Німеччина створить армію Євросоюзу?

Німеччина створить армію Євросоюзу?

Вівторок, 15 лютого 2011, 15:55 -
А тепер німець може сісти у головне крісло в центробанку ЄС. 31 жовтня закінчиться перебування на цій посаді Жана Клода Тріше. За дев'ять років він пережив ріст економіки і кризу, та зараз йому активно шукають заміну.

Наприкінці січня 2011 року до єврозони приєднається Естонія, і питання лідерства у цій організації постане ще гостріше. Схоже, постійне протистояння між Парижем та Берліном за першість у Європі завершиться перемогою останнього.

За 2010 рік уряд Ангели Меркель довів, що його економічні реформи ведуть до економічного зростання навіть на тлі кризи у регіоні. За цей період ВВП країни зріс на 3% порівняно з провальним 2009 роком, коли цей показник впав на 1%.

Економічне посилення країни експерти пояснюють перепрофілюванням її промисловості на експортні потужності. За два роки кризи Берлін не зміг оживити свій внутрішній ринок - цей показник залишився на найнижчій за п'ять років позначці, проте вийшов до споживачів Азії та Латинської Америки.

Зростаюча економічна потужність сприяла і посиленню політичного впливу цієї країни у світі. Під час валютних війн наприкінці 2010 року саме голова фінансового відомства Німеччини говорив від імені ЄС і висловлював незгоду з політикою США.

Вольфганг Шойбле у листопаді 2010 року заявив, що монетарна політика Вашингтону неприйнятна. Тоді президент США Барак Обама запропонував додатково надрукувати 600 мільярдів доларів для порятунку економіки.

Більшість країн ЄС промовчали, не бажаючи псувати стосунки з Америкою, і лише Берлін знайшов у собі сили виступити проти.

Економічне підґрунтя дає Берліну сили для управління Європою. У Бундестазі уже говорять про створення армії ЄС, яка замінила би сили НАТО на континенті.

До кризи ця ідея була популярною, але потім її затьмарили економічні проблеми. Зараз Німеччина готова зменшити видатки на 0,5% ВВП щороку, аби мати потрібний дефіцит бюджету та заощадити на армію Європи.

Баланс нестійкий

Берлін також прагне посісти місце найбільш потужної промисловості континенту. Експерти The Economist вважають, що лідерство країни у Європі негативно позначиться на фінансах, державній допомозі та політиці щодо євро. Уряд Меркель почне потроху згортати допомогу в соціальній та економічній сферах.

Політики вважають, що нині економіка може сама себе підтримати, і створювати небезпечний дефіцит держбюджету не слід. За 2010 рік ВВП виріс на 3%. Це один з найкращих показників у регіоні, який свідчить про відновлення економіки.

У 2011 році такого прориву вже не буде. Держава дбатиме про жорсткий баланс у витратах, і тому промисловості доведеться самій шукати шляхи розвитку.

Інші економіки ЄС не можуть похвалитися і такими успіхами. Виробництво у Франції за 2010 рік ледь дотягло до 0,7% за рік і в 2011 році зросте лише на 0,5%.

Тим більше, у 2012 році країна вибиратиме президента. Ніколя Саркозі прагне залишитися на другий термін, тому країна не зможе проводити непопулярні реформи і заощаджувати, аби не розлютити електорат.

В уряді Німеччини теж не все зрозуміло. Коаліція Християнсько-демократичного союзу та Вільної демократичної партії виглядає не так упевнено, як ще рік тому. Партнери не можуть дійти згоди щодо реформ в освіті чи охороні здоров'я.

На думку експертів Центру ризиків у Парижі, розпад коаліції та нові вибори можуть завадити зростанню економічної та політичної могутності Берліна. Проте це малоймовірно, адже всі політики країни прагнуть бачити її в лідерах.

Першим економічним рішенням, де відчувається вплив Німеччини, стало утворення Ради з ризикованих активів.

Рада розглядатиме подання фірм на видачу пільгових позик. Задовольнятимуться прохання лише тих компаній, які можуть повернути гроші. Крім того, фірми, позики яких перевищують 2% від проблемних активів, будуть перебувати під наглядом.

Греки і євро

Новина про посилення впливу Берліна у ЄС може занепокоїти, перш за все, країни, які потребують допомоги ззовні. За словами виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, вже у квітні Португалія має віддати 9,5 мільярда доларів, а Іспанії до липня слід знайти більше 40 мільярдів доларів.

Проте Німеччина не налаштована більше давати гроші. Ще навесні 2010 року, коли міжнародний фонд взаємодопомоги ЄС лише формувався, Берлін ладен був виключити Грецію з єврозони. Тоді він вніс туди 40 мільярдів доларів, але зараз проблемних країн стало більше, і тому всім грошей може не вистачити.

Тим більше, що конституційний суд Німеччини 2011 року має винести рішення, чи відповідає допомога країнам ЄС конституції. Якщо вердикт буде негативним, то Афінам, Дубліну чи Лісабону не варто чекати нових вливань.

Негативним для європейських економік може стати і вплив Німеччини на валютну політику союзу. Вона завжди відзначалася прихильністю до високого курсу євро на світовій арені. Навіть у розпал "валютних війн", коли єдина валюта сягнула 15-тижневого максимуму, Берлін не спробував знизити цей показник.

А тепер німець може сісти у головне крісло в ЄЦБ. 31 жовтня закінчиться перебування на цій посаді Жана Клода Тріше. За дев'ять років він пережив зростання економіки союзу і кризу, та зараз йому активно шукають заміну.

Основний кандидат - колишній голова Німецького федерального банку Аксель Вебер. Він є поборником жорсткого курсу євро і 2010 року вже сперечався з Тріше щодо купівлі ЄЦБ державних облігацій проблемних країн.

Меркель заявила, що вона буде підтримувати свого кандидата, хоча офіційно лобіювати його не планує. Проте вже зараз політика ЄЦБ потроху повертається від боргової кризи до підтримання стабільних цін. На це її підштовхує інфляція у зоні, яка за грудень 2010 року перевищила 2,2%, а це для ЄС високий показник.

У 2012 році Німеччина, схоже, почне отримувати дивіденди від свого стабільного економічного розвитку. У першому півріччі в ЄС головуватиме Франція, та Саркозі займатиметься власним іміджем та боротьбою з політичними конкурентами всередині країни. Відтак, він не буде проводити активну економічну політику.

Потім естафету головування підхопить Польща, яка має з Берліном сильні зв'язки. До того ж, у 2011 році він зніме обмеження на пересування працівників, які були накладені після розширення союзу. Отже, Варшава підтримає пропозиції Берліна.

На думку експертів NBC, країнам східної Європи отримати допомогу буде ще важче, а процес просування спілки на схід може сильно сповільнитися.

У політичній сфері самого ЄС аналітики передбачають лінію розвитку, більш вільну від впливів США. Берлін не буде виходити з НАТО чи виводити сили бундесверу з Афганістану, проте поновлення розмов про власну армію та політичну свободу показує, що Німеччина готова очолити ЄС не лише економічно.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!