Спад в металургії обвалить економіку?

Спад в металургії обвалить економіку?

Вівторок, 6 вересня 2011, 15:55 -
Якщо ціни на сталь впадуть більш ніж на 30%, Нацбанк не зможе запобігти девальвації. Проте максимальний рівень падіння курсу гривні виявиться принаймні удвічі меншим, ніж у грудні 2008 року. Інший наслідок кризи - скорочення робітників.

Восени український гірничо-металургійний комплекс, 80% продукції якого йде на експорт, знову може стати заручником погіршення кон'юнктури зовнішніх ринків.

Оскільки частка ГМК у ВВП становить майже 30%, частка металургів у загальному обсязі податкових надходжень держбюджету - 12%, а частка металургійної продукції в загальному обсязі валютних надходжень від експорту - 40%, то разом з цим сегментом економіки заручницею несприятливого тренда стане вся країна.

Перспективи

Наприкінці серпня деякі вітчизняні інвестиційні компанії оприлюднили прогнози динаміки кон'юнктури зовнішніх ринків металопродукції на найближчі кілька місяців.

Як припускає головний економіст ІК "Драгон капітал" Олена Белан, протягом осені ціни на українську сталь впадуть на 20-25%. "У зв'язку з обвалом фінансових ринків темпи зростання світової економіки, імовірно, сповільняться. Отже, ціни на сталь теж, швидше за все, будуть знижуватися", - уточнила вона.

Цю точку зору поділяє і директор з розвитку АК Kreston GCG Андрій Попов. На його думку, перспективи світового ринку металу туманні, а скорочення світового попиту на сталь обумовлене цілою низкою причин.

По-перше - падінням фінансових ринків і борговою кризою в Європі.

По-друге - заворушеннями в арабському світі, в тому числі у країнах - традиційних імпортерах металопродукції.

По-третє - землетрусом в Японії, який спричинив зниження споживання металу японським машинобудуванням.

По-четверте - перевиробництвом сталі в Китаї, не підкріпленим аналогічним зростанням споживання.

Більшість аналітиків вважає, що наслідки цих негативних факторів проявляться вже у вересні-жовтні, і до кінця листопада металопрокат подешевшає на 100-150 доларів за тонну. В свою чергу, це призведе до скорочення обсягів виробництва металопродукції в Україні приблизно на 10%.

Очевидно, що цей прогнозний показник далекий від того, який був зафіксований у жовтні 2008 року, коли в українській металургії було зупинено 75% потужностей.

Мабуть, саме це дає підстави аналітикам ІК "Ренесанс капітал" Анастасії Головач та Івану Чакарову стверджувати, що навіть в умовах реалізації найбільш песимістичного сценарію Україна виявиться менш чутливою до другої хвилі кризи, ніж до першої.

На їхню думку, про це свідчать дії найбільшої української гірничо-металургійної компанії "Метінвест". У 2010-2011 роках вона включила до свого складу Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча і частково "Запоріжсталь", взявши під контроль понад 50% вітчизняних сталеливарних потужностей.

Як вважають Головач і Чакаров, завдяки високому ступеню вертикальної інтеграції, "Метінвест" зможе зберегти обсяги виробництва на рівні, близькому до теперішнього, навіть в умовах істотного зниження світових цін на сталь. Це дозволить пом'якшити негативний ефект погіршення кон'юнктури для економіки в цілому.

Симптоми

Тим не менш, деякі ознаки майбутнього погіршення ситуації в ГМК уже з'явилися.

За даними уряду, у січні-серпні 2011 року порівняно з цим же періодом 2010 року вітчизняні металурги збільшили обсяги виробництва чавуну на 6% до 19,1 мільйона тонн, сталі - на 8% до 23,2 мільйона тонн, прокату - на 6% до 19,2 мільйона тонн.

При цьому в серпні порівняно з липнем обсяги випуску чавуну зросли на 8,9% до 2,5 мільйона тонн, сталі - на 8,3% до 3 мільйонів тонн, а от обсяги виробництва готового прокату, навпаки, різко скоротилися - на 41% до 1,4 мільйона тонн.

Поряд з цим у січні-липні 2011 року порівняно з цим же періодом 2010 року обсяги експорту металопродукції зросли на 1,3% до 14,4 мільйона тонн. Однак у липні порівняно з червнем вони теж різко впали - на 21,6% до 1,8 мільйона тонн.

Втім, у Мінпромполітики передбачають, що вітчизняним сталеварам за підсумками 2011 року вдасться наростити обсяги виробництва чавуну на 4% до 28,5 мільйона тонн, сталі - на 6% до 34,7 мільйона тонн і прокату - на 9% до 30,7 мільйона тонн. Однак аналітики впевнені, що фактори кризи ставлять ці прогнози під сумнів.

Як відзначає аналітик ІГ "Арт капітал" Дмитро Ленда, ці плани формувалися ще до появи даних про уповільнення фондових індексів, і внаслідок негативної макроекономічної ситуації вони, ймовірно, будуть відкориговані.

"Звичайно, при сприятливому розвитку подій плани зростання виробництва могли б бути реалізовані. Однак при несприятливому - вони будуть недовиконані. Все залежатиме від того, наскільки погіршиться ситуація", - підкреслює він.

Як вважає спеціаліст з корпоративних фінансів АК Kreston GCG Дмитро Томашевський, вітчизняний ГМК і вся економіка залишаються настільки вразливими до зовнішніх чинників не тільки через те, що Україна є країною-експортером.

"Ключові ризики обумовлені, насамперед, монополізацією всіх істотних сегментів економіки, а також відсутністю послідовної державної політики", - пояснює він.

На думку експерта, це веде до згасання конкуренції, втрати мотивації до технологічного розвитку і підвищення рівня оплати праці, зниження продуктивності виробництва і зростання цін. Результат - низький рівень споживання та інвестування, що знижує внутрішній попит у період стресів на зовнішніх ринках.

Наслідки

Цілком очевидно, що падіння цін на металопродукцію передусім потягне за собою зниження рентабельності металургійних компаній. Більше того, як підкреслює Ленда, це відбудеться також і через те, що поряд з безпосереднім скороченням доходів багатьом підприємствам доведеться збільшити витрати на сировину.

"Сталь подешевшає більше, ніж вугілля і руда. Отже, найбільше від несприятливої кон'юнктури постраждають менш інтегровані, ніж "Метінвест", компанії. Під ударом опиняться власники решти 50% вітчизняних металургійних потужностей", - каже він.

Відтак, пропорційно зменшиться ВВП, зросте дефіцит бюджету і скоротяться валютні надходження. Втім, як вважають фахівці ІК "Ренесанс капітал", істотного погіршення платіжного балансу країни очікувати не слід.

На їхню думку, можливе скорочення обсягу експорту металопродукції буде частково компенсовано гарним врожаєм і вже отриманими замовленнями в машинобудуванні. "Вирівнюватиме" ситуацію і скорочення імпорту.

Таким чином, у 2011 році дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, швидше за все, не перевищить 7 мільярдів доларів. Оскільки золотовалютні резерви НБУ все ще близькі до рекордних 38 мільярдів доларів, ситуація залишиться під контролем.

Втім, Головач і Чакаров кажуть, що в разі зростання дефіциту платіжного балансу тиск на гривню може посилитися ще у вересні. Белан впевнена, що в умовах стресової ситуації, при якій навіть у менших масштабах повториться сценарій 2008 року, 38 мільярдів доларів не є гарантією, що Нацбанк зможе втримати курс гривні.

"Якщо ціни на сталь впадуть більш ніж на 30%, запобігти девальвації НБУ не вдасться", - підкреслює вона. Проте, за оцінками експерта, максимальний рівень падіння курсу гривні виявиться принаймні удвічі меншим, ніж у грудні 2008 року.

Іншим наслідком другої хвилі кризи може стати подальше скорочення кількості робітників. Нині на 16 вітчизняних металургійних підприємствах працює 500 тисяч людей. За даними 13 компаній, лише у 2008-2010 роках кількість працівників скоротилася на 40,5 тисячі осіб. Вочевидь, цей показник зростатиме.

Пом'якшити наслідки спаду в ГМК, на думку Ленди, можна двома способами: прийняттям заходів з розвитку внутрішнього ринку та стимулюванням модернізації металургійних потужностей. Однак для цього необхідна політична воля з боку влади.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!