брутально перервали, порадивши говорити за темою. А потім самі довго думали, за якою саме, адже з роботою компанії все зрозуміло: вона собі працює, допоки Мінпаливенерго не проводить аукціонів з допуску до експорту інших гравців.

Аж потім депутат-"регіонал" Сергій Тітенко здогадався розпитати про спільне підприємство Ukrenergy Trade, створене "Укрінтеренерго" з європейським холдингом вихідця з України Василя Бечваржа Korlea Invest для доступу української електроенергії до кінцевого європейського споживача.

"Ви розкажіть про свою "дочку"! Мені ваша "дочка" нагадує "РосУкрЕнерго", - розпалювався депутат. "Ви доходи з цієї компанії маєте? Ні? Тоді ліквідуйте її! Навіщо потрібна така неефективна компанія?" - долучився Сергій Пашинський.

У розмову втрутився Бугайов, якого вважають покровителем співпраці з Korlea Invest. Він виявився на диво відвертим, по суті, визнавши, що підприємство Ukrenergy Trade отримує надприбутки від транзиту української електроенергії до Литви через територію Білорусі.

Нагадаємо, згідно з міждержавними домовленостями, "Укрінтеренерго" для експорту до Білорусі закуповує на енергоринку електрику на 30% дешевше, ніж промислові підприємства. Мовляв, це компенсує Мінську якісь дуже давні борги українських підприємств.

Але частина цього струму надходить північному сусідові для компенсації білоруської енергії, яка експортується до Литви. Тобто фактично ідеться про транзит української електрики.

Формально це відбувається за посередництва білоруського монополіста "Бєленерго", який залишає собі частину різниці у ціні між українською та литовською електроенергією. На це і посилався Бугайов.

"Ви ж знаєте, які закони у Білорусі. Вони не дають нам жодного мегавату транзиту. Інакше, ніж на оптовому білоруському ринку і за оптовими білоруськими цінами, закуповувати цю електроенергію неможливо", - запевнив заступник міністра.

Водночас, згідно з матеріалами, які роздавалися депутатам перед початком засідання, Ukrenergy Trade закуповує у "Бєленерго" близько 735 тисяч МВт-год за ціною 45 доларів, а реалізує їх за литовськими ринковими цінами по 120-140 доларів за МВт-год, отримуючи таким чином 55-70 мільйонів доларів прибутку.

Депутати запитали Бугайова про моральність такої ситуації. "Не всі зразу були великими, так що моральність тут така!" - відповів він багатозначно.

Справді, єдине, що зміг зробити комітет, - це рекомендувати уряду терміново виконати вимогу закону про врегулювання питань експорту електроенергії і провести перший аукціон з доступу до міждержавних електричних мереж.

По закінченні засідання всі, хто щойно сперечався, довго і мило балакали на ґанку.

Автор цих рядків поцікавився у Валентина Бондаренка, чи почала його компанія хоча б переговори із своїми контрагентами про можливість розірвання контрактів. Адже для проведення аукціонів ніби-то все готове, і незабаром "Укрінтеренерго", можливо, втратить можливість постачати електрику холдингу Korlea.

Однак директор державної компанії запевнив, що наразі нема сенсу починати такі переговори, адже не призначено навіть дати аукціону. Хоча європейські партнери, без сумніву, поінформовані про ситуацію в українському законодавстві.