"Економічна правда" запрошує на конференцію "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги"

Уряд стежитиме за пасажирами "Укрзалізниці"

Уряд стежитиме за пасажирами "Укрзалізниці"

У 2004 році продаж іменних квитків уже вводився, і у 2007 році його було скасовано. Причому, рішенням уряду Віктора Януковича. Це пояснювалося тим, що за три роки такий режим спричинив значні незручності для пасажирів. Але, схоже, держава намагатиметься спостерігати за переміщенням громадян. А ось це вже дійсно страшно.
Четвер, 7 березня 2013, 18:03
Дмитро Дєнков, спеціальний кореспондент "Економічної правди"

Таки збулося. Найближчим часом "Укрзалізниця" поверне "паспортний контроль".

Без пред'явлення документу, який посвідчує особу, тепер неможливо буде купити квиток на потяг або навіть на приміську "електричку".

Тобто, без паспорту теоретично можна буде пересуватися по території України лише на автобусі. Це єдиний вид громадського транспорту, якого ще не дістався "паспортний" вірус. Звісно, ще є теплоходи, попутки, велосипеди та інші засоби для подорожування країною, але вони менш популярні, ніж та ж сама залізниця. Щоб не бути голослівним – "УЗ" у 2011 році перевезла близько 430 мільйонів пасажирів.

Ідея повернути іменні квитки на поїзди за пред'явленням документу уже давно виношувалася транспортним міністерством, і чиновники були націлені реалізувати свої плани ще у 2012 році. Принаймні, це питання двічі піднімали в уряді, і двічі приходили до висновків щодо недоцільності запровадження таких заходів.

Реклама:

Потім населення жахали, що без паспортів неможливо буде їздити уже з 1 січня 2013 року, але після нового року в касах "Укрзалізниці" продовжували продавати проїзні документи за старими правилами. В Мінінфраструктури пояснювали затримку з провадженням нової-старої системи зміною складу уряду і необхідністю повторити усі процедури узгодження.

І от напередодні стало відомо, що відповідна постанова Кабінету міністрів - про перегляд Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом – мала виноситися на розгляд Кабінету міністрів в середу 6 березня.

Обговорення цього питання в уряді підтвердив і голова Мінінфраструктури Володимир Козак, колишній голова "Укрзалізниці". В середу в Кабінеті міністрів під час брифінгу він заявив, що його відомство збирається найближчим часом завершити процедуру впровадження продажу залізничних квитків за паспортами.

До "Економічної правди" потрапив проект урядової постанови, з якої випливає, що будь-яка особа для придбання квитків в касах "УЗ" повинна пред'явити документ, який посвідчує особу.

 

Зокрема, таким документом може бути: паспорт громадянина України, закордонний паспорт, паспорт іноземця, водійське посвідчення, службовий паспорт, посвідчення моряка або біженця і таке інше. Дивно, але в цьому переліку чомусь немає студентського квитка, тож він не буде вважатися правомочним документом для придбання проїзних квитків.

Варто відзначити, що ті, хто оформлює проїзні документи через Інтернет, мобільний зв'язок або спеціалізовані автомати, документи, звісно, пред'являти не будуть. Утім, їм варто правильно вказувати ім'я і прізвище, тому що без документу вони не зможуть сісти в поїзд. Тобто, посвідчення або паспорт необхідно буде пред'явити ще і провіднику.

Без дотримання цієї процедури скористатися послугами залізниці буде неможливо, хіба що "зайцем" – для них паспортний контроль не передбачений.

Чим пояснює необхідність повернення до такої системи "УЗ"? Із пояснення розробників виходить, що впровадження "паспортного контролю" має дві цілі.

Перша – позбутися спекулянтів і ажіотажного попиту серед населення, який провокують спекуляції. Друга – виконання Закону "Про боротьбу з тероризмом", тобто запобігання терористичним актам.

Обидва аргументи не витримують критики. По-перше, активність спекулянтів спостерігається лише на свята, а цієї зими придбати квитки можна було у касах досить вільно. Отже, колись таке явище, як спекулянти, було, але зараз не таке й поширене.

Крім того, в Україні немає тероризму. Єдиний відомий на всю країну випадок – так звані "дніпропетровські вибухи". І той викликає більше питань щодо СБУ, ніж справжніх побоювань серед населення.

"Практика продажу проїзних документів за наявності паспорта чи іншого документу існує не лише на залізничному транспорті, а й на авіаційному, а також в країнах СНД (Білорусі, Російській Федерації)", - зазначається в обґрунтуванні необхідності прийняття акта.

Хіба Україна уже в Митному союзі? Навіщо ж нам застосовувати найгірші з надбань країн СНД?

 

Як зазначається в експертному висновку до документу, в переважній більшості країн іменні квитки на залізничному транспорті не застосовуються. І їх запровадження не відповідає нормам Європейського Союзу. Проте, це урядовців не зупиняє.

Є ще один цікавий момент. Форму квитка буде узгоджувати Мінінфраструктури разом з Міндоходів. Отже, податківці можуть отримати інформацію, хто і коли куди їздив в Україні. Хоча навіщо воно їм? Як засіб контролю видатків така інформація нічого не каже – хіба що людина днює та ночує у потягах.

Навіщо?

Уряду варто було б звернутися до досвіду "папєрєдніков" семирічної давнини.

У 2004 році продаж іменних квитків уже вводився, і у 2007 році його було скасовано. Причому це було зроблено рішенням уряду Віктора Януковича (постанова КМУ №1320 від 14 листопада 2007 року).

Це пояснювалося тим, що за три роки такий режим не приніс очікуваного ефекту, і спричинив значні незручності для пасажирів.

Про що йде мова? Про такі випадки, коли унеможливлюється придбання проїзних документів особами, які знаходяться за межами країни або регіону, у разі відсутності посвідчення.

Так само особа, яку купила квиток, не може його передати іншій у разі форс-мажору. А уявляєте, якщо у людини просто украли документи, прямо на вокзалі. Що тоді робити?

Крім того, були численні приклади того, як продаж квитків за паспортами ніяк не сприяли зникненню спекулянтів. Вони не торгували квитками, и лише пропонували придбати проїзні документи поза чергою. Того, хто погоджувався скористатися послугами посередників, брали за руку, та підводили до касира. Десь так само спекулянти будуть працювати і цього разу.

В цілому, загальна експертна оцінка запропонованого "паспортного режиму" містить безліч критичних зауважень - починаючи від недостатніх обґрунтувань таких пропозицій до порушення свободи пересування громадян.

 

Минулого року у серпні екс-голова транспортного відомства Борис Колесніков запевняв, що повертатися до практики продажу квитків за паспортами ніхто не буде, а із спекуляціями боротимуться додатковими поїздами.

Утім, додаткових рейсів не з'явилося, навпаки – їх стало тільки менше. Водночас, корейські диво-машини "Хюндай", через які начебто переписали розклад руху і скасували десятки пар поїздів, себе не виправдали.

Насправді, імітування боротьби зі спекулянтами більше нагадує "замилювання очей". Сьогодні "УЗ" не може собі дозволити масштабної модернізації рухомого складу, що по суті є головною причиною скорочення рейсів.

У той же час, попит на "соціальні" перевезення не зменшується. Багато людей готові їздити українською залізницею, не дивлячись на її "легендарний" сервіс, від якого іноді волоси дибки стають. Просто дешево, а це більш вагомий аргумент.

Невже розробники думають, що переможуть спекулянтів, і всі заживуть як в казці?

Скидається на думку те, що введенням обов'язкового надання паспортів вони намагаються уникнути не спекуляцій, а збити ажіотаж на пасажирські перевезення.

До того ж, нові правила, напевно, призведуть до посилення потоків "міграції зайців", яких тільки побільшає, а значить і збільшаться "тіньові" доходи представників "УЗ", які за розрахунками "ЕП" сягають десятків мільйонів гривень.

 

Яка ж була справжня мета паспортизація залізничних квитків?

Є одна, доволі неприємна, версія. Вона зводиться до спроб держави поставити "на потік" спостерігання за переміщенням громадян. А ось це вже дійсно страшно, з огляду на всі інші спроби створити в Україні тотальну систему стеження.

*Усі фото - Дмитра Дєнкова

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Підпишіться на наші повідомлення!