Як девальвація вплинула на держбюджет

Як девальвація вплинула на держбюджет

Знецінення гривні призвело до збільшення видатків бюджету на 1,3 млрд гривень. І це не враховуючи збільшення державного боргу. Але є і позитив. Девальвація призвела до інфляції, що може підштовхнути економічне зростання та збільшити надходження до бюджету.
Вівторок, 22 липня 2014, 17:51
Дмитро Дєнков, ЕП

Уряд вирішив переписати держбюджет. Запропонований урядовцями варіант секвестру, як відомо, зараз чекає на ухвалення Ради.

Законопроект Кабінет міністрів затвердив наприкінці минулого тижня, і одразу ж відправив депутатам на розгляд. В ньому, як уже зазначала "Економічна правда", чимало суперечливих норм і пропозицій.

Сам документ готувався Міністерством фінансів уже давно й виносився на розгляд уряду і раніше, але був відкликаний відомством. Більшість із змін потрапили в документ фактично в останній тиждень. На то є дві причини.

Перша – це вимоги Міжнародного валютного фонду щодо скорочення витрат на держапарат. Друга – необхідність збільшення видатків на АТО і відновлення зруйнованої інфраструктури у постраждалих регіонах.

Але спершу в Мінфіні збиралися відкоригувати кошторис країни лише з прицілом на девальвацію гривні. Через обвал гривні, яка з початку року втратила 50% своєї вартості (знецінення відбулося з 8 до 12 грн за долар), держбюджет потребує численних коригувань. Причому, і щодо доходів, і щодо видатків.

 Фото unian.net

Спершу про те, як виросли видатки бюджету через обвал гривні.

По-перше, це "девальваційні" видатки в системі окремих відомств.

Так, в Мінфіні зауважують, що ситуація із знеціненням гривні сильно вдарила по дипломатичним установам України. Тож їх видатки у зв'язку з цим пропонується збільшити на 198 млн гривень.

Як зазначається в супроводжувальних документах до законопроекту, не менше постраждали і українські розвідувальники. Зокрема, на думку авторів, потребують перегляду видатки для апаратів військових аташе за кордоном. Їх грошове забезпечення планується покращити лише на 37,7 млн гривень.

По-друге, це втрати від валютних позик. Так, до кінця поточного року буде потрібно на 264 млн гривень більше коштів для погашення кредитів, залучених у рамках підготовки до "Євро-2012".

Більше 330 млн гривень додатково підуть на повернення позик, що залучаються на реалізацію проектів "Циклон-4" та "Створення національної системи супутникового зв'язку".

На виконання зобов'язань держави за держгарантіями необхідно додатково ще 80 млн гривень. Зокрема, гроші потрібні через те, що ПАТ "Лисичанськвугілля" не виконує свої зобов'язання за кредитом, залученим у 2011 році у Державного банку розвитку КНР.

Так, 10 квітня 2014 року підприємство не здійснило платіж.

"Враховуючи поточну ситуацію в Луганській області, існує ризик невиконання ПАТ "Лисичанськвугілля" чергового платежу, який припадає на жовтень поточного року, відповідно необхідне збільшення видатків за відповідною програмою", - йдеться в пояснювальній записці Мінфіну. 

Значна девальвація та необхідність сплати збору до Пенсійного фонду при купівлі іноземної валюти призвела до того, що обслуговування державного боргу подорожчало на 328,8млнгривень. В цілому сума за цією статтею витрат зростає до 46,343 млрд гривень.

До речі, в структурі держборгу зобов'язання в іноземній валюті становлять близько 60%.

Крім цього, це ще і зростання розміру граничного обсягу державного боргу. Показник задля нівелювання валютних впливів пропонується підвищити на 79,69 млрд гривень. Ще на 70,5 млрд гривень крайній поріг держборгу зростає через плани уряду щодо збільшення суми капіталізації НАК "Нафтогаз України".

Бюджетна програма

Передбачено державним бюджетом 2014, млн гривень

Передбачено змінами до бюджету, млн гривень

+/-

1401030 Функціонування закордонних дипломатичних установ та розширення мережі власності України для потреб цих установ

890,561

1088, 581

+198,02

5961010 Розвідувальна діяльність у сфері оборони

475,371

513,071

+37,7

2407130 Виконання боргових зобов'язань за кредитом  ДП "Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту", залученим під держгарантії

279,16

312,145

+32,984

3511350 Обслуговування державного боргу

46 014,804

46 343,6

+328,8

6651280 Виконання боргових зобов'язань за кредитами для здійснення програми підготовки до Євро-2012, залучених під держгарнатії

1 482,781

1 746,911

+264,13

3511600 Виконання державою гарантійних зобов'язань за позичальників, що отримали кредити під держгарантії

1 266,041

1 346,041

+80

6381130 Виконання боргових зобов'язань за кредитами, залученими під держгарантії для реалізації проектів "Циклон-4" та "Створення національної системи супутникового зв'язку"

2 333,429

2 664,2

+330,83

Ймовірно, що це далеко не всі втрати, але якщо порахувати враховані Кабміном, то виходить майже 1,3 млрд гривень. Це не враховуючи зміни суми порогу обсягу граничного державного боргу на десятки на десятки мільярдів.

Але є і позитивний вплив девальвації. Вона призвела до збільшення інфляції, після чого відбулося зростання номінального ВВП. А це передумова для того, щоб збільшити надходження податків та митних зборів навіть за умови падіння економіки.

Так, за рахунок знецінення гривні відбулося здороження нафтопродуктів. Наприклад, бензин А-95 коштує майже 16 гривень за літр, хоча у листопаді минулого року коштував лише 12 гривень. Послуги транспорту теж зросли. Схожим чином зросли майже усі ціни в Україні.

В держбюджет-2014 закладена інфляція 14%. Але насправді ціни на більшість груп товарів зростають швидше. Зокрема на імпортовані, оскільки долари тепер коштують на 50% дорожче. А отже, номінальний ВВП зростатиме швидше. Це напевно призведе до збільшення надходження внутрішнього та "імпортного" ПДВ. А ще помірна інфляція завжди є потужним фактором для зростання економіки.

Крім того, виведено з тіні схеми контрабандного ввезення нафтопродуктів, які асоціюють з Сергієм Курченком. Отже, надходження митних платежів та акцизних зборів теж збільшилося.

Таким чином, девальвація призвела до збільшення видатків, але і пришвидшила надходження до бюджету. Сама по собі, це вєе велика допомога урядові.

Прем'єр Арсеній Яценюк

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!