Чим запам'яталася ДФС у 2017 році

У колись авторитетному журналі "Фокус" опублікований рейтинг урядовців і деяких державних структур.

Не можна було не помітити, що видання не пошкодувало чималих коштів на банерну рекламу дослідження на інших інформаційних ресурсах.

Не беруся судити про об'єктивність усього дослідження, але оцінки, виставлені керівникам фінансового блоку, явно не відповідають реальному стану справ у Державній фіскальній службі і тим паче — результатам роботи ДФС.

Усе перевернуто з ніг на голову. Навіщо це зроблено, та з ким пов'язані власники видання, для експертного середовища не є великим секретом, але це інша тема.

Я пропоную розібратися, якою є ситуація насправді. Чим запам'яталася ДФС у 2017 році після того, як управління перейшло до нового керівника.

Перше. Почнімо з найголовнішого — ПДВ. У 2017 році вперше за історію існування податку на додану вартість вирішена проблема з його відшкодуванням.

Усі вже, мабуть, забули про мільярдні борги держави перед бізнесом, які накопичувалися роками, про "договірняки" та "відкати" за право хоч частково претендувати на відшкодування податку, про ПДВ-облігації, непрозорі та закриті реєстри. Швидко забуваються проблеми, коли їх нема.

Зараз процес повністю прозорий і публічний. 96% бізнесу отримують відшкодування місяць у місяць! З квітня, коли був запущений електронний реєстр повернення ПДВ, борг скоротився на 96%: з 15,3 млрд грн до 610 млн грн.

Запитайте будь-яку бізнес-асоціацію чи експортера, і вам підтвердять, що проблеми з відшкодуванням податку відійшли в історію. Чи є в цьому заслуга Мінфіну і ДФС? Безумовно. Не помічати це — не розбиратися в темі.

Друге. Боротьба з фіктивним ПДВ. Роботу СМКОР (система моніторингу критеріїв оцінки ризиків) призупинено на кілька місяців. Вона, безумовно, ще недосконала і потребує доопрацювання, ДФС не раз наголошувала на цьому. Будь-яка нова ідея проходить через період, коли доводиться вчитися на помилках і набивати ґулі.

Однак гляньмо правді в очі: обсяги "оптимізації ПДВ" за останні півроку на порядок нижчі, ніж ті, що були ще рік тому. З початку роботи системи у липні різко зросли надходження ПДВ. ДФС намагалася виправити ситуацію з випадками блокування реального бізнесу, відбувався постійний діалог з представниками бізнес-асоціацій.

Проте частина проблем була "запрограмована" Мінфіном ще при створенні СМКОР і вирішити їх у рамках чинної моделі було неможливо. У будь-якому разі у важкій боротьбі з фіктивним ПДВ досягнуто прогресу і це годі заперечувати.

Наступний рік буде вирішальним. Боротьба буде ще ефективнішою, якщо ДФС отримає більше повноважень і реальний вплив при доопрацюванні критеріїв. Якби так було спочатку, не довелось би зупиняти СМКОР для вдосконалення.

Третє. Митниця. Щомісяця ми бачимо черговий рекорд з платежів. З початку 2017 року до бюджету перераховано майже 285 млрд грн. Надходження від митниці порівняно із січнем-листопадом 2016 року зросли на 35,1% або на 74 млрд грн.

Це, як вважає один з депутатів, "недостатньо ефективно"? Певною мірою треба, звісно, враховувати чинники зростання інфляції, збільшення обсягів імпорту та зростання курсу долара, але пояснити зростання платежів удвічі за останні півтора року лише вказаними факторами не можна. На митниці справді почалися зміни.

Приклад — справа одеського "короля контрабанди" Вадима Альперина, який нарешті недавно опинився на лаві підсудних. Через компанії, контрольовані Альпериним, за рік проходило 300-500 контейнерів з тканинами, взяттям, сумками.

Усе розмитнювалося із заниженням платежів у десятки разів. Усе оформлення товару з Китаю йшло через нього, і ніхто не міг дати з цим ради, бо Альперин купив суди та силовиків. Жодний керівник ДФС не зміг вирішити проблему Альперина — боротьба з ним була імітацією.

Лише після приходу Продана була зібрана міцна доказова база, яку передали в НАБУ. Далі на Київській митниці були заарештовані фінансові гарантії на 450 млн грн, які належали компаніям Альперина. Контрабандист спробував закрити справу та розблокувати кошти, запропонувавши детективам НАБУ хабар — 800 тис дол.

Він був спійманий. Можна тільки уявити, які важелі використовував контрабандист, який тиск витримала ДФС. Після перекриття схем Альперина лише за місяць митні платежі зросли майже на 1,5 млрд грн. Не помічати цього — не розумітися на темі.

Чи залишається контрабанда? Так. Все ще є люди у силових структурах, які її покривають. Робиться все, щоби не дати Продану закупити і поставити на кордонах сканери. У цю справу довелося втрутитися не тільки прем'єру, а й президенту. Він заявив, що пора змінювати тендерне законодавство і назавжди закрити схему блокування закупівлі "підставними" учасниками та їх скаргами.

Четверте. Кадри. З одного видання до іншого кочують схожі історії про "кадрові" проблеми ДФС. Одні й ті ж тези про "клименківців", які не полінувалися озвучити й автори "рейтингу". Називаються в основному два прізвища. Хто ці люди?

З'ясовується, що це два співробітники ДФС, які займаються боротьбою з контрабандою. Причому одного призначили в Одеську митницю, інший керує департаментом у Києві. Після їх призначення влітку почалася активна фаза справи Альперина. Думаю, не потрібно пояснювати, чому ці люди постійно під прицілом.

Непоміченим для експертів залишилося підвищення зарплат у ДФС у два рази. Cпівробітники почали трималися за місця, а не за тіньові заробітки. У нас багато реформаторів, які знають, як реформувати службу. Скажіть, які реформи можна проводити, коли зарплата інспектора становила 3 тис грн?

Як проводити реформи, коли чисельний склад української митниці в кілька разів менший, ніж у Польщі чи Німеччині при такій же довжині кордону? Лише недавно завдяки принциповій позиції керівництва ДФС припинився відплив фахівців.

П'яте. Проблеми. Цілий рік журналісти телеканалу "1+1" критикували ДФС за існування "піджачної" контрабанди. Про що мова? Жителі прилеглих до західного кордону територій, користуючись правом ввозити товари на суму до 500 євро без розмитнення, "допомагають" імпортерам завозити товари без сплати мита.

ДФС казала: змініть законодавство, дозвольте користуватися пільгою лише тим громадянам, хто перебував за кордоном не менше 24 годин. Нарешті парламент ухвалив такі зміни до Податкового кодексу. Впевнена, що це ліквідує проблему "піджаків". Аналогічна ситуація з "євробляхерами": вони пікетують ДФС, хоча податкова і митниця живуть в умовах законодавства, яке ухвалює Верховна Рада.

Будемо відверті: ДФС — зручна мішень для невдоволення та критики. Від керівництва служби вимагають відповідей на питання, на які не хочуть і не можуть відповісти політики. На них нема "правильних" відповідей, які б усім сподобалися. Як не відповіси — наразишся на чиїсь невдоволення і протест.

Приклад — спрощена система оподаткування. Усім відомі дві хронічні проблеми: мінімізація податків великим бізнесом під прикриттям ФОП і контрабанда, яка безперешкодно за готівку реалізується на ринках через відсутність фіскального контролю за "спрощенцями". Спроби діалогу про шляхи вирішення проблем одразу наштовхуються на хвилю звинувачень, спекуляцій і мітингів.

ДФС звинувачують у спробі ліквідації спрощеної системи, хоча чим швидше знайдуться відповіді на ці питання, тим менше буде претензій до системи насамперед у фінансових донорів країни, і тим довше ця система збережеться.

Шосте. Результати. Я далека від того, щоб судити про роботу Державної фіскальної служби лише за обсягом зібраних платежів або за відсотками перевиконання плану. Проте це індикатори ефективності, які необхідно враховувати.

За одинадцять місяців митниця зібрала 30 млрд грн понад індикатив Мінфіну. У сумі за цей період ДФС забезпечила надходження до загального фонду бюджету 576,7 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2016 року, маємо зростання доходів на 109 млрд грн. Це не якісь абстрактні цифри.

Нагадаю, завдяки роботі ДФС у липні 2017 року ми змогли на 40 млрд грн збільшити видаткову частину державного бюджету. Завдяки перевиконанню митницею плану на будівництво доріг цьогоріч було додатково направлено майже 11 млрд грн. Це сотні кілометрів відремонтованих автошляхів.

Перевиконання плану реальне, а не як раніше — завдяки стягненню податків наперед. Фіскальна служба у рази знизила накопичену раніше суму переплат з податку на прибуток. Сьогодні сплата цього податку наперед не розглядається як резерв для виконання планових показників.

Утримаюся від того, щоб ставити оцінки. Зазначу лише, що новому керівнику ДФС є що показати як результати своєї роботи. Не визнавати це можуть лише однозначно ангажовані експерти та ангажовані ЗМІ.

Зрештою, всі ми знаємо, кому належать медіа, на догоду якій кон'юнктурі пишеться рейтинг або знімається сюжет. Бізнес та експерти чудово розуміють, як змінилася ДФС за останні дев'ять місяців, і всі — категорично проти повернення до старого.