Зміна авторитетів: довіра до влади падає, до бізнесу — зростає

Зміна авторитетів: довіра до влади падає, до бізнесу — зростає

Все більше людей у світі вважають, що бізнес повинен отримати провідну роль у вирішенні соціальних проблем. Чи приживеться ця ідея в Україні?
Середа, 14 вересня 2016, 08:30
Нарміна Стрішенець, Arizona State University

В українському суспільстві очевидна криза довіри.

Ми навряд чи довіряємо політикам, медіа, бізнесу, адже навіть найбільш надійні та порядні з них іноді зраджують.

А кому довіряє світове суспільство?

Глобальне дослідження Edelman Trust Barometer 2016, проведене у 2015 році в 28 країнах світу серед понад 33 тис респондентів, показує цікавий тренд.

Політична влада і медіа втрачають авторитет і довіру майже в усіх куточках світу.

Прірва недовіри чітко корелює з рівнем прибутку: чим нижчий рівень прибутку респондентів, тим менше довіри владі та засобам масової інформації.

У 19 з 28 країн майже половина населення не сподівається на покращення свого соціального статусу та фінансового становища у наступні п'ять років.

Найбільш надійним джерелом інформації стають друзі та родина, відповідно — контент, який вони генерують у соціальних мережах.

78% опитаних довіряють інформації, опублікованій у соціальних мережах або в інших онлайн-джерелах.

Отже, попередня модель доступу до інформації, якою володіли лише еліти, іде в минуле. Демократизація інформації стає новою реальністю, у якій комунікація між рівними за статусом людьми заслуговує набагато вищої довіри.

Роль рятівника суспільства набуває… бізнес.

У 21 з 28 країн бізнес користується більшою довірою, ніж уряд, за винятком Китаю, ОАЕ, Південної Кореї, Гонконгу, Сінгапуру, Туреччини та Росії.

80% респондентів вважають, що бізнес повинен отримати провідну роль у вирішенні соціальних проблем, але пріоритети географічно відрізняються.

У Канаді, Бразилії, Німеччині, Франції, Японії та Китаї очікують залучення бізнесу до захисту навколишнього середовища та вирішення екологічних проблем.

У Колумбії, Аргентині, Нідерландах, Великобританії та Ірландії бізнес повинен вдосконалювати якість освіти, а в Мексиці, Іспанії, Італії та Індонезії замість отримання прибутку мусить взятися за скорочення бідності в країні.

57% працівників бажають, щоб керівники компаній зосередилися на перспективах соціального впливу та створенні робочих місць замість отримання прибутку та лобіювання своїх інтересів. СEO компаній мусять бути чесними та етичними.

У соціально активних компаніях працівники більш лояльні та мотивовані якісно працювати на користь працедавця. Глобальний бізнес уже слідує цьому тренду. Так, глобальна мережа кав'ярень Starbucks оголосила, що стає медіа-компанією, яка буде просувати історії співчуття, громадянства та суспільного обов'язку.

Спільно з головним редактором Washington Post вони створили десять телевізійних серій, які називаються Upstanders та розповідають про безпритульних, роль поліції, аутизм, бідність, агресію до мусульман.

Крім того, компанія навчає своїх працівників, уклавши з регіональним університетом Arizona State University угоду про вигідні умови навчання. Також вона допомагає навчатися членам родин військовослужбовців. Такі студенти можуть отримувати ступінь бакалавра онлайн за низькими тарифами.

IT-гігант IBM започаткував програму Сorporate Service Corps, яку називають корпоративною версією "Корпусу миру". Щороку компанія направляє 500 працівників виконувати проекти в Африці, Азії, Східній Європі, Латинській Америці.

Там вони не тільки вивчають нові ринки, а й формують нове покоління корпоративних лідерів з глобальною свідомістю та культурною ерудицією.

Було б непогано, якби ця практика прийшла в Україну.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!