Інфляційна істерія
Національний банк України вперше опублікував ґрунтовний аналітичний звіт відносно факторів розвитку інфляції в країні. Цей показник у травні 2008 року уповільнилася до 1,3% порівняно з 3,1% у квітні. З початку року індекс споживчих цін зріс на 14,6%. Незважаючи на уповільнення темпів росту інфляції, порівняно з травнем 2007 вона вже досягла позначки в 31,1% у річному вимірі.
НБУ також виділив основні фактори інфляції:
На думку аналітиків НБУ, Україна частково імпортувала зростання цін на переважну більшість сировинних товарів, що займають питому вагу в торгівельному балансі країни. Зокрема, ціна на імпортований з Росії газ підвищилася з початку року на 40%, ціни на нафту виросли вже більше, ніж на 20% з початку року.
До цього варто додати світове зростання цін на продовольчу продукцію, яке за даними ООН складає 57% у річному вимірі, та рекордне з 1992 року зростання цін у країнах ЄС - 3,6% у річному вимірі, що вкупі із подешевшанням долару відносно євро на 8,1% надало потужний поштовх вітчизняним цінам.
Бюджетна політика з другого півріччя 2007 року також сприяла прискоренню інфляції. У 1 кварталі заробітна платня робітникам бюджетної сфери зросла на 44,8%, а трансферти населенню збільшились на 124,1% проти 26,2% за відповідний період минулого року. Зрозуміло, що подібний характер фіскальної політики розігрів інфляційні очікування населення та бізнесу.
Відповідно, за цей період інфляція витрат збільшилась на 19,3%. Варто зазначити, що зростання цін на продукти в Україні було пов'язано з аналогічним подорожчанням у всьому світі. Аналітики НБУ пов'язують його з підвищенням попиту, яке спричинено суттєвішим використанням кукурудзи та іншої продукції для виробництва біопалива, а також збільшенням потреби в імпорті зерна з боку країн, що розвиваються, особливо Китаю та Індії.
Окрім подорожчання сировини та продовольчих товарів, вагомим фактором інфляції залишається споживання. Нацбанк оцінює зростання особистого споживання в 1 кварталі на рівні 11% в річному вимірі. "Високі інфляційні очікування населення сформували споживчий попит, який задовольнявся завдяки зростаючим високим темпам доходів населення та розширенню споживчого кредитування".
Таким чином, з метою стримування інфляції, НБУ виправдовує зменшення своєї присутності на міжбанківському валютному ринку, що призвело до укріплення національної валюти. "Незважаючи на зростання попиту на іноземну валюту з метою погашення контрактів за імпортними операціями, що зазвичай спостерігається наприкінці кварталу, значний обсяг пропозиції долару та укріплення євро до американської валюти у на 6% лише у квітні тиснули у бік ревальвації гривні до долара"
Але досвід свідчить, що 2005 року подібні дії регулятора не призвели до зменшення темпів інфляції. Від цього отримали змогу виграти імпортери товарів та сировини, а не пересічні громадяни. Адже ревальвація гривні не вплинула на вартість продовольчих товарів, тим більше з урахуванням того, що близько 30% населення отримує заробітну платню у американських доларах.
На думку Директора економічних програм Українського центру економічних та політичних досліджень ім. Разумкова Василя Юрчишина, головним фактором, який впливає на інфляцію у нашій країні, сьогодні є політичне протиборство "між секретаріатом Президента та урядом". На другому місці - односторонні заходи зі зниження попиту, як-то стерилізація гривні з фінансової системи, що зменшило, в першу чергу, об'єми кредитування бізнесу.
"Направді потрібно розширювати пропозицію, адже ми споживаємо сьогодні на рівні 1990 року, тоді як виробництво не перевищує і 50% від того ж самого року", - відзначив експерт.