Днями колектив Херсонського морського порту звернувся до "бізнесмена і чесної людини" Вадима Новінського з проханням припинити рейдерські напади на підприємство і відмовитися від договору про спільну діяльність. Хто допоможе Херсонморпорту і чи поверне новий уряд державне майно державі – велике питання, відповідь на яке (як і на багато інших аналогічних) залежить від формату нової коаліції.

"Давайте жити дружно"

Договір про спільну діяльність Херсонський морський торговий порт та австрійська компанія "Allgemeine Beteiligungsverwaltungs-und Handelsgesselfschaft" (ABH GmbH), яку пов'язують із російським бізнесменом Вадимом Новінським, підписали влітку 2006 року. Втім, після зміни керівництва Херсонморпорту нові його чільники відмовилися від співпраці і звернулися до суду з проханням визнати недійсними договір про спільну діяльність та ряд інших угод. Структури Новінського наполегливо (з осені 2006 року) відстоюють свої інтереси в судовому порядку і не тільки.

Компанії Новінського розпочали рейдерські напади восени 2006 року - арештували кілька суден та весь майновий комплекс порту і заборонили підприємству використовувати перевантажувальну техніку. Зараз у судах перебуває близько 80 справ про визнання недійсними різних договорів, підписаних із цими компаніями, в тому числі щодо оренди майна, фрахту та і т.п. Австрійська компанія досить активно відстоює свої інтереси. Адже Херсонський морський торговий порт дає змогу бізнесменові контролювати вантажопотоки металургійних комбінатів.

Наразі Херсонський морський торговий порт хоче домовитися з бізнесменом "про ненапад". "Портовики звертаються до вас як до порядної людини, яка завжди дотримується свого слова: зупиніть свавілля щодо державного підприємства "Херсонський морський торговий порт", – йдеться у зверненні трудового колективу.

Зазвичай такі листи оприлюднюють напередодні рейдерських захоплень чи важливих судових засідань. "Зараз ведуться суди. Ми просто бачимо, яка ситуація складається на засіданнях: йде до того, що вони (структури Новінського) можуть виграти у нас і забрати у держави майно", - пояснив "ЕП" помічник начальника Херсонського морського порту з інформаційних питань Мирон Буба.

Наразі портовики відповіді на своє звернення не дістали. Раніше бізнесмен заперечував свою причетність до підписання "кабального договору" між його компаніями та держпідприємством. Водночас начальник порту Андрій Єгоров сподівається на розуміння Новінського.

Умови "плідної" співпраці

Теперішнє керівництво Міністерства транспорту і зв'язку та Херсонського порту вважає за необхідне припинити дію договору, апелюючи до того, що його уклали з численними порушеннями. Зокрема, преамбула документу не містить переліку документів, якими контрагенти керуються при укладанні угоди, що не дозволяє ідентифікувати фрахтувальника, з'ясувати повноваження особи, котра підписувала документ. Окрім того, відсутні засновницькі документи фрахтувальника, а довіреність, підписана директором ABH GmbH Юліусом Шлосманом, не легалізована у встановленому законодавством порядку. Договір також не передбачає умов застосування штрафних санкцій, строків їх виплати, прав і обов'язків сторін.

Підписуючи договір, сторони також не вказали чітких критеріїв визначення суду і  його назви, що ускладнює порушення судового провадження у справі і можливість вирішення суперечки у судовому порядку. Крім того, сторони вказали вартість майна і орендної ставки без урахування їх індексації, оминули амортизаційні відрахування, порядок оновлення орендованого майна та способи забезпечення виконання зобов'язання договорів та ін.

При укладанні договору не провели незалежної оцінки майна, що передавалося в оренду. В результаті майно порту, яке передавалося у спільну діяльність, згідно з договором оцінили у 27,771 млн гривень, а землю, що йому належить, не оцінювали взагалі. Начальник порту Андрій Єгоров ввважає, що вартість майна значно занижена."Якщо будуть якісь домовленості (за рішенням суду), то ми зробимо переоцінку майнових комплексів тієї частини, яка повинна ввійти з боку Херсонського морського порту", - каже він.

Окрім того, передбачалося підписання угоди, якою "Херсонському морському терміналу" надавалося право майже безоплатно користуватися значною частиною території порту 10 років. Це ж підприємство повинно було вести усі спільні справи учасників договору. Враховуючи найбільший внесок австрійської компанії, їй фактично надавалося право 60% голосів при прийнятті рішень щодо спільних справ.

Незважаючи на це, у 2006 році заступник міністра транспорту Павло Рябінкін узгодив підписання договору. 21 серпня 2006 року тодішній керівник Херсонського морського порту Василь Іванюк передав договір на реєстрацію у Херсонську облдержадміністрацію.

Інвестиційна складова

Після зміни керівництва новий начальник порту Андрій Єгоров звернувся в адміністрацію з проханням повернути матеріали та припинити реєстрацію договору про спільну діяльність. Реєстрацію припинили. Крім того, порт звернувся до міністерства та Генеральної прокуратури, обласної прокуратури Херсонської області з проханням перевірити укладені договори та притягнути винних до кримінальної відповідальності, а також визнати договори фрахтування та спільної діяльності недійсними.

За умовами договору, майно порту, яке вносилось у спільну діяльність, оцінене у 27,771 млн гривень, внесок ABH GmbH – 41 млн гривень (при цьому планувалося, що компанія вкладе більшу частину коштів у 2008 році). У справі була й третя сторона – стивідорна компанія "Херсонський морський термінал", засновником якої вважається ABH Gmb. Ця компанія повинна була вкласти 0,5 млн гривень. При цьому приватні компанії фактично отримували державний порт у повне розпорядження.

"У даному випадку такі невигідні інвестиції не потрібні порту. Якби вони взялися і побудували якісь причали, вклали якісь інвестиції, то ми були б задоволені, а вони ж хочуть на державному обладнанні, на державній техніці заробити, а потім нам обіцяють, що вкладуть якусь частину коштів у 2008 році, потім дадуть у 2009-му, 2010-му - розтягують, коли вже самі зароблять", - говорить Мирон Буба.

Виконання договорів призведе до банкрутства і тіньової приватизації порту. Співпраця з Новінським може обійтися держпідприємству у кілька мільйонів гривень збитків. Засідання у справі про спільну діяльність Херсонського морського порту і компаній Новінського Київський господарський суд переніс на 20 листопада.

Предмет суперечки

Потужність Херсонського морського порту становить близько 5 млн тонн/рік. Підприємство спеціалізується на перевалці навалочних та насипних вантажів. Понад 40% перероблених у порту вантажів - це мінеральні добрива та хімічні вантажі, близько 40% - хлібні вантажі. Крім того, в порту переробляють чорні метали всіх профілів, чавун, кокс, феросплави, ліс, торф.

Представники порту кажуть, що, незважаючи на рейдерські напади Новінського, підприємство змогло стати прибутковим без "стратегічного інвестора". На 2007 рік порт планував переробити 2,8 млн тонн вантажів. Загальний обсяг вантажопереробки зовнішньоторговельних та транзитних вантажів за 9 місяців 2007 року збільшився на 100,5 тис. тонн (до 1, 558 млн тонн у порівнянні із планом). Підприємство виконало план перевезення вантажів транспортним портовим флотом на 375,4%. За цей період підприємство інвестувало у свій розвиток 5,771 млн гривень.

За словами Єгорова, підприємство готове співпрацювати з різними інвесторами, але на прозорих і зрозумілих умовах. "У нас є сьогодні частина інвесторів, які будуть займатися розвитком Херсонського морського торгового порту. Компанія АВH Gmb на початковому етапі пропонувала сісти за стіл переговорів. Ми не готові передавати все майно порту у комплексі. А то була фактично передача всього найбільш ліквідного майна порту. Ми готові сьогодні розглядати інвестиційні проекти. Пропозицій у нас достатньо", - сказав Єгоров.

Першочергові інвестиційні проекти оцінюють у 15 млн доларів, а з урахуванням проекту щодо освоєння лівого берега Дніпра (в тому числі будівництва залізнодорожної гілки та 6 механізованих комплексів) - близько 300 млн доларів. Зокрема планують реконструювати причали, склади.

"Хоч-не-хоч, їм (компаніям Новінського) потрібні причали Херсонського морського порту, щоб відвантажувати продукцію. Все це було у їхній компанії і працювало на них. Ми хочемо, щоб це залишилося у державній власності", - говорить Буба.

Зважаючи на перспективи об'єднання та злиття гірничо-металургійних активів Новінського і Ахметова, "співпраця" з портом була б логічним продовженням розвитку бізнесу. Це дозволило б йому оптимізувати транспортні видатки власних метпідприємств та контролювати вантажопотоки. Навіщо інвестувати, коли можна амортизувати.